Тваринництво

У мозку агресивних свиней виявлено брак серотоніну

У мозку агресивних свиней виявлено брак серотоніну

Існують гіпотези, що нетипова поведінка свиней ‒ кусання хвоста, вух і боків ‒ це механізм подолання розладів обміну речовин і погіршення здоров’я.

Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.

На всіх етапів вирощування свиней частота та тривалість агресивної й нетипової поведінки може варіюватися залежно від доступності ресурсів, як-от корм, або фенотипу свиней.

За інтенсивних умов вирощування свині від народження і до потрапляння на ринок піддаються впливу стресових чинників через стандартні процедури: відлучення, змішування та транспортування. І свиня-агресор, і свиня-жертва відчувають підвищений стрес і погіршення благополуччя, що може збільшити фінансові втрати.

Нетипову поведінку формують багато чинників, що ускладнює запобігання випадкам кусання хвостів і реєстрації поширеності такої поведінки на комерційних фермах. Ураження хвоста були зареєстровані на бійнях на рівні 13-72%. Практика купірування хвоста поросят невдовзі після народження заборонено в ЄС, проте деякі країни-члени застосовують цей метод.

Та попри заходи контролю відкушування хвостів і вух усе ще поширені серед свиней, тому потрібні подальші дослідження щодо альтернативних шляхів зниження нетипової поведінки.

Дисбаланс поживних речовин у раціоні свиней у поєднанні з сучасною генетикою може посилити розлади в тварин на промислових підприємствах. У мозку агресивних свиней виявлено брак серотоніну, що можна порівняти з неврологічним розладом. На противагу цьому спокійні тварини мали вищий метаболізм серотоніну.

Серотонін регулює емоційні режими поведінки, апетит, ритм сну й неспання. Знижений його рівень сприяє розвитку поведінкових розладів, пов’язаних із навколишнім середовищем. Дефіцит серотоніну можна компенсувати додаванням триптофану ‒ попередника серотоніну. Це особливо важливо в стресових ситуаціях, оскільки деградація триптофану через метаболізм кінуреніну призводить до підвищеної потреби у цій незамінній амінокислоті. Триптофан потрапляє в мозок через гематоенцефалічний бар’єр, де перетворюється на нейромедіатор серотонін.