Лістеріоз має виражений поліморфізм клінічної картини, уражає майже всі органи, системи, тканини організму птиці.
Ефективний контроль за бактеріями роду Listeria є досить складним ы вимагає вмілого управління ресурсами.
Екологія збудника
Лістеріоз (Listeriosis) — зоонозне інфекційне захворювання, що характеризується проявом різноманітних клінічних симптомів (як у тварин, так і в людей) і високою летальністю.
У роді Listeria виділяють шість видів, з яких L. monocytogenes, а останнім часом ще й L. ivanovii та L. seeligeri — патогенні для людини, L. monocytogenes, L. ivanovii та L. innocua — для тварин. До хвороби сприйнятливі кури, гуси, качки й індики.
У навколишньому середовищі поширені бактерії роду Listeria. Їх убіквітарність зумовлена полібіотрофією та вираженою стійкістю до несприятливих факторів навколишнього середовища. До того ж вони мають здатність за низьких температур накопичуватися в його об’єктах (ґрунт, вода, рослини) і зберігати, а за сприятливих умов і підвищувати, свою вірулентність. Ці бактерії добре зберігаються та розмножуються за низьких температур (–4…–6 ˚С), за що отримали назву «мікроб холодильника».
Відсутність ефективної системи санітарно-епідемічного нагляду за лістеріозом і недостатній рівень лабораторної діагностики зумовили «діагностичний вакуум» між реальною значимістю лістерій в інфекційній патології людини та практичними дослідженнями у цій галузі клінічної мікробіології.
Характеристика інфекції
Якщо раніше лістеріоз розглядали як інфекцію переважно з трансмісивним шляхом передачі, то дані останніх років підтверджують значимість хвороби як харчової токсикоінфекції. До того ж з роками збільшується кількість зареєстрованих випадків лістеріозу в людей. Близько 1,6% клінічно здорових жінок є носіями патогенних видів лістерій.
Серед працівників птахогосподарств, а також цехів первинної переробки птиці можуть виникати професійні захворювання. Лістерії можуть тривалий час зберігати свою життєздатність у навколишньому середовищі влітку за температури +26…+32 °С у ґрунті протягом 33 днів, у гної — 22 дні; узимку за температури +2…+7 °С у ґрунті — 72 дні, у гної — 69 днів, у сіні, соломі — 40–120 днів.
Поширення хвороби
Значну роль у поширенні хвороби відіграють фактори, що сприяють зниженню резистентності птиці до захворювання: порушення технологічних параметрів мікроклімату й зоогігієнічних норм годівлі, напування й утримання, недотримання термінів і технологічних процесів під час проведення профілактичних щеплень поголів’я птиці й інших обробок, що знижують імунний статус організму птиці, яка піддається обробкам.
Основним джерелом збудника є хвора птиця, мишоподібні гризуни (щури та миші під час захворювання та протягом 12 днів після видужування виділяють лістерії із сечею, випорожненнями та секретами носової порожнини).
Переносниками збудника лістеріозу можуть бути іксодові кліщі, в яких лістерії зберігаються до 42 днів. Факторами передачі є виділення хворої птиці та тварин, інфіковані ґрунт, корми, вода, підстилка, інвентар, обладнання тощо. Зараження відбувається контактно, трансмісивно, аліментарно через заражені корми в разі користування спільними годівницями, системами напування, предметами догляду й аерогенним шляхом.
Перебіг лістеріозу
Інкубаційний період триває 7–30 діб. Захворювання може ускладнювати перебіг інших хвороб бактеріальної, вірусної та паразитарної етіології. Перебіг хвороби може бути гострим, підгострим і хронічним, а форма перебігу — нервова, септична, атипова та безсимптомна. Серед птиці найчастіше хворіє молодняк з явищами гострого або хронічного сепсису.
За гострого перебігу хвороби (септична форма) загибель птиці настає раптово, без проявів будь-яких клінічних ознак. У такому разі раптово проявляються діарея та гостра септицемія.
