Доплерівське УЗД-дослідження основане на оцінюванні кровопостачання (перфузії) жовтого тіла і дає змогу виявити нетільних корів раніше, ніж традиційне УЗД. У м’ясної худоби точність, зареєстрована на 20–22-й день, є високою і може перевищувати 90%, особливо на 22-й день, порівняно із «золотим стандартом» діагностики на 30-й день; при цьому частота хибнонегативних результатів залишається дуже низькою (Pugliesi et al., 2023).
Перфузія жовтого тіла на момент перенесення ембріона також пов’язана з результативністю тільності. Частота тільності після перенесення ембріона у 444 м’ясних місцевих реципієнток становила 45,9% у категорії з низькою перфузією, 54,1% — із середньою та 58,4% — із високою. Категорія за площею жовтого тіла у цих самих тварин не мала статистично значущого впливу (Pugliesi et al., 2019).
Особливості обстеження
Положення і стабільність датчика, маніпуляції з яєчником, контакт зі стінкою прямої кишки, наявність проміжного вмісту та отримана площина візуалізації — усе це формує сигнал, який відображається на екрані. Навіть відносно невеликі зміни положення або кута нахилу датчика можуть змінити відображення кровопостачання яєчника.
Доплерівський режим реєструє складову швидкості руху еритроцитів, спрямовану вздовж ультразвукового променя. Потік, перпендикулярний до променя, не створює частотного зсуву, який можна зареєструвати, а отже, не відображається кольором незалежно від фактичного об’єму крові, що рухається. Васкуляризація всередині структур яєчника не може бути рівномірно представлена в одній двовимірній площині. Тому навіть незначні відмінності в положенні або куті нахилу датчика можуть спричиняти систематичну похибку під час вимірювання перфузії (Arashiro et al., 2013; Pugliesi et al., 2023). Отримана площина не є нейтральною вибіркою структури.
Суб’єктивне оцінювання в режимі реального часу охоплює все жовте тіло в процесі сканування і ґрунтується на уявній тривимірній реконструкції. Об’єктивне вимірювання забарвленої площі потребує вибору репрезентативного кадру — зазвичай поперечного зрізу на рівні максимального діаметра або кадру з найбільшою кількістю доплерівського сигналу, — що знову вносить суб’єктивний компонент (Pugliesi et al., 2023).
Рух також впливає на якість доплерівської візуалізації. Перешкоди та флешартефакти під час доплерівської візуалізації виникають унаслідок руху тварини, тканин або датчика й найчастіше спостерігаються під час трансректальних досліджень (Ginther, 2014). На отримання зображення також впливають газ, акустичне затінення та ослаблення сигналу вздовж трансректального акустичного шляху.
Результати діагностики з доплером
Звичайне УЗД відображає анатомічну інформацію. Рідина, ембріональний міхурець, ембріон, серцебиття, фолікул і жовте тіло — це структури, які наявні в організмі тварини та відображаються на екрані. Недосконале акустичне вікно знижує якість зображення, однак достатньо виразну структуру часто все одно можна розпізнати.
Кольоровий сигнал має іншу природу. Він не відповідає структурі, яку потрібно лише розпізнати. Він відображає доплерівські частотні зсуви, які було зареєстровано, які перевищили порогові значення, задані в налаштуваннях системи, і які не було видалено застосованими фільтрами.
Для звичайного УЗД можна коригувати налаштування, доки зображення не стане чітким. Висновки щодо жовтого тіла ґрунтуються лише на його наявності або розмірі. Натомість зміни налаштувань кольорового доплера можуть істотно впливати на точність дослідження (Pugliesi et al., 2023).
Звичайне УЗД ніколи не було прямим відображенням функції. Функціональний стан фолікула неможливо встановити за результатами одного дослідження, а його розмір сам по собі не є надійним показником функціонального домінування (Garcia et al., 1999). Висновок вужчий: встановлення факту наявності структури допускає певне погіршення акустичного вікна, тоді як кількісне оцінювання частки структури, у якій відображається колір, — ні.
