Тваринництво

Управління годівлею

Управління годівлею

Про чинники, що впливають на поїдання кормів загальнозмішаних раціонів і конверсію цього корму в молоко.

 

Практика годівлі свідчить, що найкращим варіантом для корови є загальнозмішаний раціон й однотипна цілорічна годівля.

 

Загальнозмішаний раціон — система, за якої всі корми зважуються окремо, перемішуються, згодовуються у вигляді збалансованої кормосуміші відповідно до потреб групи корів в енергії й елементах живлення. Корови можуть споживати таку кормосуміш досхочу та коли хочуть. Завдяки стабільно правильному співвідношенню об’ємистих і концентрованих кормів і постійному їх споживанню активна кислотність у рубці фізіологічно постійна та вирівняна в часі. Тож за умов високої продуктивності корови небезпека закислення рубця (ацидоз) суттєво зменшується. До того ж, чим більше компоненти раціону відрізняються за якістю та енергетичною цінністю, тим сильніший позитивний ефект. За такої системи корова за добу може додатково спожити 1–2 кг сухої речовини (СР) раціону, що відповідає додатковим 2–3 кг молока.

 

Якщо залишки корму відрізняються від щойно приготовленої та розданої кормосуміші, то це означає, що корови пересортували корми в суміші, й годівниця чи кормовий стіл у цьому разі вважаються порожніми (залишки прибирають). Щоб визначити розмір часток корму, залишеного коровами, кілька разів на день за допомогою сепаратора кормів визначають розмір часток і фракційний склад приготовленої до роздачі кормосуміші, а потім оцінюють залишки. Якщо відсоток фракцій із різними розмірами частинок кормів в будь-якому ситі відрізняються на понад 10% від такого розподілу в кормосуміші, це означає, що кормосуміш була відсортована тваринами й склад залишку відрізняється від попереднього складу корму.

 

Величина залишків корму в середньому може становити 2–4% кількості заданого корму. Залишки від корів згодовують телицям старшого віку або низькопродуктивній групі корів за умови, що цей корм не самозігрівся внаслідок вторинної ферментації та за зовнішнім виглядом і консистенцією не відрізняється від первинно заданої кормосуміші.

 

Практика свідчить, що вибіркове поїдання різних кормів під час згодовування, особливо за повнораціонних кормосумішей, може бути значним і створює проблеми щодо обсягів СР кормів, спожитих коровами. Для зменшення вибіркового поїдання кормів потрібно:

 

  • до складу повнораціонних кормосумішей вводити тільки високоякісні, поживні, привабливі, свіжі корми та кормові балансувальні добавки;
  • постійно контролювати залишки кормів і визначати на сепараторі, як вибірково поїдаються окремі корми;
  • згодовувати сіно тільки найвищої якості, щоб тварини збільшили поїдання довгих частинок;
  • якщо тварини сортують кормосуміш, слід додавати в неї буфер для профілактики ацидозу рубця;
  • перед уведенням у кормосуміш сіна або соломи їх слід подрібнити до частинок величиною 2,5–5 см;
  • якщо розмір часток кукурудзяного силосу понад 0,6–1,2 см, слід організувати додаткове подрібнення кормосуміші до оптимального розміру;
  • подрібнюючи сіно чи солому подрібнювач слід налаштувати так, щоб більше (40–60%) частинок було в середньому ситі сепаратора кормів;
  • якщо в кормосуміші багато довгих частинок кормів, слід збільшувати час змішування;
  • слід практикувати роздавання кормосумішей кілька разів на добу, тим самим зменшуючи кількість розданої кормосуміші на одну голову;
  • якщо СР у кормосуміші більший за рекомендований рівень (>50%), то для кращого змішування та склеювання часток корму раціонально вводити в суміш водний розчин патоки чи просто воду.

На показник споживання СР кормосуміші впливають:

 

  • Кратність роздавання повнораціонних кормосумішей. В основному кормосуміші коровам роздають на кормові столи: напівсухі — один раз на добу, а напіввологі — два рази, щоб корм залишався свіжим і не зігрівався. У процесі поїдання корму його не рідше ніж через кожні 2 год підсовують до передньої стінки кормового столу. Збільшення кількості роздавань кормосумішей до 3–4 разів позитивно впливає на корів зростанням молочної продуктивності. Однак зростають витрати пального, праці, спрацювання змішувача-роздавача, що може не компенсуватися незначною прибавкою надоїв;
  • Важливість гладенької поверхні кормового столу. Гладенька поверхня потрібна для збільшення (на 0,45–1,4 кг) добового споживання СР коровою проти бугристої, шорсткої, з тріщинами поверхні, з якої неможливо видалити залишки кормів, що ферментуються, зігріваються та зменшують споживання сухої речовини раціону;
  • Однорідність повнораціонних кормосумішей. Це є виключно важливий чинник їх поїдання та поживності. Оцінюється трьома способами:

