Сільгоспвиробники розповіли, чого очікують від кадрових ротацій у профільному міністерстві й на які реформи сподіваються.
Аграрне міністерство за три роки встигли очолити три міністри від різних політичних сил: «Свободи», «Самопомочі», «Блоку Петра Порошенка». Наразі команда міністра Олексія Павленка майже повністю змінена. Із приходом нового очільника — Тараса Кутового — в підпорядкування МінАПіП передано Держгеокадастр, а його керівника Максима Мартинюка призначено на посаду першого заступника міністра. Апаратом міністерства тепер керує управлінець із Мінфіну Микола Осійчук. Щоправда, крісло заступника міністра з питань європейської інтеграції все ще вакантне. Утім, кандидатури ймовірних претендентів уже активно обговорюються в експертному середовищі. Найближчим часом очільникові профільного міністерства доведеться давати раду цілій низці контроверсійних питань, що постали перед агросектором. Звісно, для цього знадобиться не лише розуміння ситуації в АПК, а й політична воля протистояти антидержавним інтересам окремих сил впливу. «АгроМаркет» поцікавився в агровиробників, яких дій вони очікують від команди реформаторів.
Іван Томич, президент Асоціації фермерів і землевласників:
— Окрім лібералізації експорту продукції, що є позитивним кроком, жодного покращення умов роботи сільгоспвиробників у післямайданний період практично не відбулося. З боку Тараса Кутового є перший діалог із громадськістю. На відміну від попередників він уміє слухати. За 100 днів напрацьовано загальні підходи в роботі з дрібними та середніми агровиробниками, але конкретних дій, які б уплинули на ситуацію позитивно, поки що немає. Найбільшими викликами наразі в АПК стає земельна політика й система оподаткування.
Андрій Талама, перший заступник гендиректора компанії «Галичина-Захід»:
— Нова команда має розділити політичну відповідальність разом із міністром. Можна перерахувати багато завдань, які б мало вирішувати міністерство, однак передусім необхідне чітке бачення того, що саме та за допомогою яких механізмів й інструментів реформатори хочуть досягти. Звісно, у пріоритеті мало б бути забезпечення підтримки галузі.
Андрій Ніколаюк, гендиректор компанії «Етнопродукт»:
— Ми, як компанія, що вирощує тварин і запустила роботизовану молочну ферму, хотіли б отримати якийсь фід-бек від міністерства в частині фінансової підтримки, зокрема на реконструкцію тваринницьких комплексів. Крім того, є велике сподівання на прийняття нової редакції закону «Про органічне виробництво». Згодом міністерство має розробити до нього величезну кількість підзаконних актів. Тож хотілося б, аби це відбулося швидко.
Роман Лещенко, власник компанії «Агродар»:
— Мінагропополітики — чи не єдине з міністерств в Україні, яке реально переймається дерегуляцією, спрощенням бар’єрів в експорті продукції. Я схвалюю запропоновану нинішнім міністром концепцію оренди земель, зокрема щодо емфітевзису. Імпонує і його позиція щодо держпідтримки агровиробників із земельним банком до 500 га.
Іван Плачков, власник виноробні «Колоніст»:
— Коли парламент підтримає законопроект №2739 щодо оптової торгівлі алкогольними напоями, виготовленими з власного виноматеріалу (не придбаного), за рік на одній тільки Одещині щонайменше 40 виноробних підприємств вироблятимуть вино під власною торговою маркою. А ще на часі організація виробництва вин контрольованих найменувань за походженням для виноградарів і виноробів.
Тетяна Васильківська, голова правління ГО «Всеукраїнське братство бджолярів України»:
— Не потрібно зверху щось забороняти чи «дерегулювати». Ліпше створити дієву фахову законодавчу платформу по всій горизонтальній площині нашої галузі, де ми дотичні з рослинниками, тваринниками, ветеринарами, екологами, медиками. Щоб усі почувалися захищеними від ручного керування та монополізації ринку окремими структурами, від явного нехтування громадою та її цінностями тощо. Міністерство — це не царина міністра і його підлеглих. Для нас, бджолярів, — це та інституція, яка має разом із нами творити правила та їх дотримуватися, творити економічні, фінансові можливості розвитку галузі, чути й реагувати негайно на виклики та потреби кожного члена громади.
Юрій Ковбель, заступник директора ТОВ «Болградський сироробний завод»:
— Грошей і свободи! Дали б дешеві кредити, розібралися б із поверненням експортного ПДВ — і це все, що потрібно для нашої галузі. Мінагрополітики має довести до кінця питання з маркуванням молочної продукції. Прийняти законодавчі норми по молоковмісних продуктах. Ми — виробники натурального сиру. Проте й наш продукт, і той, у якого термін зберігання один рік, однаково називають сиром.
Олександр Співак, директор ТОВ «Староконстантинівцукор»:
— Мінімальні ціни та квотування виробництва цукру так і не було скасовано, хоча законопроекти й винесено на розгляд парламенту. Хочу сподіватися, що Мінагропрод робитиме закупівлі цукру в Аграрний фонд для стабілізації цінової ситуації на ринку. Бо зі 196 цукрових заводів, які були в часи Радянського Союзу, сьогодні працюють 60, але з такими цінами за кілька років їх буде 30.
Дмитро Скорняков, генеральний директор холдингу HarvEast:
— Головне питання на порядку денному — відкриття ринку землі. Крім того, міністерство має розробити систему підтримки агросектора. Парламент зняв податкові пільги, які, на мій погляд, не були ефективними, але не запропонував жодних альтернативних механізмів, особливо для тваринництва. Без цього Україні доведеться вже найближчим часом імпортувати м’ясо. Важливим є розв’язання проблем логістики й транспортної інфраструктури для АПК. Наприклад, через обмеження на проїзд для великовантажного транспорту, які встановив «Укравтодор» з 1 червня, транспортні витрати аграрних компаній збільшилися практично втричі.
Віктор Помазнюк, директор фермерського господарства «Акант»:
— Овочівництво стало успішним, бо до нього в жодного урядовця не доходили руки. А от виноградарство майже до кореня вбите через те, що сиділо на голці 1,5% збору. Було б добре, щоб міністерство зайнялося землями Національної академії аграрних наук і врешті внесло ясність в земельне питання…
Рафаель Гороян, очільник групи компаній «Прометей»:
— Нині ж 70% зерна на ринку продається за «кеш», а бізнес фактично загнаний у тінь. Утім, із нашим АПК ми маємо шанс виграти реальний джек-пот (як Арабські Емірати з нафтою) і витягти за 10 років країну з бідноти. Та для цього потрібно відрегулювати систему відносин бізнесу та держави. Чиновники Мінагропроду й фіскальної служби повинні розуміти, що вони наймані працівники, які надають адміністративні послуги, а не «знімають вершки».
Записала Оксана Пирожок
Андрій Купченко, аналітик «АПК-Інформ»
газета “АгроМаркет”, серпень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
