На чому планують заощаджувати цього року сільгоспвиробники та які культури, на їхню думку, мають шанс вийти за рамки нішевих.
Напередодні посівної кожен господар ретельно прораховує, як оптимізувати процес виробництва, не погіршуючи якості агротехнології. Хтось докуповує засоби захисту рослин, інший — чекає доставки запчастин, аби техніка вчасно вийшла в поле, ще котрийсь уже розпочинає підживлення ґрунту. Чимало сільгоспвиробників уже, як мовиться, на низькому старті. Втім, про перспективи говорять стримано. У пріоритеті – оптимізація ресурсів…
«Застосовуємо новітні технології»
Володимир Присяжненко, ТОВ «Агро-Класік», Рівненська обл.
«Підготовку до посівної наше господарство розпочинає задовго до виходу в поле. Наприклад, добрива ми купили ще торік, відповідно, вони всі вже в нас на забезпеченні. Насіння також на складах. Є проблеми з відвантаженням азотних добрив, зокрема селітри, хоча товар ми проплатили ще торік. Щодо техніки — готова на 70%, ще очікуємо деякі запчастини. Думаю, тут проблем не виникне, адже з постачальниками ми укладаємо генеральні угоди, де прописано терміни постачання 10–15 днів, і якщо й бувають затримки, то лише через якісь форсмажорні обставини.
Сьогодні агровиробництво рухається в бік оптимізації. Тож кожне господарство намагається заощадити там, де це можливо. Перший крок до ефективного господарювання — аналіз і підготовка ґрунту, а також правильна сівозміна. Ми виробили для себе оптимальну сівозміну із семи культур і поки що не готові її змінювати. Обговорювали можливість вирощування сорго, нуту, інших культур. Та якою б маржинальною не була культура, для неї передусім потрібно скоригувати усталену сівозміну. Зрозуміло, що перші роки адаптації негативно позначаться на загальній урожайності. Тому ми розглядаємо таку перспективу, але не в найближчий час. Багато уваги приділяємо також вибору насіння — співпрацюємо лише з перевіреними виробниками, переважно європейськими.
Ефективним методом оптимізації виробництва, як на мене, є запровадження в господарстві новітніх технологій. Поля потребують живлення, і це запорука доброго врожаю, а сучасні розкидачі й обприскувачі, які автоматично вимикаються на перекриттях, дають нам змогу точніше вносити, наприклад, добрива, а отже, заощаджувати на ресурсах. Крім того, на всій нашій техніці стоять автотреки, а ще ми третій рік маємо змогу спостерігати вегетацію рослин зі супутника (відповідна програма встановлюється і на комп’ютер, і на смартфон). Продавці переконують, що всі ці інвестиції дають не менше як 25–30% економії. З практичного досвіду можу сказати, що ці цифри дещо менші, проте в будь-якому разі ефект є. Звісно, ці речі досить дорогі, й така оптимізація не швидко окупиться, проте й час швидких грошей давно минув, новий тренд — працювати на довгострокову перспективу».
«Не боїмося експериментувати»
Василь КЕМ, ТОВ «Веселинівська МТС», Миколаївська обл.
«У нас триває активна підготовка до польових робіт. Уже провели підживлення мерзло-талого ґрунту, готуємо техніку. Насіння маємо в повному обсязі, а добривами запаслися лише на 50%. Наразі ми шукаємо для себе нові маржинальні культури. Торік ввели в сівозміну льон, а цього року, аби скоротити посіви соняшнику, спробуємо вирощувати горох і, можливо, трохи нуту.
Ефективне господарювання вимагає комплексного підходу, тому ми щороку здаємо в лабораторію зразки рослин, а кожні п’ять років проводимо аналізи ґрунту, які показують, що за останні роки в нас на деяких ділянках збільшилася кількість гумусу. Це наслідок того, що ми не спалюємо стерню, а приорюємо її, вона перегниває й стає додатковим добривом. Ми не боїмося експериментувати. Кілька разів пробували сіяти сидерати (гречку та ріпак), проте були дуже посушливі роки, температура ґрунту місцями сягала 70 градусів, тож особливого ефекту ми не отримали. Натомість знайшли для себе інший вихід — уже близько п’яти років застосовуємо систему нульового обробітку ґрунту, за якої не здійснюється оранка, а поверхня землі вкривається подрібненими рештками рослин. Таким чином ми зберігаємо вологу в ґрунті й зменшуємо витрати на пальне. Глибоке розпушування ґрунту здійснюємо раз на чотири роки. В планах також спробувати технологію обробітку ґрунту стрип-тілл для ріпаку, яка дає змогу суттєво оптимізувати виробничий процес, але для цього потрібно купити відповідну техніку».
