Дедалі більше управлінських рішень нині спираються не на традицію, а на точні дані. І один із таких переломних моментів — переосмислення ролі молозива. Спільний дослідницький проєкт компанії De Heus / Koudijs разом із Вагенінгенським університетом відкрив те, що тривалий час було «сірою зоною» практики: перші години після опоросу значно важливіші, ніж вважалося раніше.
Не доба, а лічені години
Класичний підхід у галузі передбачав, що період молозива триває близько 24 год після народження першого поросяти, після чого відбувається поступовий перехід до молока. Однак нові дані змінюють цю думку.
Дослідження показало: пік вироблення молозива припадає на перші 12 год від початку опоросу. Саме у цей короткий проміжок часу свиноматка продукує найбільшу кількість молозива найвищої якості. Надалі обидва показники стрімко знижуються.
Це означає, що найважливіший момент для новонародженого поросяти значно коротший, ніж уважали. І якщо воно не отримує достатньої кількості молозива у цей період, компенсувати втрати вже практично неможливо.
Невидима нерівність у гнізді
Ще один важливий висновок дослідження стосується порядку народження поросят. Перші народжені поросята мають суттєву перевагу: вони споживають більше молозива й отримують його вищої якості. Чому? Тому що мають більше часу й доступ до ресурсу, який швидко вичерпується.
Натомість поросята, що народжуються наприкінці опоросу, опиняються в значно гірших умовах. Вони не лише мають менше часу на споживання, а й отримують молозиво, яке вже втратило частину своєї біологічної цінності. І навіть у наступні години не можуть повністю надолужити цей дефіцит.
Вим’я як чинник продуктивності
Не менш важливим чинником є анатомічні особливості свиноматки. Кількість і розташування функціональних сосків безпосередньо впливають на доступ поросят до молозива. Свиноматки з понад 16 сосками мають кращий потенціал рівномірно забезпечити гніздо. Водночас навіть за достатньої кількості сосків їх неправильне розташування може створювати сліпі зони, де слабші поросята не можуть ефективно закріпитися.
Таким чином, оцінювання вимені — це не формальність, а інструмент керування виживаністю.
Пересадка поросят: зміна парадигми
Одним із найбільш практичних результатів дослідження стало переосмислення стратегії пересадки поросят (cross-fostering). Традиційно її проводять у проміжку 24–48 год після опоросу. Проте такий підхід не враховує критичної ролі перших годин.
Тож ми рекомендуємо в перші 12–24 год після народження першого поросяти пересаджувати поросят у великих групах. Логіка проста й водночас стратегічна. Поросята, які народилися першими й уже отримали достатню кількість молозива, можуть бути тимчасово відсаджені або переве дені до іншої свиноматки. Це відкриває доступ до вимені для слабших і пізніше народжених поросят.
Однак тут слід правильно оцінювати їхній стан у відборі. Орієнтиром слугують самопочуття й поведінка: суха шкіра, наповнений живіт, спокійна поведінка біля вимені або під джерелом. Зазвичай це тварини з масою понад 1,1 кг, які вже отримали достатню кількість молозива.
Енергія опоросу
Ще один важливий напрям дослідження стосується енергетичного балансу свиноматки в період опоросу. Цей чинник часто недооцінюють у практичному менеджменті, але він прямо впливає як на перебіг пологів, так і на здоров’я поросят.
Дані показують, що тривалі або ускладнені опороси нерідко пов’язано з недостатньою доступною енергією в організмі свиноматки. У такому стані її фізіологічні можливості обмежені: знижується ефективність скорочень матки, опорос затягується, а сама тварина швидше виснажується.
Це запускає ланцюгову реакцію наслідків. З одного боку, збільшується ризик появи мертвонароджених поросят. З іншого — погіршується стан новонароджених, особливо тих, що з’являються наприкінці опоросу. І водночас знижується здатність свиноматки виробляти достатню кількість молозива в критично важливий період.
Особливо чутливими до цього є великі гнізда. У них навіть незначне зниження енергетичного ресурсу свиноматки швидко трансформується в дефіцит молозива для частини поросят передусім тих, що народжуються останніми.
Ситуація ускладнюється природною поведінкою тварини перед опоросом. У цей період свиноматка активно реалізує інстинкт гніздування: рухається, риє, формує місце для майбутнього гнізда. Це фізіологічно нормальна, але енерговитратна активність, яка відбувається саме тоді, коли організм уже готується до значного навантаження.
У системах вільного утримання цей чинник проявляється ще сильніше. Через більшу свободу руху витрати енергії збільшуються, а отже, ризик її дефіциту під час самого опоросу підвищується.
Усе це підводить до важливого практичного висновку: годівля свиноматки в передопоросний період і безпосередньо під час опоросу має враховувати не лише загальний рівень поживності раціону, а й доступність енергії в конкретний момент. Ідеться про здатність організму швидко мобілізувати енергетичні ресурси саме тоді, коли вони найбільше потрібні.
Саме тому подальші етапи дослідження зосереджено на визначені оптимального типу та кількості енергії, потрібної свиноматці у цей період, а також на пошуку найефективніших стратегій годівлі, які дозволять підтримувати цей баланс у практичних умовах.
Від науки до ферми
Окрема цінність цього дослідження полягає не лише в отриманих результатах, а й у підході до їх упровадження. Усі проміжні висновки не лишаються тільки на рівні наукових спостережень. Їх регулярно обговорюють у команді спеціалістів «Коудайс Україна», до якої входять технологи, менеджери з продукту та ветеринарні лікарі. Це дозволяє оцінити кожен результат із різних практичних боків — від фізіології тварини до організації роботи на фермі.
Далі рекомендації апробують у виробничих умовах, але в обмеженому масштабі. Такий підхід дає змогу перевірити їхню ефективність, адаптувати до реальних умов утримання й тільки після цього масштабувати.
Саме так формується той тип рекомендацій, який справді працює в господарстві, а не лишається теоретично правильним.
Керування гніздом перетворюється на точну систему рішень, де значення мають не лише загальні параметри, а й конкретні дії в конкретний момент.
Отже, подальші етапи роботи будуть спрямовані на визначення оптимального виду й обсягу енергії, потрібної свиноматці в період опоросу, а також на розроблення найефективніших підходів до її годівлі для підтримання достатнього рівня енергозабезпечення. Проведення масштабного експерименту заплановано на 2025– 2026 роки на базі дослідницького центру De Heus / Koudijs — De Elsenpas у Бойнінгені.
Матеріал надала компанія «Коудайс Україна»
The Ukrainian Farmer
