Агромаркет

Закачати собі «ферму»...

Закачати собі «ферму»...

«АгроМаркет» поцікавився, як до спеціалізованих мобільних додатків ставиться український агробізнес.

 

Смартфонами сьогодні користуються не тільки бізнесмени, але й їхні діти, дружини і навіть бабусі. Та чи може мобільний додаток зблизити господаря і його поле? Чи здатна така програма зробити сільгоспвиробництво простішим та ефективнішим? Потужні гравці глобального ринку дають однозначну ствердну відповідь. Із ними погоджуються й розробники згаданих інновацій, і бізнес-консультанти, й постачальники насіння та засобів захисту рослин. А втім, далеко не всі українські аграрії готові йти у digital-рішення. Чому? Намагаючись це з’ясувати, ми поцікавилися думкою користувачів мобільних додатків і їх противників…

 

У чому доцільність

 

Спеціальні безплатні програми для мобільного телефона можна знайти там само, де й додатки для «Фейсбука» чи гру «Весела ферма». Тож за умови грамотного користування гаджет стає не тільки засобом зв’язку чи розвагою, але й ефективним ассистентом у роботі. Агрономи, зоотехніки, економісти потужних агропідприємств, що працюють в Україні, активно послуговуються такими додатками — аби контролювати витрати ТМЦ, вести польовий щоденник чи оперативно відстежувати ціни на продукцію. Щоправда, у тих, хто тільки починає знайомитися з можливостями свого смартфона, й досі виникають сумніви стосовно доцільності діджиталізації в польових умовах.

 

«Для невеликого підприємця мобільні додатки — самообман, кожен тобі намагається щось нав’язати, щоб збільшити свої продажі. Проте твій дохід не в моніторі телефону, а на полі», — наголошує власник агрогосподарства «Фенікс Агро» Олександр Буюклі. На його думку, мобільні додатки більше розраховані на агрохолдинги, де власник особисто не може проконтролювати стан посівів. От тільки жодна машина не здатна зреагувати на ситуацію в полі так само, як людина. «Я сам чудово розумію, що відбувається на моїх полях, які пестициди й коли треба вносити, — зауважує фермер. — Супутник показуватиме мені зелене поле, а в реальному житті хвороба вже знищила його. Що більше ти в полях, то більші маєш прибутки».

 

Позиція господаря зрозуміла: присутність у полі агронома — запорука гарного керування ризиками. Проте, маючи навіть 300 га землі в обробітку, фізично побувати одразу на кожній ділянці щодня – вельми непросто. А треба ще й оперативно реагувати на погодні зміни, на поширення різного роду шкідників і хвороб.

 

«На семінарах нам часто показують переваги мобільних додатків і рішень від різних фірм, — розповідає директор ТОВ “Унірем-Агро-Плюс” Андрій Булгаков. — Якщо для подолання проблеми треба враховувати вологість, температурний режим тощо та інші важливі показники, такі цифрові рішення — незамінні. Тим паче, що кожен препарат має свої особливості внесення, в них різний механізм дії. Деякі культури доводиться моніторити постійно, часом навіть по кілька разів на день, як, наприклад, стан ріпаку. Фізично весь день на полі не будеш, а мобільні додатки дають можливість це зробити».

 

Оскільки в агротехнології часом навіть 30–40 хвилин мають величезне значення, наявність спеціалізованих програм у смартфоні — це перевага і виграш в оперативності. До того ж, що точніше господар оперує своїми ресурсами, то більше шансів максимально знизити собівартість агровиробництва.

 

Що пропонує ринок

 

Значна частка аграрного програмного забезпечення припадає на фірмові додатки від виробників насіння і ЗЗР. Партнери й постачальники аграріїв останніми роками активно інвестують у розробку власних цифрових технологій, які б мали практичну користь для сільгоспвиробника і максимально інформували його про продукти компанії-розробника. Практично всі такі додатки мають калькулятори, що спрощують розрахунки. Скажімо, на підставі даних про площу поля і ємність резервуара визначають необхідну кількість води і препарата. Чи, приміром, з урахуванням особливостей ґрун ту та інших умов розраховують урожайність для конкретного гібрида. Є фірмові додатки з точними прогнозами погоди, новинами, цінами та іншою інформацією. Про деталі digital-продуктів ми дізнавалися у компаніях, які їх створили.

 

DuPont і DuPont Pioneer пропонують своїм клієнтам два мобільних додатки — «DuPont™ Каталог ЗЗР» й «Агропомічник DuPont Pioneer». Ірина Гаєвська, представник із маркетингових і цифрових комунікацій DuPont Україна уточнила, що «DuPont™ Каталог ЗЗР» — це інструмент, що дозволяє партнерам мати постійний доступ до інформації про препарати та рекомендацій щодо їх застосування. В додатку є перелік ЗЗР DuPont™, зареєстрованих в Україні, схеми захисту основних сільгоспкультур, список і телефони офіційних дистрибуторів, та багато інших корисних функцій та посилань. Додаток «Агропомічник DuPont Pioneer» дозволяє виробникам легко підібрати для свого господарства найефективніший гібрид від компанії Pioneer та має ряд інших можливостей, що знадобляться кожному господарю.

