Належний догляд за свиноматкою в періоди поросності, опоросу та лактації — це шлях до отримання великої кількості живонароджених здорових поросят, їх збереженості та швидкого зростання. Зі свиноматками слід поводитись обережно й доглядати за регулярним щоденним графіком.
Перед опоросом
Якщо є ознаки зараження свиноматки глистами, слід провести дегельмінтизацію приблизно за два тижні до їхнього переходу в загони для опоросу. Обробку від зовнішніх паразитів слід проводити двічі (відповідно до інструкції з використовуваного засобу), а також протягом кількох днів перед переміщенням свиноматок у приміщення для опоросу.
В ідеалі весь блок опоросу слід повністю очистити від органічних речовин, продезінфікувати й лишити на 5–7 днів, перш ніж у блок помістити нову групу свиноматок. Якщо не вдається очистити все приміщення, принаймні слід повністю очистити від органічних речовин і продезінфікувати всі індивідуальні загони для опоросу. Є багато якісних дезінфекційних засобів, зокрема сполуки четвертинного амонію, йодоформні сполуки тощо, які можна використовувати, коли робота очищення виконана добре. Деякі дезінфектанти, як-от ті, що містять кам’яновугільний дьоготь або луг, слід ретельно змити через кілька годин, особливо з поверхонь, які безпосередньо контактують зі свинями.
Перед тим як помістити свиноматку в станок опоросу, вимийте її соски й живіт теплою водою з м’яким милом, щоб змити бруд і фекалії, що містять численні бактерії і можуть викликати діарею в підсисних поросят. Ця процедура також усуває яйця глистів, які можуть бути джерелом інфекції для поросят.
Перед опоросом свиноматок можна годувати так, як їх годували впродовж поросності, тобто обмежити кількість корму до 1,8–2,7 кг на день залежно від погоди й умов утримання. Закрепам можна запобігти або вилікувати, перейшовши на дієту, що має проносну дію, додавши 9 кг солей епсома або 6 кг хлориду калію на тонну корму. Також можна додавати борошно льону як частину білка в раціоні, інгредієнти, які створюють ефект ситості. З раціону свиноматки незабаром після опоросу потрібно прибрати додаткові протизакрепні інгредієнти й наповнювачі. Вода має бути у вільному доступі, але не можна допускати її проливання, що може спричинити намокання загону.
Опорос і лактація
Температура в зоні для свиноматки має бути в межах +13…+24 °С, а в зоні поросят, яких утримують на суцільній або ґратчастій підлозі, — в межах +32…+35 °С протягом перших кількох днів, потім +21…+27 °С до відлучення.
Свиноматка повинна перебувати у станку не пізніше 110-го дня поросності. Це дає час звикнути до умов утримання в місці для опоросу та до розпорядку щоденного догляду ще до початку опоросу й уникнути втрат живонароджених поросят.
Наявність молока зазвичай свідчить про те, що опорос відбудеться протягом 24 год.. Молоко може бути сірува-__ тим на ранній стадії, але стає білим, коли наближається час опоросу. Опорос може тривати від 30 хв до 5 год. Поросята можуть народжуватися або головою вперед, або задніми ногами — і те, й інше нормально. Оболонки плода або послід можуть виділятися кілька разів під час опоросу, але, як правило, послід у більшій кількості виходить ближче до кінця опоросу. Іноді трапляється, що порося народжується в матеріалі посліду — в такому разі потрібно негайно його видалити, інакше порося швидко задихнеться.
Середній інтервал між народженням поросят становить приблизно 15 хв, але в окремих випадках може змінюватись до кількох годин. Застосування окситоцину для пришвидшення пологів корисно, якщо це зроблено правильно і якщо опорос перебігає повільно. Як правило, окситоцин уводять, коли протягом 30 хв після народження попередніх поросят наступне порося не вийшло або не вийшли всі плодові оболонки, які вказують на завершення опоросу. Окситоцин не слід застосовувати, доки не народиться хоча б одне або кілька поросят, а також якщо є потуги без пологів, що вказує на блокування поросям родових шляхів.
