Бонусом до отриманого дозволу Європейської комісії є автоматичне відкриття для української продукції експортних ринків третіх країн
2016 рік стане новим викликом для українських виробників молочної продукції. Справа не тільки в отриманні можливості вітчизняними заводами експортувати свою продукцію в ЄС, а й у пошуку шляхів поставляти її в обхід Росії.
|
Пріоритет номер один – вихід на нові ринки збуту. Відомо ж бо, що падіння по основній експортній позиції – сиру – продовжується. Торік експорт твердих сирів зменшився в 1,8 раза, до 10,8 тис. тонн. При цьому основні поставки припадали на Казахстан (38,7%), Росію (27,2%), Молдову (18,8%). Для порівняння: позаторік 65,9% цієї продукції експортувалося в Росію. Щоправда, загалом по молочній групі у 2015-му експорт зріс, за даними інформаційно-аналітичного «Інфоагро», на 2-3% порівняно з 2014-м. Основною причиною цього явища можна вважати девальвацію гривні, яка робить українські товари привабливішими за ціною порівняно з іншими країнами.
Торік українські виробники молочної продукції нарешті отримали доступ на ринки Китаю, почали активніше працювати з Казахстаном і Молдовою, підтвердили якість своєї продукції для ринку ЄС. Що далі?
Про квоти й виклики
Для українського сухого молока та сироватки є куди прагнути навіть на поточному рівні світового ринку. Як наголошує головний аналітик аналітичного агентства «Інфоагро» Максим Фастєєв, слід орієнтуватися (з весни постачати) на ринки MENA, Південно-Східної Азії, Західної Африки, зберігати-розширювати присутність в Середній Азії. Ну й чесно виконувати контракти якісної та дешевої продукції.
Втім, основним завданням для вітчизняних виробників на поточний рік експерти називають необхідність підтвердити отриманий від Єврокомісії знак якості «зроблено у Європі». Ще б пак! Одна помилка чи скарга на когось із постачальників може поставити під питання якість усієї української продукції. Нині постачати продукти у ЄС можуть 10 підприємств, сертифікація яких тривала практично п’ять років. Це заводи великих українських компаній: «Мілкіленд», «Молочний альянс», «Люстдорф», «Лакталіс» та ін.
Головний виконавчий директор групи компаній «Мілкіленд» Анатолій Юркевич вважає, що отримання дозволу на експорт у ЄС стало підсумком послідовних зусиль фахівців із запровадження міжнародних стандартів якості та безпеки продукції, а також реалізації планів заходів на виробничих підприємствах групи, що надавалися експертами САНКО. «Ми плануємо повною мірою скористатися перспективами, що відкриваються, через експорт української молочної продукції на ринки країн ЄС, зокрема, відповідно до квот, що були узгоджені в рамках угоди про вільну торгівлю між Україною та Європейським Союзом», — зазначив пан Юркевич. Проте розміри цих квот дуже незначні. По молоку, йогуртах, кисломолочних продуктах вони становлять 8 тис. тонн, сухому молоку — 1,5 тис. тонн, вершковому маслу — 1,5 тис. тонн. Квоти на сир для України немає. Принцип розподілу квот теж поки що доволі незрозумілий. Проте отримання доступу на ринок країн ЄС — це додаткове підтвердження якості української молочної продукції. Це підвищить її конкурентоздатність на ринках третіх країн, зокрема в регіоні Близького Сходу та Північної Африки.
Підприємства, які отримали дозвіл на експорт продукції в ЄС, повинні були підтвердити здатність виробляти продукцію з молока екстра-класу. Цей процес має бути закритим від тих, де використовується сировина нижчої якості для унеможливлення її потрапляння в танкери чи на лінії. Щоправда, сьогодні в Україні немає жодного заводу, який би працював тільки на молоці екстра-класу, а всі 10 підприємств, які дотримали єврономери, довели, що зможуть простежити й відвести окремі виробничі лінії або цілі цехи під виробництво товарів за європейськими стандартами.
