Час — інформація — гроші

П’ять способів підвищити ефективність внутрішньої агрологістики підприємства

 

Нехай там які результати демонструє Україна на зовнішніх ринках, її логістичні досягнення всередині країни, м’яко кажучи, далекі від бажаних. Так, за даними експертів Світового Банку, на зерновому ланцюжку «з лану — в порт» витрати перевищують вартість таких саме послуг у країнах ЄС на 30% (!) Щоб налагодити ефективну й конкурентоспроможну логістичну систему, нашій державі потрібно щонайменше 1,6 млрд дол. щороку. Та чи є шанси досягти амбітної мети в нинішніх економічних умовах? Ефективна альтернатива — вибудовувати цивілізовані взаємовигідні відносини з постачальниками послуг і впроваджувати системний підхід до організації логістичної функції у власній компанії.

За останніх два роки фахівці Agricom Group реалізували низку нововведень до системи внутрішньої агрологістики. Що важливо: більшість із них не пов’язані зі значними фінансовими інвестиціями й доступні для широкого кола сільгоспвиробників.

Як і будь-який бізнес-процес, аграрна логістика має чітко окреслені межі та показники ефективності. Ланцюжок «час — інформація — гроші» має братися до уваги ще на етапі планування структури посіву та завершувати свій шлях, залежно від умов постачання, на етапі переходу майнових прав на товар до покупця. Тільки маючи повну та своєчасну інформацію про стан і місцеперебування в конкретний час продукції, а також оцінюючи використання альтернативних можливостей, спеціаліст може повноцінно спланувати ефективну систему й за потреби оперативно вирішити екстрені питання. Для цього на постійній основі має діяти проста й зрозуміла схема «ПЛАН → МОНІТОРИНГ → ФАКТ → ПЛАН/ФАКТ». Її слід застосовувати як загалом по системі агрологістики, так і за окремими її напрямами.

 

Польова логістика

Цей напрям об’єднує відповідну діяльність із планування, організації та контролю робіт безпосередньо на полі. В основному, до неї належать процеси сівозміни, сівби, внесення добрив та збору врожаю.

Типовим для України є «класичний» підхід організації польової логістики: зернозбиральні комбайни перевантажують урожай в автомобілі (зазвичай — відкриті самоскиди типу «КАМАЗ»), котрі напряму доставляють продукцію на елеваторні комплекси або ж на токи для тимчасового зберігання та перевантаження. Аналіз застосування такого підходу дозволяє стверджувати: по-перше, перевантаження зерна напряму на автотранспорт збільшує час простою техніки й негативно впливає на ґрунти через ущільнення, по-друге – це значні втрати зерна під час транспортування.

 

• Триланкова система збору врожаю, що відрізняється від традиційної введенням до схеми бункерів-перевантажувачів, які приймають зерно безпосередньо від комбайнів і перевантажують його на автотранспорт. Практично доведено (на сільгоспугіддях Чернігівського та Білокуракинського кластерів, у кожного з яких своя специфіка), що таке нововведення дозволяє заощадити близько 20% витрат на цьому етапі агрологістики. Крім того, дозволяє забезпечити мінімальне навантаження на ґрунти, оскільки вантажівки майже не заїжджають на поле.

 

Елеваторна логістика

Вона містить комплекс заходів із транспортування до елеваторного комплексу чи току, внутрішню логістику на території елеваторного комплексу, прийомки (лабораторний аналіз), переробки (сушка), зберігання продукції та відвантаження на залізничний, автомобільний чи річковий транспорт.

На території Чернігівського кластера ми отримали у спадок елеваторний комплекс, який однозначно потребував модернізації. Проаналізувавши дані з інформаційної системи, стало очевидним: елеваторний комплекс в смт Білокуракино теж слід було оновити.

 

• Підвищення пропускної спроможності. Щоб збалансувати елеваторну логістику на кластерах компанії, було вирішено замінити ваги на пунктах приймання зерна. Відтак, на території Білокуракинського кластера зняли обмеження для автотранспорту до маси у 80 т та до 20 м за габаритами. Крім того, відремонтували дорожнє покриття на шляху, що веде на елеваторний комплекс. Розпочавши обслуговувати більші транспортні засоби, зафіксували економію транспортних витрат, як порівняти з тим самим періодом попереднього року — близько 20%. Крім очевидного факту, що, скажімо, використання п’яти 20-тонників значно дорожче, ніж двох 50-тонників, ми заощадили час, що зазвичай витрачався на оформлення документів, лабораторний аналіз тощо.

• Альтернативні джерела енергії. Сушіння зерна — найдорожча складова серед усіх етапів агарної логістики, що пов’язано з її енергоємністю. Високі ціни на газ, що традиційно використовується для сушіння сільськогосподарської продукції, стимулюють до переходу на альтернативні технології. Нині в господарствах найактуальнішим є застосування піролізних котлів, які до того ж дозволяють упровадити безвідходну систему виробництва в рамках одного елеваторного комплексу. Заощаджена різниця може становити до 160 дол. для одного вагона кукурудзи (40 т).

До слова, у Білокуракино організовано процес пресування відходів, отриманих на етапі очищення зерна, в пелети, що використовуються як універсальний вид енергії для твердопаливних котлів. У кластері Agricom Group пелетами опалюють приміщення елеваторного комплексу.

 

Транспортна логістика

Зазвичай це автомобільна, річкова чи залізнична логістика, що забезпечує транспортування від поля до місця зберігання зерна, а також до портів чи залізничних перевальних терміналів.

 

• Автомобільні цистерни для перевезення сипучих вантажів (або кормовози) як альтернатива вантажівкам. Завдяки конструкції знижують втрати під час транспортування (які інколи досягають 3%), а також через більшу ємність дозволяють заощадити на вартості доставки зерна з поля на елеваторний комплекс. Особливо відчутною різниця є для льону,для якого економія може досягати 430 дол. з кожного вагона.

• Установлення GPS на власний і найманий транспорт. Як і більшість сільськогосподарських компаній, Agricom Group залучає сторонніх перевізників. Проте на кожну одиницю найманого транспорту встановлюється пристрій GPS, що дозволяє, по перше, контролювати роботу постачальника послуг, а також мати докладну інформацію для ефективного планування відвантаження продукції до елеваторного комплексу задля уникнення черг. Відверто кажучи, на початкових етапах ми отримували відмови від значної кількості логістичних компаній, проте, піднявши це питання на укладенні довготермінових контрактів, ця умова озвучена як обов’язкова. Нині ми повністю контролюємо переміщення продукції: зібрані дані щодо найманого та власного автотранспорту надсилаються до відповідної інформаційної системи GPS моніторингу, де їх систематизують та аналізують.

 

 

Олександр Смокотін,

керівник департаменту транспортної логістики Agricom Group

газета “АгроМаркет”, лютий 2016 року

   

   

^{Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».}