Фальсифікат на ринку насіння: чимало українських аграріїв купують його свідомо, а кожен третій через підробки зазнає збитків.
Наявність фальсифікованої продукції в будь-якому сегменті аграрного ринку дається взнаки всій галузі. Мова про порушення прав інтелектуальної власності, зниження прибутку сільгоспвиробника, якість продовольчих ресурсів і не тільки. Серед найгостріших проблем — фальсифікація посівного матеріалу. Як подолати її — питання відкрите. Причому не останню роль відіграє ставлення самих аграріїв до «чорного ринку» насіння.
Про це свідчать результати досліджень, які вже кілька років поспіль проводить «АПК-Інформ». На запитання щодо фальсифікованого посівного матеріалу відповідали керівники й головні агрономи підприємств, що вирощують кукурудзу (150 респондентів) і соняшник (150 респондентів). Серед них, зокрема, сільгосппідприємства з посівною площею від 100 га — до агрохолдингів. Безумовно, ця вибірка не може вважатися репрезентативною й не екстраполювалася, разом із тим, аналізуючи отримані дані, можна визначити загальні тенденції й причини використання аграріями фальсифікату.
Головні питання, на які мали відповісти респонденти, були такими:
Зауважу: часом аграрії вважать, що зіткнулися з фальсифікатом, бо не отримали зазначених/гарантованих виробником показників. Разом із тим респонденти не враховують такі чинники, як недотримання сівозміни й норм висіву та стан ґрунту. Кажучи про фальсифікат, ми маємо на увазі підробку, що видається за оригінал, але не відповідає заявленим характеристикам. Так от, про досвід застосування підробок (і їх свідому купівлю) говорив кожен четвертий респондент, що вирощує кукурудзу. Серед виробників соняшнику цей показник становить 27%.
Головною причиною купівлі фальсифікованого насіння була його низька вартість і прийнятна форма розрахунків, зокрема й бартерні. Втім, більшості аграріїв, котрі скористалися недоброякісним насінням, така вигода коштувала досить дорого. Розповідаючи про ті проблеми, з якими зіткнулися, багато учасників опитування не могли стримати емоцій: урятувати ситуацію не вдалося ні якісними добривами, ні своєчасною обробкою ЗЗР.
Головна причина усвідомленого використання фальсифікованого насіння, за даними дослідження, — питання ціни. Відтак найчастіше недорогу продукцію купували дрібні сільгоспвиробники.
Що ж до неусвідомленого придбання такої продукції, то респонденти розпізнали підробки, виявляючи в посівному матеріалі домішки, різнобій сорту/гібрида й невідповідність маркування чи пакування.
Отримані результати дослідження виявили низку важливих акцентів, на яких вибудували свої висновки аналітики «АПК-Інформ». Передусім дрібні сільгоспвиробники потребують більшої лояльності з боку компаній — виробників посівного матеріалу. Крім того, ринок потребує ширшого інформування (приміром, під час освітніх заходів) щодо того, як розрізнити оригінальне насіння й підробку, і чому так важливо співпрацювати з офіційними представниками знаних торгових марок. Окрім тих аграріїв, що свідомо купували фальсифікат, практично кожен третій учасник опитування зізнавався, що зазнав збитків, бо був ошуканий продавцями підробок. Насіння мало низьку схожість, погану врожайність і не було стійким до хвороб. Що вже й казати про якість урожаю. То, можливо, купуючи посівний матеріал, є сенс прискіпливо обирати постачальника? Тоді новітні наукові досягнення в прямому розумінні дозволять досягти високої ефективності сільгоспвиробництва.
Олександрина Овдієнко,
експерт
газета “АгроМаркет”, лютий 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
