На будь-якому етапі канібалізм — це втрата коштів для бізнесу. У найкращому разі ця патологія впливає на затримання в рості, додатковий час на переміщення та лікування свиней і витрати на саме лікування. За визначенням канібалізм — це результат підвищеної агресії. Коли ця агресія спрямована на працівників, яким потрібно заходити в бокси зі свинями, зникає задоволення від роботи.
У найгіршому разі — це повна втрата коштів через загибель свиней, вимушене відправлення їх на забій або необхідність зменшити кількість тварин у боксах. Результатом є менша кількість проданих кілограмів, що означає зниження доходу та, що ще важливіше, зменшення прибутку. А подекуди спрямування свиней, що піддалися канібалізму, на забій може загрожувати судовим позовом.
Канібалізм – багатофакторна проблема
Канібалізм проявляється у свиней, якщо вони мало сплять і не споживають достатню кількість корму. Це підвищує рівень стресу, що проявляється агресією, — свині кусають одне одного за вуха, боки та хвости. Часто канібалізм, який починає проявлятися в групі свиней, складно зупинити.
З мого досвіду канібалізм зрідка викликано тільки одним чинником, наприклад, протягами. Зазвичай це кілька причин, між якими втрачено баланс. Майже у всіх свинарниках завжди є певні чинники, що провокують канібалізм. Якщо їх тільки два-три, свині в нормі. Додайте ще один або два — і баланс буде порушено. Ви будете спостерігати канібалізм.
Одним із чинників канібалізму є генетика. Певні популяції свиней більш схильні до канібалізму, ніж інші. Наприклад, кусання хвоста є спадковою ознакою з низьким рівнем спадковості та важко піддається вимірюванню, бо завжди є проблеми навколишнього середовища, менеджменту тощо. Деякі генетичні компанії навіть розглядали агресію як генетичну ознаку й намагалися її зменшити.
Це не означає, що всі генетичні типи не можуть проявляти канібалізм. Це також не означає, що певний генетичний тип буде завжди цю патологію проявляти. Це означає, що генетика є одним із провокативних чинників, і якщо ви у своєму господарстві утримуєте генетичний тип, більш схильний до канібалізму, вам потрібно звернути увагу на покращення менеджменту — щоб знизити вплив інших чинників, які можуть порушити баланс. Таким чином, невелика зміна може перевернути баланс від агресії до її відсутності.
Свині від Genesus не захищені від прояву канібалізму, але потерпають від нього менше, ніж інші генетичні типи. Ми не проводили спеціального відбору щодо відсутності агресії, але переконані, що відбір за високим споживанням корму та стійкістю, а також вибракування за низькою кондицією тіла означає отримання менш агресивної популяції — свині надто зайняті споживанням корму, щоб поїдати один одного.
Не генетичні чинники
Деякі поширеніші прояви канібалізму та за деяких обставин його локалізація вказує на певні чинники. Наприклад, якщо все починається з укусів задньої частини вуха, зверніть увагу на забезпеченість кормом і водою: можливо, їх бракує.
Причиною виникнення канібалізму може бути якість корму та води, дефіцит певних складових, наприклад, солі, їхні смакові якості, наявність токсинів або текстура — і це впливає на споживання тваринами.
Дуже часто на виникнення канібалізму впливають зовнішні чинники, наприклад, протяги, спричинені погано спроєктованими системами вентиляції, або проблеми з обслуговуванням систем вентиляції. Для правильного функціонування вентиляційних систем потрібна плоска поверхня даху.
На виникнення агресії у тварин впливає температурний чинник, зокрема значні добові коливання в певні пори року, погана якість повітря через недостатню мінімальну вентиляцію в холодну пору року. На свиней також негативно впливає надто яскраве штучне освітлення або мерехтіння світла (зокрема, й сонячних променів, що відбиваються від вікон).
Щільність утримання поголів’я, особливо надто щільне, також може спричинити канібалізм. Саме тому деякі генетичні компанії прописують у своїх рекомендаціях більше площі на голову, що, своєю чергою, впливає на ефективність використання виробничих приміщень.
Звичайно, довжина хвоста може бути ще одним чинником канібалізму. Ми знаємо, що свині з цілими хвостами піддаються вищому ризику стати жертвами канібалізму. Ось чому в першу чергу ми купіруємо свинячі хвости. Чим довший хвіст лишиться після цієї процедури — тим вищий ризик канібалізму. Різна довжина хвостів може бути ще одним тригером. Таке відбувається, коли різні люди, відповідальні за купірування, не мають жодних стандартів щодо довжини хвоста, яку варто лишити.
Нарешті, проблема канібалізму може бути пов’язана з хворобою. Будь-яке захворювання, що викликає порушення кровообігу, може викликати некроз кінчиків вух. Це може спонукати свиней кусати за вуха своїх хворих товаришів, що потім переросте в канібалізм.
Усунення проблеми
Короткострокове розв’язання проблеми канібалізму полягає в тому, щоб заспокоїти тварин у приміщенні, у якому виникла його загроза. Слід відокремити агресивних свиней, а також свиней, що мають відкриті рани. Вимкнути світло, а іноді підвищити температуру всередині приміщення.
Ланцюги, мотузки й іграшки можуть допомогти, бо свині почнуть жувати інші предмети, а не одне одного. Підвищення рівня солі в кормах до 0,9% також може допомогти, але тільки за умови достатнього водопостачання.
Персоналу варто періодично відвідувати приміщення, де активно проявляється канібалізм, і спостерігати, які чинники спричиняють його. Намагайтеся нівелювати ті з них, що найлегше викорінити. І, безперечно, слід замислитися над зміною генетики. Врешті решт, це дасть змогу перемогти (або мінімізувати) канібалізм.
The Ukrainian Farmer