– сепаратором кормів — за показником фізичної однорідності шляхом кількісної оцінки зразків фракцій кормів на ситах. Різниця в кількості фракцій із різних місць кормового столу не має перевищувати 5%;

– хімічним аналізом проб кормосумішей, відібраних із різних ділянок кормового столу. За лабораторними аналізами різниця вмісту за сирим протеїном не має перевищувати 1%, кислотно-детергентною клітковиною 2%, сухою речовиною 3% (найкраще за трьома паралельними аналізами);

– використання кормів-маркерів для орієнтовного визначення рівномірності кормосумішей. Для цього беруть корми, які можна побачити й порахувати в зразку кормосуміші: насіння кукурудзи, сої, гранульований комбікорм. Вони повинні бути рівномірно розподілені в зразку кормосуміші. Якщо в суміш було введено 5% насіння кукурудзи, то у відібраному зразку суміші воно має бути розподілене рівномірно. Інакше слід подивитися на розподілення цього маркера на інших ділянках кормового столу й зробити висновок про наявність проблеми рівномірності змішування кормових компонентів й ухвалити відповідні рішення;

 

  • Самофіксатори та рівень споживання СР. За умови безприв’язного утримання на таких столах споживання СР зменшується, особливо в корів із першим отеленням, якщо вони не адаптовані до таких обмежень. Якщо ці обмеження знімають, споживання СР збільшується на 0,45–0,9 кг;
  • Оцінка кормового столу. Роблять аналіз загального вигляду кормового столу (годівниці) й контроль кількості залишків корму. Оцінюють у балах від 0 до 5:

– 0 — відсутні залишки корму;

– 1 — невелика кількість залишків корму (не більше за 5% заданого);

– 2 — тонкий шар залишків (5–10% заданого корму);

– 3 — залишається шар завтовшки 5,1–7,6 см (25% заданого корму);

– 4 — залишається шар завтовшки 7,6 см і більше (>50% корму залишається);

– 5 — корм не займаний коровами.

 

Оцінка кормового столу в 1 бал і нижче означає, що на фермі не догодовуються корови, 2 бали — ідеальна, якщо коровам згодовують корм протягом години, 3 бали — перегодовування корів.

 

Оцінка кормового столу та реєстрація його результатів допоможуть менеджеру з годівлі визначитися, наскільки правильне управління годівлею тварин;

 

  • Фронт годівлі та його вплив на споживання кормів. Фронт годівлімає становити не менше як 60 см на корову. Коли поголів’я в корівнику збільшується на 20–50% відносно кількості боксів, різко зменшується фронт годівлі біля кормового столу, і можуть бути проблеми. До того ж значно зменшується споживання СР кормів і відповідно знижується молочна продуктивність;
  • Висота кормового столу та споживання кормів. Оптимальна висота кормового столумає бути на рівні або на 5,5–10,5 см вищою за підошву передніх кінцівок корови. За такої висоти збільшується виділення слини, що сприяє підвищенню перетравності грубих кормів;
  • Уміст мікотоксинів у кормах. Допустимі показники:

–      афлатоксин — не більше за 20 мг/кг СР;

–      зеараленон — не більше як 500 мкг/кг СР;

–      ДОН (деоксініваленол) — не більше ніж 500 мкг/кг СР;

–      Т–2 токсин — не більше за 250 мкг/кг СР.

 

  • Освітлення кормового столу (годівниць) і зони споживання кормів.Додаткове, до 16 год, освітлення годівниць чи кормового столу в зимовий період сприяє підвищенню на 5–7% надоїв завдяки такому самому збільшенню споживання сухої речовини та позитивному впливу освітлення на гормональний статус корів;
  • Уміст СР в кормосумішах і рівень її споживання. Вміст СР у кормосумішах має бути в межах 45–55%. Якщо він перевищує 60%, раціонально добавляти в суміш воду, водний розчин патоки або вологі корми, як, наприклад, буряковий жом, у такій кількості, щоб середній уміст СР становив 50–55%.

Якщо кормосуміш занадто волога (>55%), треба вводити в раціон сухі корми — сіно, сухий жом, висівки, солому, зменшивши відповідно вміст вологих кормів, наприклад, силосу.

 

Слід проконтролювати, як корови реагують на зміну вологості кормосуміші: чи більше вони споживають СР, чи менше сортують (сепарують) корми, які формують залишки корму.

 

 

Василь Костенко

журнал “The Ukrainian Farmer”, жовтень 2015 року

   

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