Мікрофлора як фундамент здоров'я свиноматки та поросят

У свинарстві кишкова мікрофлора має стратегічне значення: від її стану залежить здоров’я свиноматки, якість молозива та імунний захист новонароджених поросят. Проте у промислових умовах баланс мікробіоти легко порушується: стрес, антибіотикотерапія, зміни корму, інфекційний тиск ‒ усе це може призвести до дисбіозу та пов’язаних із ним хвороб, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Передача мікроорганізмів від свиноматки до потомства починається не після відлучення, а вже під час опоросу та перших годувань молозивом. Порося отримує від матері «стартовий пакет» мікроорганізмів: частину корисних, частину умовно-патогенних. Якщо мікрофлора свиноматки здорова й збалансована, вона передасть поросятам переважно лактобактерії й інші дружні мікроби, які швидко захоплять вільні місця в кишківнику і створять бар’єр для патогенів.

Тоді як за дисбіозу свиноматки перші бактеріальні колонії у поросят можуть складатися з кишкових паличок, клостридій або інших хвороботворних видів. Це підвищуєв новонароджених ризик неонатальної діареї, повільного розвитку імунітету й нерівномірного росту в гнізді.

Вікно для всмоктування імуноглобулінів із молозива відчинено для поросяти всього близько 12 годин після народження. Після цього слизова його кишківника закривається для великих молекул, і ефективність засвоєння антитіл різко знижується. Тому перші години життя поросяти ‒ найважливіший момент для заселення кишківника корисними бактеріями. Якщо воно встигне отримати правильну мікрофлору ще до контакту з великою кількістю патогенів, то матиме значно вищі шанси на здоровий розвиток.

Варто пам’ятати: під час ссання й облизування свиноматки порося контактує не лише з молозивом, а й із мікроорганізмами на шкірі, у підстилці й у повітрі станка. Без активної профілактики тут можуть закріпитися небажані мікроби, які згодом витіснятимуть корисні види.