Наше господарство ФГ «Флора А.А.» має багату історію. Засновано його 1991 року, воно — одне з найперших, що з’явилися у Вінницькій області. Обробляємо 1200 га, на яких упровадили всі основні елементи точного землеробства, тобто більшість сучасних технологій ми або застосовуємо, або вже протестували й відмовились.
Ґрунти в нас дуже строкаті. Зокрема, на одному полі площею 114 га є 12 ґрунтових відмін, і там врожайність кукурудзи торік коливалася від 3 до 13 т/га. Тому вважаю, що без точного землеробства на таких полях нічого робити.
Диференційований висів
У господарстві застосовують диференційований підхід у сівбі, внесенні добрив і засобів захисту рослин. Навіть пробували диференційований обробіток ґрунту, щоправда, в ручному режимі. Тема диференційованого висіву є однією з найактуальніших сьогодні, бо ця технологія дає найпомітніший результат з усіх елементів точного землеробства.
З нормою висіву проводимо багато експериментів, і за їх результатами можна дійти висновку про відсутність точної цифри для певної ділянки. Адже результат сильно залежить від погодних умов. Ми завжди запитуємо у фахівців найменшу та найбільшу норму для нашої зони й працюємо в цьому діапазоні шляхом проб і помилок.
Усі культури, до яких можна застосувати технологію змінних норм, сіють диференційно вже протягом п’яти років. Є кілька підходів для побудови карт диференційованого висіву. Робилося це з використанням оптичних датчиків TrueView від Great Plains і SmartFirmer від Precision Planting, і було отримано досить непоганий результат. Однак кращих результатів можна було б досягнути, створюючи карти-завдання в ручному режимі. Щоб правильно це зробити, потрібні такі п’ять елементів: контури полів, карти рельєфу, карти з індексами вегетації за п’ять і більше років, карти врожайності, карти з результатами аналізу ґрунту. У підсумку отримуємо карти із зонами продуктивності для визначення оптимальних норм висіву на різних ділянках поля. Також було зроблено сівбу за картами, створеними автоматично програмним комплексом від FieldView, але результати поки що не готові.
Вимірювання поля
Землеробство може бути точним тільки тоді, коли ви знаєте, з чим працюєте. Відтак, за допомогою RTK-сигналу ми виміряли площу наших полів із точністю 2 см. Я вважаю, що з цього варто починати. Потім потрібно дослідити рельєф, адже він впливає на диференційований висів і врожайність культур, зокрема, у вирощуванні кукурудзи спостерігається пряма залежність. Так, на низинах завжди сіємо з вищою нормою, бо там збирається більше вологи та добрив, і в 90% випадків ми отримуємо на таких ділянках кращий урожай. Натомість на височині зазвичай гірший ґрунт, менше вологи, є пісок, тому в таких випадках сіємо менше. Рельєф можна отримати з будь-якого автопілоту: машини, що працюють у полі, автоматично записують висоту над рівнем моря. Так ми будуємо карти.
Карти врожайності
Протягом останніх п’яти років урожайність на всіх полях картується. Це потрібно для того, щоб побачити результати роботи всього сезону, оцінити всі досліди, яких закладаємо чимало. Також картографування дозволяє бачити в реальному часі процес збирання врожаю й оперативно впливати на нього. Техніка обладнана датчиками врожайності та вологості від компанії Fendt. Завдяки цьому можна віддалено спостерігати за збиранням урожаю, втратами, налаштуваннями комбайна тощо. Якщо якийсь комбайнер раптом щось недогледів, одразу в телеграм-чат приходить сповіщення, що підвищилася вологість чи збільшилися втрати. Крім того, карти врожайності майже завжди корелюють із зонами продуктивності, що допомагає у створенні карт завдань на наступні сезони.
