Потреба в зниженні витрат на виробництво сільгосппродукції стимулює підвищення культури землеробства. Її обов’язкова складова — висока якість насіння
Якість насіння соняшнику, кукурудзи та деяких інших культур через конкуренцію на ринку нині висока. Щоправда, немала ціна сертифікованого продукту, особливо за необхідності висівати великі обсяги насіннєвого зерна (посівна норма колосових культур, як відомо, становить близько 200 кг/га, у той час норма для соняшнику — 4 кг/га) змушує багатьох фермерів користуватися очищеним насінням власного врожаю.
Власне, колись так робили повсюдно. І в цьому нема нічого дивного. Але нині дуже часто таке очищення здійснюється на застарілому обладнанні. Ми бачимо це, коли «готове» до сівби насіння привозять до нас для доробки. Відверто кажучи, особисто для мене це свого роду подарунок: працюючи з таким матеріалом почуваюся наче археолог, котрий точно знає, що матиме неабиякий результат. Я зазвичай розпитую, на яких машинах здійснювалося очищення. І залежно від відповіді прогнозую його якість і частку травмованого насіння.
Оскільки ми реалізуємо щадну пофракційну технологію виробництва насіння, то й привезену партію пропускаємо через усі її етапи — аспірацію задля видалення зі сміття, що легко здіймається, наступне очищення від дрібних і великих мінеральних і рослинних решток, калібрування за розмірами й пофракційну сепарацію за щільністю. Після цього всі зразки отриманих фракцій віддаємо в насіннєву лабораторію. За результатами повного аналізу робимо узагальнення й висновки. Для прикладу нижче наводимо результати обробки насіння озимої пшениці (врожаю 2015-го) сорту Титона (фото №1).
За словами агронома, котрий привіз нам це насіння, воно двічі було пропущене через очищення після комбайна через відцентрову машину типу БЦС. Після такої відповіді я мало не відмовився готувати насіння з привезеного посівного матеріалу, але цікавість дослідника перемогла, й ми взяли партію в роботу. У той же час я добре розумів, скільки травм було завдано насінню, та ще й двократно, у такого типу агрегаті. Я вже писав про це неодноразово. Аж тут випала нагода ще раз показати на прикладі значущість щадного поводження із зерном і передусім із насінням.
Отже, наша технологія очищення розділяється на декілька етапів.
Перший етап. Насіння пропускається через очищувальний комплекс «Дует», до складу якого входить аспіратор АФ-30 й очищувальний калібратор ОКФ. Усе зерно в АФ-30 проходить через потік повітря, аби відібрати сміття, що легко здіймається. Очищене зерно далі надходить на калібрування за розміром, а відвіяний матеріал — на ОКФ, де відбувається відділення від нього дрібного мінерального та рослинного сміття на ситах Фадєєва з гексагональною формою отворів, проходження зернових домішок через решета Фадєєва і сходження з решета великого сміття. Оскільки відвіяного матеріалу в привезеній партії було лише кілька відсотків, то основний результат цього етапу полягав у видаленні подрібненого насіння, тобто зернові домішки було відібрано на першому етапі й виведено з подальшого процесу і, відповідно, аналізу.
Другий етап (рис. 1) — калібру вання насіння за найменшим розміром — товщиною — на решетах Фадєєва (це важливо, бо саме товщина характеризує наявність у насінні живильних речовин).
Так було отримано п’ять фракцій насіння різного завтовшки сім’янок. І кожна (за винятком тієї, що пройшла через решето 2,5) на третьому етапі була просепарована за щільністю на пневмовібростолі ПВСФ-3. Відтак, насіння чотирьох фракцій було розділено ще на три: тяжкі, середні за щільністю та легкі.
Зі своїм завданням пневмо вібростіл впорався й чітко розподілив насіння за масою 1000 шт. для кожної фракції (рис. 2).
До слова, в партії насіння, привезеного на доробку, маса 1000 шт. відрізнялася в 1,7 раза (тяжке насіння I фракції — 53 г і легке IV фракції — 31,5 г). Як же бути з посівною нормою?
Певним чином пневмовібростіл впорався і з розподілом травмованого насіння, але тільки з макротравмами.
Тепер відповімо на запитання — як сильно травмується майбутнє насіння під час первинного очищення після комбайна за традиційною технологією: норія й вібровідцентрова машина типу БЦС (двократний пропуск). Отже:
Дослідження здійснив к.с.н., доцент Д. Деревянко на кафедрі «Процеси машин та обладнання» Житомирського Національного агроекологічного університету. Результати оцінювання травмування насіння озимої пшениці сорту Титона (врожай 2015 р.) наведено в таблиці.
 |
Тепер з’ясуємо, чи виявляють травмованість насіння штатні лабораторні дослідження (лабораторна схожість й енергія проростання). Відповідь — ні.
Лабораторна схожість 90%, а енергія проростання 83% навіть у п’ятої фракції (прохід через решето 2,5), що за характеристиками належить до зернової домішки:
• чистота — 87%;
• маса 1000 шт. — 30,8 г.;
• залишки всього — 13% (зокрема й биті — 11,88%);
• макротравми — 29%;
• вибито зародок — 4%;
• мікротравми — 59%.
Тобто ніякого розподілу травмованого насіння за посівними якостями не відбулося. Чому так?
На мій погляд, зруйнована оболонка дозволяє у сприятливих лабораторних умовах набубнявітися раніше за ціле зерно, прорости й опинитися в «компанії» насіння з псевдовисокою енергією проростання. А в полі така сім’янка проростатиме набагато складніше, витрачаючи речовини не на зростання, а на збереження життя. Тим часом ґрунтові мікроорганізми її виснажуватимуть — оболонка ж зруйнована, а доступ до зародка та ендосперма відкритий.
Висновки
1. Не можна посівний матеріал очищати після збирання на обладнанні, що травмує. Жодні подальші дії не зменшать завдану шкоду.
2. Методика оцінки якості насіння з лабораторної схожості не може оцінити травмування насіння, що спричиняє завищення показників насіннєвих, а отже, й урожайних якостей.
Леонід Фадєєв,
канд. техн. наук, доцент
газета “АгроМаркет”, лютий 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
