Урожайність цього року строката через нерівномірний розподіл опадів

Цей сезон укотре показав, наскільки сильно результат в аграрному виробництві залежить від локальних погодних умов. Навіть поля в межах одного господарства можуть отримати зовсім різну кількість опадів, а це безпосередньо впливає на врожайність. Цього року результати ми маємо дуже строкаті: урожайність пшениці та сої краща, ніж торік, цукрові буряки ще надолужують відставання завдяки осінній волозі, а потенціал соняшнику й кукурудзи остаточно оцінимо після завершення збирання.

Поля у нас територіально розкидані, тож результат великою мірою залежав від того, де саме пройшов дощ і в який період розвитку культури. Тому назвати результати однозначно добрими чи поганими складно: на одних полях урожайність вища від середньої багаторічної, а на інших посуха суттєво обмежила потенціал рослин.

Пшениця в середньому дала близько 50 ц/га, хоча на окремих полях урожайність перевищувала 70 ц/га. В цілому результат цього року кращий, ніж торік, коли на врожай вплинули і посуха, і приморозки. У червні цього року також бракувало вологи, тому потенціал пшениці був вищим за фактичний результат.

Соя в середньому дала близько 22 ц/га – це також краще, ніж торік. На окремих полях, де в липні пройшли дощі, ми збирали і по 26-28 ц/га. Але оскільки площа сої перевищує 500 га, локальні опади не могли забезпечити однаковий результат усюди. Якби дощі пройшли ще й у серпні, урожайність могла б бути вищою.

Соняшник на більшості площ дає близько 27 ц/га, а місцями – до 30 ц/га. Проте збирання ще триває, і на полях, де культура цвіла в серпневу посуху (поля за технологією no-till), результат може бути нижчим. Тоді опадів практично не було аж до 10 вересня, а саме в цей період соняшник потребував вологи.

Особливо помітна різниця в урожайності на цукрових буряках. На одному полі отримали майже 700 ц/га, тоді як на інших очікуємо значно меншу врожайність – орієнтовно близько 300 ц/га. Причина передусім у нерівномірному розподілі опадів. Там, де дощі пройшли вчасно, буряки добре нарощували коренеплоди. А на посушливих ділянках рослини втрачали листя, і приріст коренеплодів сповільнювався. Станом на 1 вересня середня вага кореня становила 241 грам, тоді як 20 серпня було 250 грам. Зниження ваги кореня спричинила посуха, утім, вереснева волога допомогла культурі відновити ріст. Так, за 20 днів рослини наростили 134 грами. Збирання ще триває, тож остаточні результати підбиватимемо після завершення кампанії.

Кукурудзу на невеликій площі, де її вирощували за традиційною технологією, вже зібрали. Урожайність там становила орієнтовно 50 ц/га. Решту площ, зокрема посіви за технологією no-till, залишаємо до весни. Очікуємо, що на окремих полях урожайність може сягнути 60-70 ц/га, але точніше можна буде сказати після збирання.

Практику залишати частину кукурудзи до весни застосовуємо вже кілька років  і вона себе виправдовує: не потрібно витрачатися на сушіння та зберігання, а навесні ціна нерідко буває вищою. Звісно, щороку ситуація на ринку різна, але досвід попередніх трьох років був позитивним. Тому й цього сезону не поспішаємо молотити все зерно лише заради того, аби просто завершити жнива.

На сьогодні продали близько 1 тис. тонн кукурудзи переважно для покриття поточних фінансових потреб. Решту продукції зберігаємо, адже нині ціни на збіжжя вкрай низькі, тож вигідніше користуватися кредитними коштами за програмою «5-7-9%». Саме завдяки цьому посіяли цього року озимину. За нинішніх цін і вартості пального вважаю доцільніше притримати зерно.