Іноді потрібна ручна допомога, але її не слід застосовувати доти, доки це не стане очевидним. Добре змащену, чисту кисть і руку в рукавичці слід уводити в репродуктивний тракт так далеко, як це потрібно, щоб дістати порося. Поросятко слід обережно потягнути, щоб полегшити опорос.
Важкі опороси часто посилюють виникнення симптомів ММА — маститу, запалення метриту вимені чи запалення матки й навіть агалактії чи браку молока. Щоб зменшити ймовірність виникнення ускладнень у результаті ручної допомоги, рекомендується антибактеріальний розчин, наприклад нітрофуразон. Він також слугуватиме мастилом. Вливання 50–100 см. такого розчину в репродуктивний тракт після закінчення опоросу часто сприяє зменшенню або запобіганню інфекції. Внутрішньом’язова ін’єкція антибіотика також може допомогти.
Дуже важливо, щоб кожне порося отримало молозиво, яке забезпечить негайний захист від звичайних бактеріальних інфекцій. Антитіла в молоці свиноматки — найкращий захист від шкідливих бактерій у новому для поросяти середовищі. Ще один спосіб отримання антитіл поросятами — годування їх молозивом із пляшечки або годування від іншої свиноматки, що тільки-но опоросилася. Для отримання молозива можна доїти свиноматок вручну, а потім заморожувати молозиво та використовувати пізніше для початкового штучного вигодовування поросят. Коров’яче молозиво, хоч і не таке ефективне, теж можна заморожувати й підгодовувати ним новонароджених поросят.
Тривалі потреби в підгодовуванні поросят можуть бути задоволені шляхом ротації поросят в інші гнізда або шляхом постійного переведення поросят до свиноматки-мачухи. Свиноматки з добрим темпераментом із послідом у віці від трьох тижнів можуть бути використані як прийомні матері для новонароджених поросят. Хорошим підстрахуванням є дати трохи молозива поросятам перед переведенням до такої свиноматки. Замінники молока свиноматок підходять для немовлят поросят, але в них відсутні антитіла, хоча справді містять антибіотики, які допомагають контролювати зростання несприятливих бактерій.
Свиноматок не потрібно годувати протягом 12–24 год після опоросу, але вода має бути доступною. Кількість корму слід поступово збільшувати до досягнення максимального рівня корму якомога швидше після опоросу. Через 24 год після опоросу можна успішно годувати свиноматок досхочу.
Свиноматок слід заохочувати вставати в зоні опоросу 2–3 рази на день. Це стимулює споживання корму та води, сприяє нормальному видаленню екскрементів і надає можливість для гарного спостереження за поголів’ям.
Молоко свиноматок не містить достатньо заліза для поросят. Тому залізо слід давати свиням протягом перших 3–4 днів, щоб запобігти анемії. Поросят можна забезпечити залізом, зробивши їм ін’єкції заліза (декстран заліза у стегенце або важкий м’яз шиї) або дати сполуки заліза, змішані з іншими мінералами, які поросята можуть їсти. Коли поросятам виповниться приблизно тиждень, почніть годувати їх престартером (близько 20% білка). Як тільки поросята почнуть їсти корм, перейдіть на стартовий корм (близько 18% білка) і годуйте ним, доки поросята не досягнуть ваги 10–14 кг. Після цього можна скласти дешевший (16% білка) раціон для поросят. Чиста прісна вода має бути доступною для поросят ще до того, як вони почнуть їсти сухий корм.
Протягом перших кількох днів після опоросу за свиноматками слід уважно спостерігати. Відсутність апетиту, млявість і відсутність позитивної реакції на годування поросят вказують на необхідність корегувального лікування. Профілактика цих станів знизить частоту виникнення та тяжкість синдрому ММА. Якщо ММА є поширеним, слід розробити програму профілактики та лікування за допомогою ветеринарних консультацій і програм керування. Те саме стосується таких захворювань, як атрофічний риніт, трансмісивний гастроентерит (TGE), парвовірус (SMEDI) та мікоплазмова пневмонія. Перевірка нормальної діяльності кишківника та вимірювання температури ректальним термометром для виявлення лихоманки можуть визначити необхідність лікування на ранніх стадіях захворювання.
Матеріал надала компанія «HOG SLAT Україна»
The Ukrainian Farmer
