Як українці модернізували сівалку, обладнавши її сучасною системою контролю електроприводу та моніторингом якості висіву.
Аналіз ринку агрегатів для висівання просапних культур в Україні свідчить про різні підходи до підвищення продуктивності сівби: одні обирають широкозахватні сівалки, що дають змогу засівати більші площі за день, проте з меншою швидкістю, другі — надають перевагу агрегатам із меншою шириною захвату, проте значно більшою швидкістю висівання.
Вартість такої техніки, особливо нових сівалок закордонного виробництва, для більшості господарств є непосильною. Саме тому багато хто віддає перевагу використанню техніки, що вже була у використанні. На жаль, вироблені 10, а то і 20 років тому сівалки, не завжди можуть конкурувати із сучасними агрегатами, значно поступаються їм, особливо, у швидкості та якості висівання. Відомо, що для правильного розвитку рослині потрібна певна площа живлення. Іншими словами, на одиниці площі має рости визначена кількість рослин. У разі ж порушення цього балансу у бік збільшення кількості рослин останнім не вистачає життєвого простору, і між ними зростає конкуренція за вкрай потрібні чинники розвитку. Як наслідок, загущення посівів призводить до зниження врожайності, а їх зрідження — до недоотримання врожаю з одиниці площі. Як цього уникнути?
Точність передусім
Перше, на що звернув увагу напевно кожен аграрій — всі виробники сучасних сівалок пропонують установлювати на своїх виробах електронні системи контролю перебігу процесу висівання. Знову ж таки — навіщо нам це робити?
Одним із основних чинників успішного вирощування агрокультур є строки висівання. Останніми роками погода на весняну посівну кампанію відводить дедалі менше часу і зазвичай ми маємо досить невеличке «вікно» для того, щоб вчасно відсіятись. Я думаю цього року це помітно як ніколи, особливо для аграріїв південних, центральних та східних регіонів України, де в пік посівної кампанії кукурудзи та соняшнику випав 20-сантиметровий шар снігу. І тому для того аби встигнути надолужити втрачений час і відсіятись у оптимальні строки потрібно працювати з високою продуктивністю, збільшуючи швидкість висівання до максимально допустимого рівня. Оскільки жодна людина не в змозі проконтролювати мільярди кілометрів висіяних рядків просапних культур, в пригоді стануть електронні системи контролю. А витрати на недешевий посівний матеріал іноземних компаній господарству допоможуть оптимізувати сівалки й системи контролю, що забезпечують точне розміщення насіння у ґрунті.
Зміни, варті уваги
Вартість повного комплекту для переоснащення висівних апаратів, наприклад, Precision Planting для 16-рядкової сівалки — це кілька десятків тисяч доларів. Утім, як показує практика, частину цих змін можна зробити власними силами й за допомогою українських компаній. Дякувати, фахівці в Україні є. Якщо ви маєте намір відмовитися від механічного приводу і використовувати лише електропривід висівних апаратів. Зокрема, створити систему, яка б контролювала не лише якість висівання, а й приводила в рух висівні апарати, багатьом українським аграріям-раціоналізаторам допомогли фахівці компанії «Монада», відомі своїми системами контролю для сільського господарства й промисловості.
Взагалі, для здійснення контролю висівання, компанія «Монада» виробляє широкий спектр різноманітних датчиків під різні сівалки та посівні комплекси. Деякі з них мають змогу працювати із штатними комп’ютерами іноземних сівалок та тракторів. Проте далеко не всі ці комп’ютери не можуть керувати системою приводу висівних апаратів. Для вирішення цього завдання компанія «Монада» створила серію власних комп’ютерів Helios, які окрім того що можуть працювати з багатьма наявними на ринку датчиками контролю висівання насіння, також можуть керувати електроприводом висівних секцій сівалок.
Як це працює
Після механічного налаштування висівних секцій на дисплей бортового комп’ютера сівалки потрібно лише встановити бажану норму висіву у штуках насінин на погонний метр. І все. Можна сіяти. Система сама керуватиме привідними електродвигунами і насіння висіватиметься завжди з вказаною нормою, незалежно від швидкості сівалки, що ми можемо відслідковувати, знову ж, таки на дисплеї того самого бортового комп’ютера Helios. До речі, вся лінійка комп’ютерів Helios виробництва компанії «Монада» за своїм функціоналом непоступається закордонним аналогам, але значно дешевша.
Також система вказує на загальну кількість висіяного насіння, кількість насіння висіяного однією секцією, загальну оброблену площу тощо. Також ми можемо відслідковувати і порушення процесу висівання — поява пропусків, двійників забивання насіннєпроводів, відмова електродвигуна. Звісно, вітчизняна система ще не зовсім досконала. Її технічні можливості не дають змогу відключати висівні секції у автоматичному режимі (наявне лише відключення у ручному режимі), ми ще не можемо відслідковувати перебіг процесу висівання дистанційно, скажімо на моніторі сучасного iPad, як у закордонних виробників, проте основа для цього вже є.
Нині ця система вже пройшла перші польові випробування, що виявилися дуже вдалими. Першим позитивним моментом стало підвищення швидкості роботи до 12–14 км/год (електропривід і вакуумний висівний апарат) без втрати якості висівання. За рахунок цього продуктивність 16-рядкової сівалки збільшилась до 100–110 га/зміну. За належної логістики й організації праці, технічні можливості дають змогу засівати і більше (140 га/зміну). Для порівняння: швидкість висівання до переоснащення становила 7 км/год (за механічного приводу і механічного висівального апарату) і 10 км/год (за механічного приводу і вакуумного висівального апарату).
Українські виробники сільськогосподарської техніки мають можливості для свого розвитку. Вітчизняні компанії здатні виробляти якісні запчастини навіть до закордонної техніки. «Монада» — яскравий цьому приклад. Створена в Україні продукція зазвичай дешевша за закордонні аналоги, а організація виробництва на вітчизняних підприємствах це додаткові робочі місця та відрахування до держбюджету. І це на руку не тільки аграріям, а й усій Україні.
Дмитро Шамановський,
комерційний директор компанії «Монада»
газета “АгроМаркет”, березень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