«Інвестуємо в високоякісну техніку»
Дмитро Колесник, ФГ «Златопіль», Полтавська обл.
«Підготовку до весняно-польових робіт ми починаємо ще восени. Фактично відразу після збору врожаю готуємося до нового: сіємо озимі ріпак та пшеницю (цього року під ними 20% площ), обираємо якісне імпортне насіння, закуповуємо добрива, ЗЗР тощо. Коли пощастить, це частково вдається зробити за кошти бюджетної дотації — повернення частини сплаченого ПДВ в кінці року.
Агровиробництво, як і будь-який інший бізнес, любить лік кожній копійці, а тому з року в рік наше господарство намагається оптимізувати виробничий процес, впевнено й поступово рухається до точного землеробства. Ми працюємо за науково обґрунтованою системою землеробства, провадимо класичний обробіток ґрунту — оранку, сівозміна в нас збалансована, послуговуємося загальними рекомендаціями. Весь цикл виробництва здійснюємо новою високоякісною технікою, завдяки якій можна господарювати з максимальним ефектом. Сучасна техніка дає змогу заощаджувати кошти за рахунок збільшення норм виробітку та зменшення витрат палива на гектар. Якщо культиватори, то такі, що роблять ідеальне ложе під заробку посівного матеріалу. Якщо сівалка, то та, що забезпечить рівномірне внесення мінеральних добрив та якісну сівбу, скорочуючи витрати посівного матеріалу. Якщо обприскувач, то з максимальним заощадженням ресурсів. Якщо комбайн, то такий, що якісно та вчасно збере врожай із мінімальними втратами та пошкодженням зерна. Так, це серйозні й довгострокові інвестиції, справа не одного року, але якісна техніка — не те, на чому слід економити.
Ми вирощуємо основні культури — кукурудзу, соняшник, сою, пшеницю, ріпак. Розмірковуємо над уведенням у сівозміну нуту та сочевиці. Крім того, вже кілька років співпрацюємо з виробниками посівного матеріалу, відводимо площі для ділянок гібридизації соняшнику та кукурудзи. Компанія постачає нам батьківські й материнські лінії, ми сіємо їх у себе на полях, вони перехрещуються, потім ми за договором продаємо насіння цій самій компанії, вони його фасують і продають як свій посівний матеріал під своїм брендом. Це специфічний вид роботи, та разом із тим — додатковий дохід господарству з певними гарантіями».
«Оптимізуємо ресурси і розмірковуємо над оформленням кредиту»
Іван Якуб, ФГ «Соната», Чернігівська обл.
«Цього року в підготовці до посівної маємо проблеми із закупівлею добрив і ЗЗР. Тому, можливо, візьмемо кредит на ці потреби, хоч відсоткові ставки й лякають. А через збільшення податкового тиску та подорожчання ресурсів доводиться підключати всі можливі механізми оптимізації. Передусім — витрати пального. На деяких ділянках застосовуємо дискування, тоді менше припадає на оранку. По-друге, добрива вносимо більш локально, щоб мати кращий ефект. Важливим є дотримання сівозміни з прив’язкою до природно-кліматичних умов. Наприклад, зернові сіємо лише після технічних чи бобових культур, проте з останніх, як показує досвід, соя в нашому регіоні дає погані врожаї, а от горох чи люпин ростуть краще.
Аналізуючи маржинальність різних культур, дійшли висновку, що найвигіднішим є вирощування експортно орієнтованих культур, а нішеві відстають від них у ціні. Якщо, наприклад, на соняшник, кукурудзу, пшеницю за останні п’ять місяців ціна піднялася, то, скажімо, вартість вівса, проса, гречки, які ми також вирощуємо, — на незмінному рівні. А тому вводити в сівозміну нові культури поки що не плануємо».
Розмовляла Анжела Гаврилюк
газета “АгроМаркет”, лютий 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
