Дедалі частіше українські господарства зазнають збитків через регулярний вплив несприятливих погодних ризиків. Час подбати про якісне страхування за прийнятними умовами.
Уже навіть найлегковажніші та найоптимістичніші сільгоспвиробники замислюються над тим, як убезпечити свій бізнес від впливу несприятливих кліматичних змін. Передусім запроваджують новітні адаптивні технології виробництва, що протидіють окремим погодним ризикам. Утім, надійною опорою покликане стати й агрострахування.
Умови визначення якісного страхового захисту
На агростраховому ринку загалом є чимало пропозицій із надання таких послуг через реалізацію різноманітних страхових продуктів і програм. Та як зорієнтуватися у цьому різноманітті? Як визначитися з важливими аспектами вибору покриття ризиків і на що звернути увагу, купуючи агрострахування?
Передусім слід визначитися з потенційним видом страхового продукту. Найпоширенішими є традиційне (класичне) й індексне страхування. Основні відмінності між ними полягають у захисті від переліку страхових ризиків, формуванні відповідних умов страхування для їх покриття та в процедурах із фіксації та визначення збитків разом із деталями щодо виплати страхового відшкодування. Тож, ознайомившись зі специфікацією цих продуктів, сільгоспвиробник може обрати найактуальніший для свого господарства і, звісно ж, розраховувати на прийнятні умови страхування за використання окремого продукту.
Виробникам, котрі зупиняють свій вибір на традиційних страхових продуктах, важливо звернути увагу на можливість страхування від поіменованих ризиків або набору ризиків — мультиризикове страхування. Мультиризикові програми убезпечують від ситуації, коли страховка є, а ризик, що завдав збитків, не підлягає відшкодуванню, бо його не додано в перелік страхових випадків.
Разом із переліком визначених ризиків важливе також їх тлумачення. Пояснюється це тим, що сільгоспвиробник і страховик мають керуватись однаковою термінологією опису й характеристик ризиків. Агрострахування може покривати як витрати на вирощування культури, так і майбутню продукцію — врожай. Тому також важливим у визначенні страхового захисту є строк дії договору страхування, який має відповідати агротехнологічним строкам збору майбутнього врожаю в господарстві.
ВАЖЛИВО! Неправильно розглядати страхування як одноразовий «пакет допомоги» для покриття збитків у разі настання несприятливих погодних умов. Для оцінки можливостей і розкриття потенціалу цього інструменту його слід застосовувати систематично — з довгостроковими плановими орієнтирами.
Розрахунок основних страхових показників
Окрему увагу слід приділити визначенню фінансових показників, за якими надаватиметься страховий захист. Це, зокрема, показники щодо застрахованої врожайності, страхової суми, вартості майбутньої продукції (врожаю), страхового платежу, розміру страхового відшкодування, а також франшизи чи рівня страхового покриття.
Важливо також визначити показник застрахованої врожайності, тобто врожайності, що приймається на страхування. Залежно від умов страхування це може бути показник середньої врожайності культури в господарстві за останніх 3–5 років або, приміром, показник планової (потенційної) врожайності в рік вирощування чи, наприклад, врожайність, що визначається відсотком покриття середньої врожайності в межах 50–85%. Принцип визначення цього показника залежить від вибору умов страхування (у рамках страхового продукту), а також франшизи чи рівня страхового покриття (хоча функція в них практично однакова, але принцип визначення й застосування як результат суттєво впливають на розрахунок страхового платежу й розміру потенційного страхового відшкодування).
За страхування майбутнього врожаю страхова сума зазвичай розраховується на основі множення показника застрахованої врожайності на площу вирощування культури й на очікувану вартість реалізації продукції. Страховий платіж розраховується множенням страхової суми на розмір страхового тариф (у відсотках). Страховий тариф у свою чергу є відображенням ступеня настання страхового ри-зику, який передається на страхування.
Слід розуміти, що якісні та надійні умови агрострахування не можуть коштувати дешево. Тому передусім бажано промоніторити ринок надання таких послуг і зрозуміти політику ціноутворення згідно з бажаними показниками страхування.
Для розуміння й визначення потенційних сум страхових відшкодувань слід розуміти й розрізняти умови страхового захисту, які можуть передбачати страхування із використанням франшизи чи рівня страхового покриття. Продукти, що використовують рівень страхового покриття, є більш клієнтоорієнтованими та виплатними, бо не передбачають зменшення суми відшкодування після визначення збитку, а фіксують і відображають його максимальний обсяг ще на момент підписання договору страхування.
Процедури, що супроводжують страховий процес
Кожен договір традиційного агрострахування супроводжується процедурами щодо огляду культур — як для прийняття на страхування, так і для врегулювання страхових випадків. Тому страховики, котрі забезпечують виконання таких робіт, повинні ознайомлювати агровиробників із порядком і методиками щодо їх проведення. Найоптимальнішим варіантом є залучення безпосередньо й самого агровиробника до виконання таких процедур. Тому бажано, щоб описання цих методик було невіддільною частиною договорів страхування (або долучався до них як додатковий матеріал для ознайомлення та використання самими агровиробниками, а також для перевірки й контролю робіт, виконаних страховиком).
