Аутоімунні вакцини набувають популярності у боротьбі з маститом корів

Мастит у корів ‒ це комплексна проблема. А на великих і високопродуктивних фермах основна складність ‒ у тому, що часто лікують тільки клінічну форму, не досягаючи бактеріального одужання, що сприяє розвитку резистентності до антибіотиків.

Саме тому дедалі більшого значення набуває застосування аутогенних вакцин, які виготовляють на основі конкретних збудників, що циркулюють у господарстві: стафілококів, стрептококів, кишкової палички, клебсієли, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Схема передбачає базову імунізацію з двох ін’єкцій із інтервалом близько трьох тижнів. Після цього корів ревакцинують що 6 місяців або перед сухостоєм чи отеленням, щоб запобігти втратам молока через реакцію на вакцинацію ‒ фіксацію корів тощо.

Вакцину виготовляють із використанням ад’юванту на основі гідроксиду алюмінію, який не спричиняє зайвого болю та реакції у тварини.

Найбільш значущими збудниками маститу є Staphylococcus aureus, Streptococcus uberis, кишкова паличка й клебсієла. У вакцину зазвичай можна додати до 5 компонентів.

Як показує практика, за регулярного застосування аутовакцин протягом кількох циклів знижується інфекційний тиск, зменшується кількість важких випадків і летальність, підвищується загальна ефективність виробництва.

Однак важливо розуміти, що вакцинація не замінює належної гігієни, біобезпеки та правильної годівлі, але є важливим елементом комплексної системи керування здоров’ям стада.