Агромаркет

Оптимальна ланка

Оптимальна ланка

На результатах досліджень визначено оптимальні для різних зон типи сівозмін для пшениці озимої.

  

Провідною культурою в сівозміні й основним попередником під буряки цукрові, кукурудзу на зерно є озима пшениця. Врожайність її в умовах Лісостепу залежить від зони зволоження та забезпеченості ґрунту поживними речовинами та за дотримання передових технологій може становити 8–10 т/га зерна. У західних районах із достатньою кількістю опадів із застосуванням оптимальних норм добрив високі врожаї можна одержати після багаторічних трав, вико-вівсу, гороху на зерно, кукурудзи на зелений корм і ранній силос, ріпаку.

 

Значний вплив на врожай пшениці озимої має повернення її на попереднє місце в сівозміну. Найкоротший період повернення, за якого не знижується врожай, становить 2 роки за умови ефективних попередників, які рано звільняють поле.

 

Оптимум насичення польових сівозмін пшеницею озимою в підзоні достатнього зволоження становить 20–30%. Збільшення частки до 40% сприяє зростанню збору зерна, але це може знижувати врожайність наступних культур в сівозміні та зниженню валового збору зерна в господарстві. Збільшення частки зернових понад 30% потребує сівби пшениці озимої повторно, що призводить до значного недобору врожаю.

 

На чорноземах типових вилугуваних в зоні достатнього зволоження в умовах Уладово-Люлинецької ДСС Вінницької області в шестипільній сівозміні найбільший і практично однаковий урожай зерна пшениці озимої в середньому за 12 років одержано в ланках із конюшиною на один укіс і гороху — 5,02 і 5,11 т/га. За використання конюшини на два укоси врожай зменшився на 0,39 т/га проти врожаю після конюшини на один укіс.

 

На Хмельницькій ДСГДС на чорноземах опідзолених різниця у врожаях озимої пшениці після багаторічних трав, вико-вівсяної сумішки та кукурудзи на силос не перевищувала 0,36 т/га, а за сівби її після озимої пшениці врожай був нижчим на 1,17 т/га, ніж після багаторічних трав на один укіс.

 

У тих самих умовах найвищі врожаї зерна формуються в короткоротаційних сівозмінах із 50%-м насиченням зерновими культурами в ланці з конюшиною лучною — 6,01 т/га, де вміст сирої клейковини становив 19,4%, а білка — 10,8%, що зумовлено позитивним впливом біологічного азоту. В ланці пшениця яра — горох на зерно врожай зерна становив 5,91 т/га з умістом сирої клейковини та білка 20,1 і 10,5%. Насичення зерно-просапної сівозміни зерновими культурами до 75%, зокрема ячменем ярим до 25%, у ланці гречка — ячмінь ярий — пшениця озима суттєво зменшило врожайність зерна до 4,99 т/га. За насичення сівозміни до 75% зерновими культурами, бобовими до 25%, урожай зерна пшениці озимої збільшується на 14,8–17,0%, як порівняти із сівозміною без бобових культур.

 

Ріпак озимий, який досить рано звільняє поле, може бути задовільним попередником для пшениці озимої, оскільки високе винесення поживних речовин із ґрунту збіднює ґрунт. Від цього врожай може бути нижчим унаслідок досить швидкого фізіологічного дозрівання рослин. Крім того, за сівби по ріпаку та за поверхневого обробітку ґрунту спостерігається засміченість посівів падалицею, що потребує застосування додаткової кількості гербіцидів.

 

У дослідженнях на Білоцерківській ДСС у зоні нестійкого зволоження на чорноземах типових вилугуваних у разі заміни багаторічних трав горохом було одержано 4,84 т/га зерна, по конюшині — 4,67, після кукурудзи на силос — 4,32 т/га.

 

У дослідженнях, проведених на Верхняцькій ДСС Черкаської області у 2006–2010 рр., на чорноземах опідзолених після гороху врожай становив 5,48 т/га, після вико-вівсяної сумішки на сіно та кукурудзи на силос — 5,39 і 4,79, із чистим паром — 5,81 т/га; у найсприятливіший 2008 рік із вико-вівсом — 7,21, горохом — 7,76, кукурудзою на силос 6,61, із чистим паром 8,03 т/га; у найменш сприятливий 2007-й відповідно — 3,70, 3,61, 2,93, 4,79 т/га.

 

Наявність чорного пару як попередника в умовах Веселоподільської ДСС в зоні недостатнього зволоження, за даними багаторічних досліджень, дає можливість акумулювати в ґрунті до 231 мм продуктивної вологи на час сівби, а з кукурудзою на силос — 153 мм, за сівби пшениці озимої по пшениці озимій — 174 мм. За 1998–2010 рр. найбільший урожай зерна було одержано в паровій короткоротаційній сівозміні в ланці з чорним паром — 4,73 т/га, у плодозмінній сівозміні в ланці з еспарцетом і кострицею лучною — 4,00 т/га, у просапній сівозміні в ланці з кукурудзою на силос — 3,83 т/га, у зерновій сівозміні в ланці з горохом — 4,14 т/га, а за сівби пшениці озимої по пшениці озимій — 3,56 т/га.

 

У дослідженнях, які були проведені на чорноземах типових глибоких в умовах Новомиргородського району Кіровоградської області у фермерському господарстві «Елема»,встановлено, що в разі сівби озимої пшениці по соняшнику її врожай становив за роками досліджень — 4,95 т/га, по сої — 4,53 т/га. Різниця в урожайності 0,42 т/га зумовлена вищою іммобілізацією азоту ґрунтовою мікрофлорою після сої проти соняшнику. Слід зазначити, що соняшник у зернопросапних сівозмінах, незважаючи на зменшення запасів ґрунтової вологи, різко знижує фітотоксичність ґрунту, що позитивно впливає на формування врожаю. Цей результат було досягнуто за ранніх термінів збирання попередника та достатнього застосування добрив. До того ж треба також сказати, що концентрація соняшнику в сівозміні не має перевищувати встановлені норми для цієї зони зволоження.

 

Як показали дослідження, врожай озимої пшениці по соняшнику не поступався врожайності по сої.

 

 

Ярослав Цвей, д-р с.-г. наук, професор,

Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААНУ

Анатолій Григорчук, канд. біологічних наук

журнал “The Ukrainian Farmer”, серпень 2015 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