Отримання та інтерпретація зображення
Компетентність оператора в отриманні зображення — це здатність сформувати акустичне вікно, що репрезентативно відображає структуру, стабілізувати його, вибрати площину та розпізнати ситуацію, коли отримане зображення не є репрезентативним. Компетентність в інтерпретації — це здатність зрозуміти, що саме означає відображений колір з огляду на використані налаштування, фізіологічний момент і репродуктивний контекст. Фахівець може правильно ідентифікувати жовте тіло у звичайному УЗД зображенні, але водночас неправильно отримати або інтерпретувати зображення в доплер-дослідженні. Обидві компетенції можна розвинути шляхом навчання, однак вони не тотожні.
Інтерпретація перфузії
Перфузія жовтого тіла не має єдиного значення. Вона змінюється залежно від фази існування жовтого тіла.
Збільшення розміру жовтого тіла та розвиток його судин відбуваються паралельно. На ранній стадії статевого циклу перфузія лише слабко корелює з концентрацією прогестерону в крові, тоді як розмір жовтого тіла демонструє помірну або сильну кореляцію (Rocha et al., 2019). Під час регресії жовтого тіла це співвідношення змінюється на протилежне. Перфузія зменшується раніше, ніж відбувається структурна регресія тканини, і на цьому етапі вона тісніше корелює з рівнем прогестерону, ніж розмір жовтого тіла (Herzog et al., 2010). Таке зниження реєстрували вже на 16-й день після штучного осіменіння у фіксований час (Siqueira et al., 2019).
Саме розмежування функціонального і структурного лютеолізу робить можливою ранню діагностику відсутності тільності, що на практиці вже перевірено і підтверджено приблизно з 20-го дня після осіменіння.
Наслідки для ухвалення рішень
Спосіб вираження результату також може змінити висновок. У корів голштинської породи в період лактації абсолютна площа перфузії жовтого тіла відрізнялася між групами — 97,1 проти 68,3 мм² (P = 0,02), натомість частка забарвленої площі жовтого тіла не відрізнялася — 16,9 проти 17,0 % (P = 0,95) (Bonato et al., 2022).
Коли доплер-дослідження використовують для оцінювання стану тварини, непослідовність проведення обстеження знижує якість зображення. Якщо ж його застосовують, щоб вирішити, чи переносити ембріон або проводити повторну синхронізацію самки, непослідовність отримання зображення впливає вже на точність самого оцінювання.
Висновки Кольоровий доплер є обґрунтованим і перевіреним інструментом у репродуктології великої рогатої худоби за умови технічного контролю процесу отримання зображення, налаштувань, фізіологічного моменту обстеження та інтерпретації, що дає змогу встановити неплідність у ВРХ з 20-го дня після осіменіння.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Андрій Батуревич, національний менеджер з жуйних тварин «Сева Санте Анімаль Україна»
— Мені пощастило, що ще майже два роки тому я першим в Україні отримав сонограф IMV Easi-scan:go з вбудованим доплером і почав проводити дослідження корів. Це були різні регіони України — Хмельницька, Сумська, Черкаська, Житомирська, Тернопільська області, різні породи корів — голштинська, джерсейська та швіцька, різні строки тільності, різні органи та інтерпретації результатів.
За останні 15 років я навчив понад 600 людей користуватися звичайним УЗД для діагностики тільності. Тому можу зазначити, що дослідження з доплером — далеко не звичайне УЗД. Потрібно окремо опановувати навички проведення такого дослідження, незалежно від досвіду використання звичайного УЗД. Також потрібно навчитися аналізувати отримані зображення й результати та вирішувати, ставити тварину на схему чи ні.
Значний інтерес до доплерографії зумовлений можливістю з точністю понад 90% виявити нетільність корови щонайменше на 10–12 днів раніше за звичайний строк проведення УЗД, який зазвичай становить 30–35 днів. Це дає змогу суттєво заощадити час, особливо на фермах, які не використовують датчики виявлення активності. Це один зі способів швидко виявити нетільних тварин і провести повторне штучне осіменіння.
The Ukrainian Farmer
