Американський аграрний бізнес, традиційно заснований на сімейному фермерстві, потроху мігрує в бік великих корпорацій.
Сільське господарство США — масштабний бізнес, який починається з окремого фермера, а продовжується аграрними банками, логістичними та трейдерськими компаніями, переробними, хімічними та машинобудівнимизаводами. Проте основним підприємством американського агробізнесу є ферма. Історично так склалося, що сільське господарство в Америці — справа сімейна. Як правило, американське фермерське господарство —це підприємство, яким володіє одна родина, що на цій фермі живе, веде бізнес та виховує дітей. Іноді члени сім’ї мають додаткові доходи поза межами ферми.
Інша форма традиційного агробізнесу — сімейне партнерство. Це така сама ферма, але її власниками є близькі родичі, котрі вирішили об’єднати фінансові та трудові ресурси. Відповідно і розмір таких господарств більший.
Ознака нових часів — корпорації. Середній розмір земельних володінь таких утворень становить приблизно 600 га. 9/10 корпорацій є сімейними і тільки 11% — акціонерними товариствами в повному розумінні слова.
Для України 600 га — невеличке господарство. В Америці ж розмір не має жодного значення. Важливіша вартість реалізованої за рік товарної продукції. За цим критерієм всі товарні ферми у США поділяють на п’ять економічних класів. Дрібними вважаються ферми з вартістю річної товарної продукції до 20 тис. доларів, а великими — понад 250 тис. Окремо виділяються найбільші господарства, вартість продукції яких —від 500 тис. до 1 млн і більше.
Майже всі ферми в США — спеціалізовані за напрямом діяльності, який, своєю чергою, визначаєтьсягеографією розташування господарства. За такої структури раціональніше використовуються фінансові та матеріальні ресурси, зростає продуктивність праці, і фермер отримує стабільніші прибутки.У країні прийнято виділяти понад 10 сільськогосподарських поясів. Кукурудзу вирощують у кукурудзяному поясі, що розташований на Центральних рівнинах — штати Айова, Іллінойс, Індіана і сусідні з ними. У цьому регіоні з його надзвичайно родючими ґрунтами і теплим вологим кліматом кукурудза виявилася найбільш врожайною і прибутковою культурою з-поміж усіх зернових.Його природні умови підходять і для пшениці, але «цариця полів» витіснила пшеницю на захід, у більш посушливі райони, що сталипшеничним поясом. За розмірами посівів, обсягами збирання і прибутковістю з кукурудзою і пшеницею дедалі більше конкурує соя, що вирощується у соєвому поясі.
Значного розвитку в США набуло вирощування фруктів та овочів. Їх виробництво зосереджено в районах, природні умови яких найсприятливіші для цього —уКаліфорнії і Флориді. Садівництво та виноградарство розвинуте на південному узбережжі Великих озер, де м’який клімат і майже немає небезпеки заморозків. На виробництві картоплі спеціалізуються штати Мен у Новій Англії (без зрошення) і Айдахо на Гірському Заході (на поливних землях).
Тваринництво у США переважно м’ясне. Ферми з вирощування молодняку, аукціонні ринки худоби, товарні господарства, компанії — виробники кормів, переробні підприємства, а також роздрібні магазини — такий ланцюг виробництва найпопулярнішого м’яса Америки — яловичини.
Птахівництво (точніше, бройлерне виробництво) — найбільш індустріалізована галузь американського сільського господарства. 90% славнозвісних «ніжок Буша» виробляють в південно-східних штатах (Джорджія, Алабама, Північна і Південна Кароліна).
Та попри раціональну структуру розміщення виробництва, впровадження досягнень аграрної науки і чималу державну підтримку в американського сільського господарства є й темні сторони. Надлишок сільськогосподарської продукції та низький рівень цін ускладнює багатьом фермерам отримання очікуваних прибутків. Натомість вартість товарів, які їм доводиться купувати для забезпечення виробництва — техніки, добрив, засобів захисту,— зростає набагато швидше, ніж виручка від продукції.