 

Мобільний додаток Syngenta, окрім інформації про продукти компанії, має загальну інформацію про основні агрокультури та схеми їх захисту, енциклопедію шкідників і методи боротьби з ними, а також калькулятор внесення корисних елементів живлення. «Агроіндустрія швидко змінюється завдяки цифровим технологіям, а разом із цим змінюються й запити клієнтів щодо пошуку й обробки інформації. Ми намагаємося оперативно відповідати на тренди ринку та запити споживачів», — наголошує Олексій Долгодушев, лідер групи з CRM і цифрового маркетингу в Україні.

 

Наразі фахівці Syngenta завершують тестування нової програми з моніторингу хвороб і шкідників, що допомагатиме відстежувати динаміку й напрямки їх розповсюдження в полях. Для цього послуговуватимуться даними близько 70 метеостанцій, які компанія встановила в Україні (і планує збільшити їх кількість найближчим часом для отримання точніших прогнозів). За попередніми прогнозами, програму планують запустити навесні 2018-го.

 

Окрім мобільного каталога ЗЗР BASF 2017, торік компанія BASF розробила онлайн-платформу Maglis®. «Maglis® Customer Navigator – це внутрішній інструмент, який допомагає відділу продажів BASF взаємодіяти з клієнтами-фермерами, надавати актуальні рекомендації й обмінюватися інформацією з ланів», — зазначили в компанії. Платформа допомагає фахівцям проаналізувати зібрані дані й скласти план для фермера з урахуванням індивідуальних пріоритетів, таких як оптимізація врожайності, зменшення ризиків і підвищення ефективності виробництва.

 

«АДАМА Україна» має три мобільних додатки. ADAMA Fin у режимі реального часу відстежує ринкові ціни на агропродукцію; надає інформацію щодо курсів валют, та прогнози провідних міжнародних банків щодо біржових цін. Також додаток дозволяє переглянути можливості використання фінансових інструментів «АДАМА Україна», самостійно зробити фінансові розрахунки й отримати можливі сценарії-прогнози щодо прибутків.

 

Мобільний додаток ADAMA Lab за своєю суттю є базою даних бур’янів, шкідників, хвороб основних польових культур, передбачено й онлайн-підтримку фахівців з Інституту захисту рослин у визначенні шкодочинних об’єктів на цих культурах. Додаток містить велику кількість фотографій, опис і рекомендації щодо подолання проблем. Третій додаток компанії — це електронний каталог продукції ADAMA 2018. Окрім повного портфоліо препаратів із детальним описом і схем захисту основ них сільгоспкультур додаток містить список офіційних дистрибуторів компанії, контакти головного офісу та регіональних представників.

 

За даними компанії Monsanto, 97% українських фермерських господарств збирають операційні дані, щоб покращити свою ефективність, 46% мають доступ до супутникових зображень полів або зображень за допомогою дронів. Карти створюють 2/3 фермерів у Європі, найвищий показник має Україна (97% фермерів). Найчастіше створюють карти посівів (74%), карти родючості ґрунтів (67%), карти для внесення добрив (57%). Відтак Monsanto для розробки своїх цифрових рішень придбала в Кремнієвій Долині компанію Climate Corporation. Щоправда, розроблену нею цифрову сільськогосподарську платформу ClimateFieldView™ не закачаєш безплатно. Покупцям мобільного додатка обіцяють детальний аналіз ефективності (що спрацювало, а що ні в умовах конкретного поля чи місцевості).

 

Чого хоче сільгоспвиробник

 

Кожен господар нині має широкий вибір мобільних додатків (залежно від брендів, з якими працює чи має намір працювати). Тож, зрозуміло, це стимулює компанії вдосконалювати свої розробки, пропонуючи сільгоспвиробникам комплексний і високоякісний сервіс.

 

У мобільного додатка Syngen ta вже понад 16 тисяч активних користувачів (торік він увійшов у ТОП-100 безкоштовних бізнес-додатків України). Понад 10 тисяч користувачів мобільних додатків DuPont і DuPont Pioneer оцінили їх у Google Play на 4,8 бала з 5 можливих, що є однією з найвищих оцінок серед додатків виробників ЗЗР.

 

«Я обирав мобільні додатки експериментальним шляхом. На полях по 20 га збирав інформацію, вивчав її, аналізував і врешті з’ясував, як одна й та сама земля здатна дати вищий результат: соняшнику тепер з гектара збираю на дві тонни більше — 32 т/га», — розповідає генеральний директор ТОВ «Агрофірма П’ятихатська» Олександр Поворознюк. На його переконання, цифрові рішення в господарській діяльності — це сьогодення кожного прогресивного фермера, що працює на прибуток.

 

Щоправда, консервативні підходи до ведення агробізнесу часто стають на заваді просуванню цифрових продуктів. «Лише побачивши переваги й зручності додатків, якими на звичайному телефоні не скористаєшся, люди розуміють, для чого смартфони взагалі потрібні. Тож виклик сьогодні — не лише створити мобільний додаток, а ще й пояснити, як ним користуватися і для чого», — пояснює Ірина Гаєвська, представник із маркетингових і цифрових комунікацій DuPont Україна.

 

Нехай там як, за 2–3 роки, що минули, кількість користувачів мобільних додатків середнього сегмента агробізнесу значно зросла. Передусім — це проактивні підприємці, що прагнуть здобувати нові знання і, звісно ж, мати доступ до інноваційних технологій. Тож оскільки потенціал цифрового сервісу в українському агробізнесі тільки-но починає розкриватися, ми можемо уявити собі які прогресивні ноу-хау ми зможемо побачити в господарствах і на полях уже за десятиліття.

 

 

Оксана Пирожок

газета “АгроМаркет”, лютий 2018 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
 
 

 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