Зареєстровані три законопроєкти для реформи молочної галузі

Народні депутати зареєстрували 3 ключові законопроєкти молочної реформи, які передбачають зниження цін на молочні продукти, а також створюють нові механізми для розвитку галузі. 

Про це повідомили в Мінагрополітики.

Ідеться про такі законопроєкти:

– «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для молока і молочної продукції» (№ 9161);

– «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції” (№ 9162);

– «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законів України щодо запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції» (№ 9163).

Документи розроблялися з урахуванням досвіду інших країн, із урахуванням побажань виробників і переробників.

Законопроєкт № 9161 має на меті знизити ставку ПДВ на молоко й молочні продукти (вітчизняні й імпортні) до 10%.

«Важливість цього законопроєкту полягає і в зменшенні тіньового виробництва та продажу молочних продуктів, – зазначив міністр агрополітики Микола Сольський. – Виробники молочних продуктів, які не сплачують податки, з ухваленням цього закону втратять частину  прибутку. А в балансі легальних виробників нічого не зміниться, оскільки зниження ціни компенсується зниженням суми ПДВ».

Цей досвід дуже розповсюджений у країнах ЄС, які останнім часом знизили ставку ПДВ до 0% на всі харчові продукти й сировину для них.

Ще 2 законопроєкти запозичені з американської моделі commodity checkoff program, яка працює понад 100 років. 

«Основна суть цих документів полягає в тому, що учасники ринку мають відраховувати 0,5% від вартості реалізації молочної продукції з переробних підприємств та імпорту, – підкреслив Микола Сольський. – Кошти перераховуватимуть до організації, яка об’єднує більшість, якщо не всіх легальних виробників і переробників молока».

За рахунок цих грошей представники галузі зможуть самостійно займатися просуванням молочної продукції, розвитком інновацій, боротьбою з фальсифікаціями, встановленням та розробкою нових стандартів. Фактично це і є справжнє саморегулювання, яке дозволяє державі передати частину функцій, зауважив Микола Сольський.

Відмінність української моделі від американської – в тому, що кошти збиратиме об’єднана міжгалузева організація виробників і переробників молока, а не податкова. Отже, ця модель навіть ліберальніша, ніж у США. 

«Наш план такий: галузь самостійно розподіляє гроші на свої потреби, а Мінагрополітики має можливість для перевірки, чи кошти спрямовуються за призначенням за ініціативою членів такої організації», – зазначив міністр.

Аби цей механізм запрацював, був розроблений законопроєкт «Про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників», в якому прописані процедури створення відповідних організацій виробників і надання їм статусу репрезентативних. Також самі гравці ринку через свої репрезентативні організації виробників і переробників молока мають ухвалити рішення про створення міжгалузевого об’єднання. 

Як повідомлялося, щоб проєкт сімейних молочних ферм працював, необхідне рішення держави, територіальних громад про виділення їм землі.