Сучасний підхід у годівлі сільськогосподарської птиці — це отримання якісної біологічно безпечної продукції з доступної та недорогої сировини. Розроблення та впровадження у виробництво комбікормів із ферментними препаратами дало змогу використовувати інгредієнти з високим умістом складних компонентів без зниження результатів вирощування. Найкращі результати показує поєднання кількох добавок чи комплексних препаратів, які містять ензими різних підкласів. Такі композиції дають можливість використовувати в годівлі нові нетрадиційні джерела поживних речовин, які раніше навіть не розглядали як кормові матеріали.
ОСОБЛИВОСТІ ФЕРМЕНТНОГО КОМПЛЕКСУ НАТУЗИМ
Натузим — мультиферментний комплекс, розроблений фінсько-австралійською компанією Bioproton. Ця добавка принципово відрізняється від інших схожих продуктів наявністю в ній шести регламентованих ензимів трьох підкласів: глікозидази, естерази та протеази (табл. 1). Як відомо, поряд з активністю, температурною та pH-залежністю субстратна специфічність є однією з властивостей ферментів, що обмежує можливість їх впливу на органічні сполуки з різними типами хімічних зв’язків. Таким чином, за додавання одноосновних добавок або за їх поєднань, чи препаратів на основі всього двох підкласів ферментів частина клітинних структур у складі компонентів корму не буде використана організмом птиці повною мірою.
Таблиця 1. Ферментна формула кормової добавки Натузим
Важливою особливістю Натузиму є наявність фітази, що рідко трапляється у ферментних композиціях, та одразу двох протеаз — кислої та лужної, що має важливе значення для максимального ефекту, бо pH хімусу змінюється мірою його проходження через відділи тонкого кишківника.
Різноспрямованість дії ензимних активностей у складі Натузиму створює ефект синергії компонентів — посилення дії один одного. За поєднання ферментів, що відповідають за руйнування компонентів клітинної стінки рослин (ксиланаза, целюлаза, β-глюканаза), збільшується доступ фітази α-амілази та протеази до внутрішньоклітинних субстратів. Наявність останньої також необхідна для уникнення реадсорбції хімусом мікро- і макроелементів, унаслідок додаткового вивільнення амінокислот, що беруть участь у їх транспортуванні до тканин-мішеней. Усе це робить роботу мультиферменту надефективною й відкриває можливості використання більшої кількості сировини з високим умістом важкоперетравних речовин.
МОЖЛИВІСТЬ ЗНИЖЕННЯ ВАРТОСТІ РАЦІОНУ
У вирощуванні свійської птиці 65–70% поточних витрат посідають лише корми. Нещодавні дослідження показали, що витрати, пов’язані з годівлею, можуть досягати 80%. Загалом це пов’язано зі збільшенням вартості кормових інгредієнтів, особливо таких традиційних, як зернові культури (кукурудза, сорго, пшениця та просо), макухи з олійного насіння (арахісова та соєвий шрот) та рибне борошно. Основним енергетичним інгредієнтом, що використовується, є кукурудза. Однак ціни, що постійно підвищують ся, і мізерна доступність кукурудзи вимагають вивчення нових кормових ресурсів. Повножирова соя та соєвий шрот є найпопулярнішими кормовими інгредієнтами, до яких найбільше вдаються як до джерела енергії та рослинного білка відповідно. Вартість цих інгредієнтів показує динаміку зростання. Тому важливо вивчати можливості зниження їх використання шляхом збільшення частки дешевшої сировини або продуктів переробки, що раніше не використовували.
ЗАСТОСУВАННЯ ДЕШЕВОЇ СИРОВИНИ З НИЗЬКОЮ ДОСТУПНІСТЮ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН
Використання ферментів дозволяє вводити в раціони птиці більше рослинних компонентів із низькою доступністю поживних речовин, таких як ячмінь, жито, пшеничні висівки, тритикале й ін. Збільшення частки такої сировини та додавання Натузиму значно підвищує концентрацію загального холестерину в крові курчат-бройлерів (р<0,05). Дослідження на тваринних моделях показали, що високий рівень холестерину в плазмі крові, насичених жирних кислот та їхнє підвищене засвоєння в тонкому кишківнику може бути наслідком низької концентрації харчових волокон або наявності ферментних добавок у складі раціону.
ГОДІВЛЯ НЕТРАДИЦІЙНИМИ КОРМАМИ
Багато досліджень щодо впливу кормових добавок Натузим і Натузим 50 присвячено підвищенню ефективності використання сировини з високим умістом складних компонентів. Такий підхід практично дозволяє знижувати витрати на вирощування, не втрачаючи показники продуктивності птиці. В одному з таких досліджень учені спостерігали зниження конверсії корму в курчат-бройлерів у період годівлі стартовим комбікормом (0–30 днів) на 9,3% (p<0,05) (табл. 2).
Таблиця 2. Уміст нетрадиційної сировини та дози додавання Натузиму, за яких показники вирощування зберігалися на рівні контролю з використанням традиційних інгредієнтів
Додавання до складу раціонів для птиці харчових відходів і побічних продуктів переробки рослинної сировини відкриває додаткові можливості нарощування прибутку. Наприклад, в Індії налагоджено масштабне виробництво олії сафлору, побічним продуктом якого є сафлорова макуха. Вчені з’ясували, що за заміни половини соєвого шроту в раціонах курчат-бройлерів на цю сировину з додаванням Натузиму в кількості 350 г/т кінцева жива маса птиці буде вищою, що дозволить продати її з додатковим прибутком 28,6%. Це наочно показує, що раціональне використання локальних виробничих ресурсів за розумного застосування ферментів може дати непогані результати й стати додатковим інструментом підвищення рентабельності в птахівництві.
