SPF-метод у свинарстві працюватиме за найвищого ступеню біобезпеки

Інфекційні та паразитарні захворювання, що в природі працюють як механізм регуляції популяції, у промисловому свинарстві обертаються прямими економічними втратами. Одним із найсильніших кроків у цьому напрямі стало впровадження виробництва без специфічних патогенів ‒ систем SPF (Specific Pathogen Free).

Про це на Міжнародному практичному форумі «Pigs Farming Industry: втримати рентабельність» розповів Рітіс Чепуліс, консультант із ветеринарії компанії Invaс International (Німеччина).

За його словами, Данія почала розвивати такий підхід ще 1971 року, і за десятиліття визначила перелік із семи основних інфекцій, яких не має бути в стаді: саркоптоз, свинячі воші, свиняча дизентерія, атрофічний риніт, актинобацилярна плевропневмонія (АПП, патогенні серотипи від 1 до 10 і 12 типів), ензоотична пневмонія, респіраторно-репродуктивний синдром свиней (РРСС).

«Результати вражають: ще 2016 року близько 75% свиноматок у Данії перебували у SPF-системі, і сьогодні ця частка ще більша, ‒ повідомив Рітіс Чепуліс. ‒ Подібні підходи впроваджують і в інших країнах. Наприклад, у Литві значна частина свинопоголів’я належить до данської групи Idavang, яка повністю перейшла на SPF-тварин породи ландрас. Різниця в результатах ‒ колосальна. Якщо раніше окремі господарства мали падіж поросят 20-25% і були позитивними відразу за кількома інфекціями (РРСС, АПП, дизентерія тощо), то після переходу на SPF-тварин і системну роботу з біобезпекою вони фактично вийшли на рівень виробництва без хвороб».

Він додав: щоб SPF-метод працював, біобезпека має бути безпрецедентною. Однак навіть за таких умов повністю усунути інфекційний тиск неможливо. І це критичний момент для розуміння: навіть найкраща система має свої межі.

Як повідомлялося, у США виробляють свиней, стійких до РРСС.