Аналіз ґрунту
Аналіз ґрунту виконуємо раз на три роки. Одного разу провели експеримент: на полі площею 67 га відібрали зразки ґрунту із сіткою на 0,4 га, хоч і коштувало це досить дорого. Задум полягав у тому, щоб перевірити, чи ефективний відбір проб ґрунту по сітці. Важливий висновок, який було зроблено, — різниці між сіткою на 10 га і 0,4 га практично немає. Тому на цей рік заплановано відбір зразків ґрунту по зонах продуктивності. Сподіваємося, що це буде найдешевший і найточніший варіант відбору проб. Результати аналізу ґрунту будуть обов’язково враховані у побудові карт для диференційованого внесення добрив.
Усі згадані вище параметри карти накладаємо одна на одну й отримуємо зони продуктивності. Відповідно до них встановлюємо норми висіву. Разом із тим у кожній зоні робимо контрольні дзеркальні проходи, щоб зрозуміти, чи правильно було втілено технологію. Робимо це щороку, щоб визначити, чи правильно зробили саме в цих погодних умовах.
Кукурудза
Торік у вирощуванні кукурудзи виявився досить складний, урожайність була невисокою, але залежність між зонами продуктивності та нормами висіву можна було побачити. За норми висіву 68 тис./га у високій зоні продуктивності врожайність становила 8,89 т/га, у середній — 7,32 т/га, у низькій — 5,22 т/га. За норми висіву 78 тис./га врожайність у високій зоні продуктивності — 9,45 т/га, у середній — 8,54 т/га, у низькій — 4,3 т/га. З цього можемо дійти висновку, що у високій зоні продуктивності за збільшення норми висіву врожайність зростає, а в низькій — падає. Відтак торік диференціацію ми виконали правильно.
Хочу зазначити, що кожного року диференційований висів кукурудзи працює майже на 100%. Однак завжди потрібно зауважувати на гібрид, бо не кожен добре працює за змінної норми висіву. Наприклад, торік у демонстраційних посівах робили один прохід зі звичайним висівом кожного гібрида, а в інший бік — з диференційованим підходом. Це дозволило побачити, що не кожен гібрид однаково реагує на змінну норму, тому це слід ураховувати, плануючи сівбу.
Соняшник
Чотири роки дослідів по сівбі соняшнику зі змінною нормою показали таке: з високопродуктивними гібридами з хорошою компенсаторною здатністю диференційований підхід взагалі не впливає на врожайність. Зокрема, за норми висіву 40 тис./га ми отримуємо майже такий самий результат, як за норми 65 тис./га. Різниця врожайності становить близько 0,1 т/га. Рівень урожайності залежить тільки від зони продуктивності, але практично незмінний за різних норм висіву в одній зоні. Тому цьогоріч соняшником було засіяно диференційно тільки одне поле, і зроблено це в останній раз. Також результати цих дослідів показали, що на півдні Вінниччини можна сміливо зменшувати норму висіву соняшнику. Цьогорічна норма становила 55 тис./ га, і впродовж вегетації культура мала досить гарний вигляд.
Диференційоване внесення добрив
Диференційовано внесли добрива на кукурудзі й отримали непогані результати. Так само робимо по зернових культурах і соняшнику — норму визначаємо відповідно до зон продуктивності. Аналіз ґрунту дає інформацію для встановлення норм фосфору та калію. Щодо азоту, то ми здійснюємо постійний моніторинг у режимі реального часу за допомогою експрес-лабораторії Soil Scan від 360 Yield Center. Поточного сезону користувалися нею на підживленні озимої пшениці: по зонах продуктивності відбирали зразки ґрунту. Норму внесення деяких засобів захисту рослин, наприклад, фунгіциду, визначає програма Xarvio.
Цьогоріч зробили досить цікавий дослід з диференційного внесення ґрунтових гербіцидів під кукурудзу. Норму внесення визначали за так званою «яскравістю ґрунту» на карті, що напряму корелюється з умістом гумусу. Таким чином, на піщаних ґрунтах внесли 1,5 л/га Ацетохлор 900, а в зонах із більшим умістом гумусу — 2,5 л/га. У цьому випадку заощадження на препараті невелике, адже Ацетохлор нині недорогий, утім, це перший крок, щоб застосовувати диференційоване внесення ЗЗР. До того ж ефективність цих агрономічних заходів визначається не так заощадженням на препаратах, як підвищенням продуктивності поля.
The Ukrainian Farmer