Упродовж вивчення білкового обміну в курчат-бройлерів, які отримували Натузим, було встановлено, що додавання ферменту в дозуванні 500 г/т дозволяє вивільнити в середньому 0,1% треоніну з антиживильних білкових комплексів. Багато в чому це може досягатися зниженням в’язкості хімусу. Вчені з’ясували, що застосування Натузиму знижує в’язкість хімусу до 21 дня життя курчат-бройлерів на 10,9– 21,4% (P<0,05) залежно від раціону годівлі.
ПОЛІПШЕННЯ МОРФОЛОГІЇ ТА МІКРОФЛОРИ КИШКІВНИКА
У дослідах на курчатах-бройлерах було встановлено, що додавання Натузиму в дозуванні від 350 г/т і вище (700 або 1000 г/т) впродовж усього періоду відгодівлі (з 1-го по 42-й день) у раціони на основі пшениці, кукурудзи та сої поліпшує морфологію кишківника: збільшує висоту ворсинок у дванадцятипалій кишці; збільшує висоту ворсинок, ширину і глибину крипт у тонкій кишці; висоту ворсинок, ширину і кількість келихоподібних клітин у клубовій кишці й тим самим підвищує засвоюваність поживних речовин.
Останні дослідження з вивчення впливу ферментних добавок на мікрофлору кишківника у курчат-бройлерів показують, що поряд із пробіотиками добавки цього типу здатні стримувати збільшення патогенних бактерій у кишківнику внаслідок зниження в’язкості хімусу.
За згодовування Натузиму в подвійній дозі — 700 г/т — також спостерігався позитивний вплив на морфологію кишківника курчат-бройлерів, засвоюваність поживних речовин і підтримання різноманітності кишкової мікрофлори.
Порівняльне випробування, у якому використовували Натузим (1000 г/т) та пробіотик Bio-Nutra 200 (750 г/т), не виявило вірогідної різниці між впливом добавок на показники вирощування курчат-бройлерів. Водночас птиця, що отримувала раціони, збагачені або пробіотиками, або ферментами, досягала значно більших показників якості тушок і деяких показників крові, порівнюючи з курчатами-бройлерами, які отримували контрольні раціони.
У дослідах, де курчат-бройлерів годували вологими кормами з додаванням Натузиму в кількості 350 г/т, було виявлено збільшення виходу м’яса на 0,9% та зниження маси тонкого відділу кишківника. Маса дванадцятипалої кишки зменшилася на 9,7%, порожньої кишки — на 13,6%, клубової кишки — на 18,4%, що може бути пов’язане з покращенням травлення завдяки зниженню в’язкості хімусу.
ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПТАХІВНИЦТВА
Застосування Натузиму в годівлі курей-несучок не завжди впливає на продуктивність птиці, але сприяє підвищенню характеристик харчового яйця. За додавання ферменту в дозуванні 500 г/т в раціони на основі кукурудзи та сої зі зниженим умістом сирого протеїну (17% замість 18% у контролі) та енергії (272 ккал на 100 г корму замість 281 ккал у контролі), протягом 8 тижнів, починаючи з 43-го тижня життя, не позначається на споживанні корму й несучості, але здатне істотно підвищити середньодобову масу яєць (63,5 г/гол./день проти 62,9 г/гол./день у контролі; p<0, 05) і міцність шкаралупи (3,99 кг/см² проти 3,3 кг/см² уконтролі; p<0,05), а також знизити в’язкість хімусу (4,77 мПа·с проти 5,35 мПа·с у контролі; p<0 ,05), що безпосередньо впливає на чистоту продукції.
У дослідах застосування Натузиму (350 г/т) у годівлі перепелів м’ясної породи вчені зазначали збільшення основних забійних показників, зокрема маси грудних м’язів на 20,8% проти даних контрольної групи на тлі поліпшення зоотехнічних показників (підвищення кінцевої живої маси та зниження витрати корму).
Спостережено покращення маси тушок курчат-бройлерів, які отримували раціони з додаванням Натузим 50. За додавання Натузиму в дозуванні 100 або 200 г/т на курах-несучках у віці 18 тижнів було виявлено, що його додавання в корми з високим умістом некрохмальних полісахаридів — 5 або 10% відповідно не мало достовірного впливу на кількість абдомінального жиру, але дозволило знизити рівень глікогену та холестерину в м’ясі.
Дані з наведених досліджень свідчать, що кормова добавка Натузим сприяє не лише вивільненню поживних речовин, а й покращенню пластичного обміну загалом — підвищується якість кінцевої м’ясної та яєчної продукції.
ВПЛИВ НА ЕКОЛОГІЮ
Більшість фосфору, що міститься в кормах для тварин рослинного походження, має форму фітату, який може бути зруйнований ферментами травної системи птахів. Якщо не використовувати екзогенну фітазу, цей фосфор проходитиме через організм транзитом, потрапляючи в довкілля.
Високі концентрації фосфатів у водоймах і ґрунті загрожують біорізноманіттям, вони акумулюються в харчових ланцюгах і спричиняють корозію водопровідних систем. Керування викидами фосфатів і його утилізація — пріоритетні завдання антропогенного зниження на довкілля.
У дослідах на курчатах-бройлерах було виявлено, що Натузим знижує екскрецію фосфору й азоту внаслідок ефективнішого використання фітатного фосфору. За згодовування добавки курям-несучкам учені також зазначали достовірне зниження концентрації аміаку в хімусі майже на чверть від контрольних значень (–23,7%; P<0,05).
Артур Ілляшенко, канд. біол. наук, спеціаліст з годівлі компанії Bioproton
Тетяна Орлюк, лікарка ветеринарної медицини, ТОВ «Альфа-Вет»
Наше Птахівництво
