Серед чотирьох типів цирковірусу свиней найнебезпечніший ‒ PCV2

Цирковірус свиней (PCV) ‒ один із найменш відомих, але впливових вірусів. Його унікальність ‒ у здатності до швидкої еволюції.

На цьому під час Міжнародного практичного форуму «Pigs Farming Industry: втримати рентабельність» акцентував технічний спеціаліст зі свинарства Олексій Шептуха.

«Попри те, що це ‒ ДНК-вірус, швидкість його мутації наближається до РНК-вірусів, ‒ зазначив він. ‒ Відсутність механізму корегування помилок під час реплікації призводить до постійної появи нових варіантів».

Серед чотирьох типів цирковірусу свиней (PCV1 – PCV4) найбільшу загрозу свинарству становить PCV2.

PCV1 наразі безпечний. PCV3 протягом останніх п’яти років проявляється у репродуктивній, респіраторній і ШКТ патологіях. PCV4 ідентифікований, але про нього ще обмаль інформації, зауважив Олексій Шептуха.

За його словами, ідентифіковано кілька генотипів PCV2: від PCV2a до PCV2h.

«Ще 15-20 років тому домінував PCV2a, і саме проти нього будували перші програми вакцинації. Проте вірус не стоїть на місці, ‒ підкреслив експерт. ‒ У 2010-2015 роках відбувся глобальний зсув до генотипу PCV2b, а згодом усе частіше домінує PCV2d».

Ці зміни ‒ результат безперервних процесів реплікації, мутації та рекомбінації. Сьогодні кожен третій польовий штам може бути рекомбінантним ‒ генотип PCV2d має до 97,7% генетичну подібність із PCV2b, що додатково ускладнює контроль інфекції, зазначив Олексій Шептуха.

Довідка

Цирковірус свиней ‒ одноланцюговий ДНК-вірус без оболонки, що має високу стійкість до чинників зовнішнього середовища. Він здатен витримувати висихання, зберігатися в органічних рештках і навіть після тривалого простою свиноферми бути життєздатним. Особливо сприятливі для нього ділянки з підвищеною вологістю, органікою та відсутністю ультрафіолету ‒ так звані гнійні ванни, які фактично стають резервуаром інфекції.