Хвороба Глессера найчастіше потрапляє на ферму зі свинями із заражених господарств

У свиногосподарстві хвороба Глессера, або септицемія, має зазвичай ензоотичний перебіг, переважає інфікування внаслідок безпосереднього контакту. Останніми роками вона часто спричиняє респіраторний синдром свиней, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Занесення патогенних штамів найчастіше відбувається за придбання свиней із заражених господарств. За привнесення збудника у досі не заражене господарство сприйнятливими до інфекції виявляються всі вікові категорії тварин, причому у всіх вікових категорій спостерігається спалах інфекції.

Аналогічна ситуація трапляється в інфікованих господарствах під час інвазії нового вірулентного штаму.

В ензоотично інфікованих господарствах резервуарними господарями інфекції виступають свиноматки й поросята, заражені під час лактації, тобто до відлучення.

Частота виділення патогенних штамів свиноматками є відносно низькою і тому, як правило, лише невелика група поросят заражається патогенними штамами, проти яких створює свій власний імунітет. Пізніше ці поросята стають субклінічними носіями. Решта поросят, не зачеплених патогенними штамами, захищені впродовж цього періоду колостральним імунітетом.

У період додаткової підгодівлі поросят, зазвичай у віці близько 5-6 тижнів, рівень колостральних антитіл знижується, і під впливом стресових чинників у субклінічних носіїв зростає виділення патогенних штамів. Це означає зараження інших тварин уже без колострального імунітету, які не мають постінфекційного імунітету, розвинутого у період лактації. Таким чином упродовж цього періоду надзвичайно зростає ризик появи клінічних проявів хвороби. На власний клінічний перебіг захворювання найбільше впливає вірулентність патогенного штаму.

Як повідомлялося, свинячі воші здатні переносити безліч інфекційних захворювань.