Як отримати єврономер
Для тих підприємств, які мають амбіції отримати дозвіл на постачання молочної продукції у ЄС, процедура буде значно швидшою й відбуватиметься вже із залученням вітчизняних інспекторів. «Нові підприємства, що хочуть отримати єврономер, повинні будуть вивчити інструкцію, що розміщена на сайті Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Згідно з інструкцією, треба провести самостійну інспекцію на підприємстві. Якщо все гаразд — звернутися в держслужбу й повідомити про бажання отримати дозвіл на експорт молочних продуктів (конкретизувавши яких) у ЄС», — прокоментував газеті «АгроМаркет» економіст інвестиційного департаменту ФАО Андрій Ярмак. Він ще раз нагадав, що сертифікуватися матимуть змогу лише ті підприємства, що працюють виключно з молоком класу екстра. Використання інших ґатунків молока на тих лініях/підприємствах, що сертифікуються для експорту у ЄС, не дозволяється.Інспектування потужностей мають робити лише експерти з центрального органу (тобто з Києва). Отримані зауваження треба буде усунути, потім знову пройти інспектування держслужби, а вже після цього (якщо виробництво таки відповідає всім вимогам) вітчизняний компетентний орган робить запит на відповідний орган у ЄС. Якщо інші постачальники з України не порушували вимог до безпечності продуктів, новим підприємствам також нададуть єврономер протягом місяця з моменту подання запиту. Слід додати, що перших 6 місяців ЄС буде лабораторно контролювати 100% постачань українських продуктів, аби переконатися, що наш компетентний орган дійсно забезпечує відповідність. На думку експерта, подальші перспективи українських молочних продуктів у ЄС залежать виключно від самих постачальників. Щоб продукти продавалися, їх треба активно просувати, конкуруючи з іншими постачальниками.Всі процедури з отримання єврономера є безкоштовними, крім експлуатаційного дозволу. Єдиним питанням лишається таке: хто інспектувати молочні підприємства в Україні, оскільки досі не завершилася реформа компетентного органу. Консультант ФАО Віталій Башинський уточнив, що в першому півріччі 2016-го Україна отримає перших інспекторів, які пройдуть іспити в незалежній консалтинговій компанії. Навчання ведеться в рамках проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні». Кожен інспектор матиме свій номер, і підприємство розумітиме, які функції він може виконувати. Для того, щоб ці функції виконувалися якісно, їм має бути забезпечений належний рівень зарплати, аби інспектор не став хабарником, але в бюджеті на поточний рік обсяги фінансування Держветфітослужби збережені на рівні попереднього року.
У пошуках ніші
Серед країн СНД Україна стала другою країною, що отримала можливість експорту в ЄС (після Білорусі). Білоруси потрохи постачають у Європу сировинні продукти (такі як сухе молоко), щоб принаймні бути присутніми на цих ринках. Українці мають значно амбітніші плани.
«Ми плануємо скористатися цим дозволом і представити на суд європейського споживача вершкове масло виробництва Золотоніського маслоробного комбінату й молоко тривалого зберігання в упаковці «Тетра Пак», яке виробляється на заводі дитячого харчування «Яготинське для дітей», — каже голова Наглядової ради компанії «Молочний Альянс» Сергій Вовченко. — А як бонус від отриманого нами дозволу Європейської комісії — автоматичне відкриття для наших підприємств експортних ринків третіх країн, що довіряють висновкам європейської інспекції».
На сусідніх з Україною ринках, до речі, теж спостерігаються цікаві тенденції. Скажімо, молдавські виробники молочної продукції вельми стурбовані різким зростанням імпорту такої продукції з України. За словами голови молдавського Республіканського союзу працівників сільського господарства UniAgroProtect Олександра Слусара, українські виробники мають дешевші корми (ціна на них на 16% нижча), на третину дешевшу електроенергію, на 16% дешевший газ. Додатково, за його словами, контроль на кордоні є слабким, що дозволяє частину продукції завозити на молдавський ринок контрабандою.
Суттєве зростання ввезення в Молдову м’ясо-молочної продукції з України тамтешні експерти пов’язують із запровадженням Росією з 1 січня 2016 року заборони на ввезення української продукції. Згідно з даними молдовської Національної асоціації виробників молока та молочної продукції, частка відповідної продукції виробництва України та Білорусії на молдовському ринку перевищує 40%. Відтак, Міністерство сільського господарства і харчової промисловості Молдови має намір ініціювати застосування імпортних мит, а також посилити прикордонний контроль.
Звісно, в рамках дії ЗВТ з ЄС протягом 5 років Україна теж має обнулити свої імпортні мита (а на сири вони становлять 10%). Зрозуміло, що через девальвацію гривні імпортна продукція поки що не може конкурувати з вітчизняним виробництвом, але у разі стабілізації ситуації європейські гауду, камамбер і йогурти можна буде побачити на українських полицях. Директор по взаємодії з державними органами «Данон Україна» Сергій Мовчан вважає, що певні європейські сільськогосподарські та харчові продукти, зокрема кисломолочні, без сумніву, постачатимуться на український ринок. Однак, швидше за все, це будуть традиційні для країн ЄС продукти, наприклад, сир пармезан або моцарелла.
Тим часом вітчизняна продукція вже нині має перспективу закріпитися в певних нішах. «Я можу навести невеличкий приклад — країни південної Європи мають непогані можливості для розкрутки на таких нетрадиційних для них продуктів, як кефір і наш кисломолочний сир, — каже Андрій Ярмак. — Споживачі у цих країнах непогано реагують на такий продукт, а просувати його можна спочатку через етнічні магазини (адже у цих країнах мешкає, за різними оцінками, від 2 до 4 млн українців, це не враховуючи інших російськомовних)».На переконання експерта, дуже важливо реєструвати свої бренди та назви продуктів. Утім, уже нині перші невеликі партії традиційних молочних продуктів з України надійшли на традиційні ринки ЄС. На ринки за межами етнічних громад нашим виробникам поки що з власними брендами виходити буде важко. Однак виробляти щось під власними брендами мереж супермаркетів (privatelable) цілком під силу.
Ірина Задорожня
газета “АгроМаркет”, лютий 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
