Тісний контакт між телятами створює умови для поширення еймеріозу

Імунітет проти еймеріозу в телят розвивається швидко та посилюється за постійного впливу ооцист. Ступінь імунітету залежить від кількості ооцист під час первинного зараження, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Вплив низьких рівнів спорульованих ооцист зумовлює розвиток імунітету без клінічного захворювання. Хоча вплив значної кількості ооцист з навколишнього середовища призводить до клінічного захворювання.

Наразі вакцини для телят відсутні.

Унаслідок високої репродуктивної здатності представників роду Eimeria інвазовані телята виділяють мільйони ооцист у навколишнє середовище. До того ж ооцисти стійкі до впливу чинників довкілля. Протягом кількох діб вони утворюють спори й залишаються інвазійними протягом тривалого періоду, особливо у вологому середовищі.

Ооцисти також стійкі до дії багатьох поширених дезінфекційних засобів і можуть виживати в глибокій підстилці кілька років, на пасовищах ‒ від одного до кількох років, витримуючи помірні морози.

Системи вирощування худоби, що передбачають тісний контакт між молодняком, сприяють поширенню еймеріозу, особливо в разі незадовільної гігієни, підвищеної вологості та температури навколишнього середовища.

Належна гігієна напувалок (ретельне чищення частіше ніж раз на місяць) знижує ризик еймеріозу. Таку ж дію чинить утримання овець у приміщеннях, призначених для телят: адже вівці не чутливі до ооцист Eimeria, що патогенні для великої рогатої худоби, і  їх спільний випас знижує рівень зараженості довкілля.

Молода ВРХ більш чутливіа до еймеріозу, ніж старшого віку. Іноді клінічний еймеріоз може розвиватися внаслідок стресу, якщо тварини не були імунізовані в молодому віці.

Раніше ми писали, як діагностувати еймеріоз у телят.