Тривалий час в американському суспільстві обговорюється питання щодо перспектив розвитку аграрної галузі: великотоварне виробництво чи сімейна ферма? Висловлюються думки, що мала сімейна ферма вже не може бути життєздатною. Тож ферми укрупнюються, а кількість людей, що працюють на них, скорочується. Відтік населення з сільської місцевості сприяє безробіттю та соціальним проблемам.До того ж частина фермерів сьогодні змушеніпоєднувати фермерство з іншою, несільськогосподарською справою, прагнучи отримати додаткові засоби до життя. Ще частина ферм переходить у руки корпорацій — від невеликих, керованих однією сім’єю, до гігантських.
Захисники сімейної ферми засуджують тенденцію до укрупнення ферм, до поглинання їх корпораціями. На їхню думку, в корпораціях думають лише про прибутки і почасти вдаються до небезпечних для навколишнього середовища засобів виробництва. Власникам сімейних ферм, вважають вони, більш властиві почуття поваги до землі і відповідальності за її збереження. Натомість прихильники корпорацій з-поміж переваг називають більші можливості для залучення фінансування, відповідно, і кошти на охорону навколишнього середовища вони можуть витрачати більші.
Говорить експерт
Марк Мур, фермер з Техасу
Після закінчення коледжу я продавав машини, потім отримав місце в банку.Наче і справи йшли добре, і роботи було багато, але я вирішив все залишити і повернутися на родинне ранчо. Я тут виріс, завжди любив землю, коней, все життя бачив навколо себе худобу.
Я займаюся розведенням худоби, зокрема телят. Ми продаємо їх відразу після народження — через супутниковий канал за допомогою відеоаукціону. Ніхто нікуди не їде, канал надсилає свого представника, він детально оглядає худобу, потім вони видають каталог. На такому аукціоні за день продається 8—10 тис. телят. Дуже багато фермерів з різних куточків Америки користуються цим.
Не можу сказати, що на цьому можна багато заробити, а вкладати доводиться чимало. Тому ця справа має подобатися, просто заради грошей цим важко займатися.
Сучасне фермерство стало по-справжньому науковим. Ми дуже багато працюємо, зокрема з генетикою, аби отримати таких телят. До того ж,коли мешкаєш на селі, більше цінуєш і любиш життя. Багато міських дітей просто не навчаються цього, тому і не цінують життя. Вони, на жаль, оцінюють людину по тому, як вона вдягнена.
Невеликих ранчо, подібних до мого, стає в Америці дедалі менше. На заміну родинному приходить великий агропромисловий бізнес. В Америці на сьогодні в сільському господарстві працює менш ніж 2% населення. І багато американців не знають, що м’ясо та молоко береться з корови. Раніше можна було побачити корів, які пасуться уздовж доріг. Тепер такого немає. На околицях Х’юстона, там, де раніше були ферми, тепер стоять житлові будинки. Прогрес — це добре,але він змушує замислитися над питанням: чи збережеться у майбутньому в США сільське господарство, чи не піде в Південну Америку, приміром у Бразилію? Адже вартість землі стала такою, що молода людина не в змозі її купити. Якби я зараз захотів завести ранчо, я не зміг би просто купити землю та худобу.
Майкл Ск’юз, заступник міністра сільського господарства США
У кожної ферми є свої проблеми. З одного боку, маленький виробник може не отримати тієї ж ціни, що і великий, який купує все у великій кількості. З іншого — коли ринок падає нижче від вартості виробництва, великі ферми втрачають більше грошей і швидше, ніж мале господарство.
Для великої ферми головна проблема — бути самодостатньою за основними статтями витрат, тобто на ній має вироблятися більша частина кормів і ремонтного молодняку. Якщо досягти цього вдається, то господарство в кращій ситуації, ніж те, якому доводиться раціон для свого стадакупувати. Подивіться, що відбувається зі світовими цінами на зерно!Тобто в тих, хто виробляє кормову сировину самостійно, витрати менші в порівнянні з тими, хто змушений покладатися на ринок.
Звісно, в кожного типугосподарств є свої проблеми. Але коли ціна на молоко падає нижче від вартості виробництва — байдуже, велика чи маленька у вас ферма:ви все одно втратите гроші.Питання тільки в тому, як швидко.
Вікторія Розова
журнал “The Ukrainian Farmer” квітень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “The Ukrainian Farmer” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
The Ukrainian Farmer
