Тваринництво

Жир у дріжджах багатий фосфатидами

Склад амінокислот у різних дріжджових протеїнах загалом стабільний, оскільки він значною мірою визначається генетично і на практиці умови культивування у ферменторі можуть вплинути незначно, пише журнал «Наше птахівництво».

У дріжджах високий вміст лізину. Його кількість можна порівняти з умістом лізину в соєвому протеїні, у деяких різновидів дріжджів вона відповідає показникам високоякісного білка тваринного походження.

Уміст метіоніну і цистину в дріжджах не можна порівнювати з протеїном сої. Інші амінокислоти також не відіграють великого значення для раціонів, використовуваних на практиці, з кількістю дріжджів <10%.

На вміст у дріжджах сирого жиру і його склад можна впливати за допомогою зміни умов ферментації і оброблення (наприклад, екстракції). Жир, що міститься в дріжджах, багатий фосфатидами. 60-70% жирних кислот є ненасиченими. Жири дріжджів можуть бути багаті лінолевою кислотою (10-40% від загальної кількості жирних кислот).

У n-алканових дріжджів, залежно від субстрату, зустрічаються непарні жирні кислоти, частка яких може становити 30-40% від загальної кількості жирних кислот, а також вуглеводні, передусім n-алкани.

Як непарні жирні кислоти, так і вуглеводні засвоюються тваринами без побічного впливу на їхнє здоров’я і продуктивність. Разом із метаболізмом цих з’єднань відбувається і певне накопичення їх у жирових тканинах тварин. Отже, вони можуть переходити і до людини.

Як повідомлялося, потенційний дефіцит синтетичного треоніну призведе до стратегічних змін складу раціонів птиці.