Для підгострої форми характерним є депресія птиці, відмова від корму, кон’юнктивіт, риніт, діарея, утруднене дихання, судоми, параліч крил, м’язів шиї (голова повернута вбік).
За хронічного перебігу хвороби спостерігаються слабкість, схуднення птиці, пригнічення, діарея, кахексія й ураження нервової системи, що призводить до паралічу. Захворювання може проявлятися як ускладнення бактеріальних, вірусних і паразитарних хвороб.
Нейтралізація захворювання
Лістерії чутливі до антибіотиків і сульфаніламідних препаратів та малостійкі до дезінфекційних препаратів. Під контролем спеціалістів ветеринарної медицини проводять аерозольну дезінфекцію приміщень у присутності птиці розчином молочної кислоти, резорцину, йодтриетиленгліколю або іншими ветеринарними препаратами, що пройшли державну реєстрацію для їх обігу та застосування в Україні відповідно до вимог чинного законодавства.
У птахогосподарствах необхідно постійно проводити заходи щодо знищення мишоподібних гризунів, ектопаразитів, мух, тарганів і недопущення потрапляння дикої та синантропної птиці в кормоцехи та пташники.
Необхідно контролювати якість кормів, особливо комбікормів, у державних лабораторіях ветеринарної медицини або в лабораторіях, уповноважених на цей вид діяльності, а також порядок зберігання кормів із метою запобігання їх псуванню та забрудненню. Господарство (птахофабрику, відділення, двір тощо), де виявлено захворювання птиці на лістеріоз, оголошують неблагополучним і вводять карантинні обмеження.
За відсутності виснаження або дистрофічних змін тушки підозрілої на зараження чи захворювання птиці проварюють, внутрішні органи знищують. У разі виявлення патологічних змін у тушках їх разом із внутрішніми органами знищують.
Не допустити перехресного зараження тушок птиці під час первинної їх обробки є таким самим важливим завданням, як і не допустити зараження птиці патогеном за їх утримання та годівлі. Найімовірнішою причиною контамінації поверхні тушок бройлерів є комбікорми з раціону птиці. Уміст кишківника, забруднена поверхня ніг та пірєвого покриву птиці є найбільш імовірними джерелами вторинного забруднення поверхні тушок і м’яса птиці під час первинної її переробки.
Економічні наслідки
Виникнення лістеріозу може призвести до значних економічних збитків від захворюваності, зниження продуктивності, загибелі птиці та витрат на профілактичні заходи. Так, наприклад, у 2011 році на птахофабриці «Оренбургський бройлер» у курячих крильцях і фаршу загальною вагою 3,5 т під час дослідження була знайдена L.monocytogenes. Заражену продукцію утилізували шляхом переробки на м’ясо-кісткове борошно.
У 2002 році друга за величиною компанія з виробництва продукції птахівництва в США була вимушена утилізувати 13 тис. тонн охолодженої та замороженої готової до вживання курячої продукції, бо припускали, що вона забруднена L. monocytogenes. Ці продукти протягом 5 місяців були вже доставлені в ресторани, школи, магазини, інститути на території США. Унаслідок зараженої продукції 50 людей захворіли, більшість осіб було госпіталізовано, 7 померли, а в трьох вагітних жінок сталися аборти. Причиною цього стали санітарні порушення на підприємстві.
Харчовий лістеріоз завдає збитки країнам-експортерам у разі вилучення уражених партій продукції з торгівлі, зупинці виробництва.
Людські й економічні наслідки від цього захворювання можна звести до мінімуму в результаті запровадження відповідних стандартів і практики в харчовій промисловості.
Олександр Мачуський, канд. вет. наук,
Вікторія Ковтун, молод. наук. співроб.,
Державний науково-контрольний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів
журнал “Наше Птахівництво”, липень 2014 року
Наше Птахівництво
