Перепілки мають дуже високу енергію росту — за перший тиждень вони збільшують свою живу масу майже втричі, тому для їх здоров’я критично не допускати перебої в годівлі й напуванні.
Серед біологічних особливостей перепелів слід виділити високий рівень обміну речовин, стійкість до багатьох інфекційних захворювань.
Особливості годівлі
Годують молодняк не пізніше як 1–2 год після виведення, інакше брак корму несприятливо відбивається на інтенсивності росту й життєдіяльності молодняку. Через швидке зростання молодняку навіть короткочасна невідповідність раціону фактичній потребі організму може призвести до незворотних порушень у розвитку й до масової загибелі.
Годівля є одним із найважливіших елементів утримання перепілок у перші дні життя, бо затримка в доступі до годівниці призводить до зниження їх життєздатності й інтенсивності росту. В пташниках створюють усі умови для забезпечення доступу до комбікорму для перепелят. Використовують раціон із підвищеним умістом протеїну, адже перепелята відрізняються інтенсивними темпами росту: протягом місяця їх маса збільшується в 15–20 разів. Витрата корму на утримання перепелів у перший тиждень вирощування становить 3–4 г, а до місячного віку — 15–16 г/голову/добу.
Забезпечення протеїном
Особливу увагу в годівлі перепілок звертають на оптимальний уміст таких незамінних амінокислот, як лізин, метіонін, цистин і триптофан. Ці амінокислоти називаються ще лімітаційними, адже їхня кількість у раціоні визначає рівень використання всіх інших амінокислот. За дефіциту однієї з лімітаційних амінокислот швидкість росту молодняку визначатиметься саме цією амінокислотою, а не загальним рівнем протеїну в раціоні.
Брак деяких амінокислот може компенсуватися більшим умістом у раціоні інших амінокислот. Так, наприклад, метіонін на 40–50% може бути замінений на цистин; фенілалапін на 30–50% — тирозин для молодняку. Складаючи раціон, потрібно регулювати співвідношення кількості незамінних амінокислот, оскільки надлишок або брак тієї чи іншої з них може спричинити гальмування обміну інших амінокислот і зниження синтезу білків.
За дефіциту в раціоні вуглеводів і жирів частина білкових кормів використовується для утворення тепла в організмі, а інша — на відкладення жиру. Відкладання жиру пов’язано з втратою цінних властивостей протеїнів, зі зниженням їх продуктивної дії. Білкові корми є найдорожчими, тому використання протеїнів не за призначенням не лише не вигідно господарствам, а й часто буває шкідливим для пташенят. Для підвищення ефективності протеїнової частини раціонів у кормосуміш додають технічний жир або фосфатиди, а також найбільш дефіцитні незамінні амінокислоти — метіонін і лізин. За підбору інгредієнтів раціону також контролюють склад інших незамінних амінокислот. У разі використання раціонів із підвищеним умістом протеїну треба підвищувати калорійність кормосуміші. Сирий протеїновий раціон перепелів балансують шротами, макухами, зернобобовими, кормами тваринного походження (рибної, м’ясо-кістковим борошном, сухим молоком).
Нормування вуглеводів і жирів
Вуглеводи становлять основну частину корму для перепелят. Роль вуглеводів різноманітна, що пов’язано з їх властивостями. Вони потрібні для відновлення енергії організму птиці. Брак вуглеводів у кормах спричиняє у перепелят слабкість м’язів, пасивність, втрату апетиту, зниження температури тіла. Зернові корми, багаті на вуглеводи, пташенята охоче споживають і добре засвоюють, крім клітковини.
Жири (ліпіди) в організмі птиці розщеплюються й слугують джерелом енергії. У зимовий період жири відшкодовують витрати організму на підтримання температури тіла. В організмі жири утворюють у 2,2 раза більше енергії, ніж така сама за масою кількість протеїнів або вуглеводів. Таким чином, жир задовольняє додаткові потреби організму в енергії, необхідної в процесі біологічного використання підвищених доз білків. Якщо жир в організмі утворюється з вуглеводів, то його склад відповідатиме типовому жиру для певного виду птиці. До складу рослинних жирів входять ненасичені жирні кислоти. Деякі з них (лінолева, ліноленова і арахідонова) не можуть синтезуватися в організмі птиці. Вони, як і деякі вітаміни (А, Е), знижують рівень холестерину в крові, запобігають ущільненню стінок кровоносних судин. Ці жирні кислоти називаються незамінними й мають бути в раціоні птиці. Найкращі результати вирощування перепелят отримують за додавання в раціон до 30% продуктів сої, що багата на ці жирні кислоти. До двотижневого віку перепілки в раціон можна додавати близько 3% жирів. Мінеральні речовини є основою кістяка пташенят. У самок перепелів висока яєчна продуктивність, тому вони дуже чутливі до браку мінеральних речовин і мікроелементів. За згодовування їм комбікормів, призначених для інших видів птиці, слід особливу увагу звертати на вміст у раціоні кальцію, фосфору, йоду, цинку, марганцю й селену.
Вітаміни й мікроелементи
Такі речовини, як білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, коли потрапляють в організм птиці, щоб перетворитися в тканини тіла, мають піддатися глибоким змінам під впливом каталізаторів. Такими каталізаторами є ферменти, які в багато разів пришвидшують хімічні реакції в організмі. До складу ферментів входять білки, синтез яких здійснює сам організм, й активні угруповання або коферменти. Більшість коферментів є похідними вітамінів і мікроелементів, які надходять в організм разом із кормом. За їх дефіциту обмін речовин порушується.
Вітаміни впливають на низку фізіологічних процесів в організмі: на ріст і розвиток молодняку, діяльність кровотворних органів, функції відтворення. На сьогодні виділено й вивчено понад 20 вітамінів, найважливішими серед яких А, D, Е, В1, В2, В12, РР, пантотенова кислота, холін, вітамін К, аскорбінова кислота (С), біотин і фолієва кислота.
Для годівлі перепелят у перший період — із першого по сьомий день життя — в невеликих господарствах використовують просіяну кормову суміш з умістом 24–26% протеїну й перепелині яйця. Яйця дають у перші п’ять днів життя з розрахунку 2–3 яйця на 10 пташенят, а з шостого по десятий день — одне яйце на ту саму кількість пташенят на день. Яйця варять круто й протирають разом зі шкаралупою через сітку з перетином 2 ? 2 мм. На другий день життя перепелят до такої суміші додають сир із розрахунку 2 г на голову птиці на день. На третій день можна додати в корм рубану зелень кропиви, люцерни або свіжої конюшини, а восени й взимку — терту моркву по 2 г на одну голову на день.З четвертого по сьомий день у кормову суміш уводять риб’ячий жир із розрахунку 1 г на 10 пташенят. У цей період зменшують кількість перепелиних яєць і збільшують кількість сиру.
У великих господарствах перепілкам дають комбікорм, призначений для вирощування індичат віком від 1 до 30 днів. Перепілкам слід забезпечити постійний доступ до води й корму. У вирощуванні перепелят, особливо в перших два тижні життя, необхідно постійно стежити за свіжістю й чистотою корму та води. В умовах високої температури корм і вода швидко псуються, що може привести до отруєння молодняку. Воду у вакуумних напувалках змінюють двічі на день, напувалки ретельно миють. Фронт годівлі має становити не менше як 1 см/гол., а фронт напування — 0,2 см/гол.
Ірина Краєвська
журнал “Наше Птахівництво”, березень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
