Стан обліку та аналізу витрат корму в багатьох птахофабриках сьогодні на рівні 50-річної давнини. Це якщо говорити про технологічний облік.
Наявне обладнання для годівлі бройлерів не дає можливості вести точний облік щоденного споживання корму в кожному пташнику. Остання порція корму, яка може бути зважена та точно облікована перед годівлею бройлера, це його кількість в бункері автомобіля перед доставкою до пташників. Як правило, корм з одного автомобіля розвантажується в два або більше пташників без додаткового зважування. Подальше щоденне визначення витрат корму по кожному приміщенню проводиться на основі теоретичних припущень і залежить від професійного рівня керівника ферми. Іншими словами, витрати визначають навмання. У кінці періоду вирощування керівник ферми визначає залишки корму і вираховує остаточно його витрати по фермі. Після цього аналізують його використання, яке буде мати середнє значення на фермі. По кожному пташнику це не можливо точно зробити, бо не було відповідного обліку. На практиці витрати корму сприймаються як «споживання корму», але тільки для всіх приміщень ферми разом.
Деякі господарства намагаються розв’язати цю проблему організаційним способом. Використовуючи проміжні (оперативні) склади, доставка корму відбувається індивідуально до кожного приміщення. Та з економічної точки зору така організація не ефективна навіть у разі коли оперативний склад розміщений близько до ферм. Має місце значне збільшення логістичних затрат. А якщо ферми розташовані далеко, це практично неможливо застосувати.
Отже, можна зробити такі висновки:
1. Дані щоденного споживання корму по кожному пташнику не є точними.
2. Контроль за їхнім щоденним споживанням та моніторинг у динаміці процесу не зовсім відповідає дійсності.
3. Точне визначення інших параметрів аналізу його споживання (наприклад, конверсія) під час вирощування неможливе, а значить, контроль та управління процесом не ефективні.
4. Визначення конверсії можливе в кінці процесу вирощування, але тільки у разі зважування залишків корму по кожному пташнику. Цю проблему добре знають керівники та спеціалісти господарств. Її розв’язання потребує значних фінансових інвестицій.
МЕТОДИ ОБЛІКУ СПОЖИВАННЯ КОРМУ
Нове обладнання годівлі птиці має можливість обліку корму, що надходить у пташник із зовнішнього бункера через проміжний бункер порційного зважування з подальшим обліком. На фото 1 наведено приклад такого застосування. Залежно від призначення обладнання та обсягу щоденного споживання, кількість порцій корму для зважування та обліку може змінюватися від 50 до 300 кг. На мій погляд, це найбільш точний та надійний метод.
Інший метод обліку споживання корму в кожному пташнику показано на фото 2. Це застосування тензодатчиків на опорах зовнішніх бункерів. Цей метод давно практикують у світі. Особисто я вперше побачив його на початку 90-х років на одній із ферм промислового виробництва яєць у штаті Айова, США. На думку спеціалістів, які працювали із ними, такий метод обліку не зовсім точний, бо на заміри впливають погодні чинники (вітер, сніг, наліт льоду тощо).
АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ВИКОРИСТАННЯ КОРМУ
Після запровадження точного щоденного обліку витрат корму в кожному пташнику постане питання оперативного аналізу динаміки його використання та прийняття рішень для найбільш ефективного вирощування та утримання птиці. Це особливо актуально для великих птахівничих комплексів, де необхідна консолідація інформації та доведення її по всій вертикалі управління.
Для цього компанія «Евонік Порфіріо» пропонує систему «Інсайт» для всіх видів птиці, однією із функцій якої є збирання оперативної інформації наявності корму в усіх бункерах пташників та моніторинг, тобто показ динаміки його витрат за період. Система здійснює періодичний аналіз на основі продуктивності й розробляє плани постачання корму у кожне приміщення.
На фото 3 можна побачити приклад огляду ситуації на пташниках з інформацією про наявність корму.
В Європі, наряду із птахівничими підприємствами, нашу систему ефективно використовують провідні компанії з виробництва кормів. Водночас з постачанням корму для птахівничих господарств вони надають консультації, а також практичну допомогу у разі відхилень розвитку птиці від технологічних показників. Компанії мають групу консультантів, що виїжджають для практичної допомоги господарствам. За допомогою нашої програми компанія щоденно збирає дані про розвиток та продуктивність птиці на фермах своїх клієнтів і на цій основі приймає рішення про актуальність надання практичної допомоги.
Крім того, компанії широко застосовують можливості нашої системи, створені на принципі біостатистики та аналізу Великих Даних. Такий аналіз дає змогу дослідити взаємний зв’язок параметрів, які, на перший погляд, неможливо визначити напряму. Наприклад, залежність продуктивності птиці від параметрів виробництва корму (параметри грануляції, змішування тощо). Така методика дуже ефективна для аналізу великих обсягів технологічної інформації у великих проміжках часу, що дає змогу виробити правильну стратегію розвитку виробництва.
Наше Птахівництво