Так, за страхування майбутньої продукції врегулювання страхових випадків і визначення врожайності культури, що потрапила під вплив несприятливих умов, слід ознайомитися з мож ливими методиками визначення врожайності культури в полі та провести такі процедури разом зі страховиком до початку загального проведення збиральних робіт у господарстві.
Для координації дій, які сільгоспвиробник має виконати після настання страхового випадку, договір страхування має містити чітку послідовність кроків й обов’язків — із конкретним переліком документів, які слід подати для фіксації, підтвердження страхового випадку (наприклад, від компетентних державних органів) і подальшого отримання страхового відшкодування. Також зазвичай в умовах договорів містяться терміни щодо формування запитів, пов’язаних зі страховими випадками. Ці норми слід взяти до уваги й дотримуватися строків виконання зазначених вимог.
На що слід звернути увагу додатково
Кожен договір має винятки й обмеження щодо страхування. Здебільшого ризики, на які не поширюється дія страховки, — це збитки, що виникли внаслідок забур’яненості, впливу шкідників чи хвороб рослин. Окремі страховики мають обмеження щодо страхування нерайонованих сортів, ГМО продукції, різностиглих гібридів, насіннєвих посівів тощо. Окрему увагу слід звернути на умови форс-мажору, інших додаткових розділів й умов страхування. Тому ще одним вагомим чинником вибору надійного захисту є ознайомлення з переліком усіх обмежень до підписання договору страхування.
Стандартні агрострахові продукти
Оптимальним рішенням є стандартизоване страхування. Маючи в наявності 10 стандартизованих продуктів, воно охоплює всі основні продовольчі культури агросектору.
Цю лінійку розробили міжнародні експерти з агрострахування, залучивши до співпраці найкращих фахівців страхового ринку й профільного міністерства. Розробники враховували побажання й очікування сільгоспвиробників.
Принцип розробки та реалізації стандартизованих продуктів передбачає формування найвигідніших страхових умов кінцевим споживачам агрострахових послуг. Тож вони можуть реалізовуватися як за підтримки держави (субсидоване страхування для держпрограм), так і пропонуватися на вільному агростраховому ринку всім охочим. Стандартизовані агрострахові продукти, базуючись на засадах уніфікації страхових умов, простоти, вигоди й доступності в результаті свого використання, надають упевненості агрострахуванню як надійному фінансовому плечу для агровиробника за несприятливих погодних чинників.
Приклади успішної реалізації програм
Дедалі частіше агрострахування привертає до себе увагу не лише агровиробників, а й провідних постачальників ЗЗР і насіння, фінансових установ, банків й інших гравців, які пов’язані з аграрними ринками. Яскравим прикладом розробки якісних і клієнтоорієнтовних страхових продуктів на ринку України є потужні компанії, що беруть активну участь у поширенні агрострахових програм і запровадженні страхування для своїх клієнтів. Плюсом таких програм є, наприклад, повна чи часткова оплата послуг агрострахування не агровиробником, а його фінансовим партнером. Користь і незамінність цих продуктів у процесі господарювання оцінили сотні агровиробників у різних регіонах нашої країни. Використовуючи отримані страхові відшкодування, агровиробники продовжували ведення агробізнесу, уникнувши збитків.
Зокрема, програмою «МетеоЗахист», запровадженою компанією «Сингента», змогло скористатися ТОВ «СП «Ягідне» з Харківщини. Як каже керівник господарства Христина Мосєєва, вигода — очевидна: на відміну від класичного страхування посівів працювати у цій програмі дуже просто, документи треба подати тільки найпотрібніші, а витрат із боку виробника — жодних, якщо він уже є клієнтом компанії. Торік погода підвела й сільгоспвиробників Запорізької області. Як розповів головний агроном господарств «Лідер» і «Прогрес Агро» Анатолій Давиденко, дощів улітку майже не було, натомість температура повітря сягала +39 °С. Мінімізувати втрати від недобору врожаю пшениці допомогла програма «Метео Захист», за якою надійшло 1 млн 300 тис. гривень (!) компенсації.
Загалом такі проекти покликані надавати максимально ефективний точковий захист від непередбачених ризиків для партнерських відносин і примножити надійність агровиробничого процесу.
***
Агрострахування — це потужний фінансовий інструмент, яким користується весь прогресивний аграрний світ уже сьогодні. Ми повинні розуміти, що агрострахування в разі настання негативних кліматичних чинників не повертає агровиробнику втрачену продукцію. Агрострахування насамперед компенсує отримані збитки шляхом безпосередніх страхових виплат, нівелює їхній вплив і полегшує фінансове навантаження на господарство, забезпечуючи його платоспроможність і довготривалу стабільність.
Іван Головенько,
фахівець з агрострахування
газета “АгроМаркет”, березень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
