Вертикальний обробіток дає змогу утримувати ґрунтову вологу, необхідну для отримання високого врожаю
Нині тема вологозбереження ґрунту стає все актуальнішою навіть для тих регіонів, що вважали зонами достатнього вологозабезпечення. Ми працюємо в Полтавській області, яка визначена зоною нестійкого, але по факту – недостатнього зволоження. Наприклад, у нас за травень-червень цього року випало всього 6 мм опадів. Тож збереження вологи – обов’язкова умова отримання запланованого врожаю.
Від заснування нашого господарства в 1999 році ми застосовували традиційну систему обробітку ґрунту – оранку, культивацію, міжрядний обробіток на просапних культурах. Як відомо, полицевий обробіток не надто сприяє збереженню ґрунтової вологи, але доки опадів було достатньо, нас ця система влаштовувала. Проблеми виникли з 2018 року, коли кілька років поспіль була дуже суха осінь і ми не могли сіяти по соняшнику озимі зернові. Адже в результаті міжрядних обробок утворювалися гребні, з якими не могла справитися дискова борона – після її проходу утворювалися груди, по яких сівалка не могла сіяти.
Це змусило нас серйозно замислитися над зміною обробітку ґрунту, запровадженням вологозбережних технологій. Ми лише коливалися між вибором якісного лущильника чи агрегата для вертикального обробітку. Рішення ухвалили після проведеного досліду.
На одному полі після збирання озимої пшениці обробили ґрунт стерньовим культиватором, дисковою бороною й агрегатом для вертикального обробітку. Потім поставили на кожній ділянці труби й залили в них по 6 л води.
За 20 хв на ділянці з вертикальним обробітком вода всоталася повністю, де пройшов стерньовий культиватор – у трубі лишалося 15-20% води, на варіанті з дисковою бороною – до 50%. Висновок очевидний: найкраще вбирає вологу ґрунт після вертикального обробітку, а за нашого традиційного обробітку після дощів вода здебільшого збігає в ярки та низини. Тож з 2021 року ми перейшли на verti-till. За цей час переконалися в перевагах вертикального обробітку. Насамперед це краще поглинання та збереження вологи ґрунтом. Це зменшення вітрової та водної ерозії – у нас це явище відсутнє, натомість незрідка спостерігаємо, як на полях колег, які орють, крутяться смерчі.
Ми помітили, що на наших полях зникло ущільнення ґрунту. Дуже важливий показник – потужний ріст кореневої системи культур. Викопавши рослини, бачимо, що за вертикального обробітку корені ростуть чітко вниз – це дає їм змогу діставати вологу з нижніх шарів ґрунту. Утім, поряд із перевагами verti-till має не те щоб вади, але потребує додаткових заходів. Так, за цієї технології на поверхні ґрунту лишається багато пожнивних решток. З одного боку, цей шар мульчі запобігає випаровуванню вологи, але водночас перешкоджає якісній сівбі. Тому на сівалку треба встановлювати очисник ряду для очищення проходу агрегата. Збільшення забур’яненості – ще одна проблема вертикального обробітку. З нею ми боремося за допомогою ґрунтових гербіцидів – на просапних культурах ґрунтова схема захисту є обов’язковою.
Коли я розповідаю про наш досвід вертикального обробітку ґрунту, найчастіше питають, як verti-till вплинув на врожайність культур. Насправді різницю у врожайності культур за різних обробітків ґрунту складно визначити. Набагато краще врожайність корелюється в сівозміні. Але беззаперечним є факт, що за більшої вологості ґрунту культури краще здатні розкрити свій потенціал. Без вологи немає врожаю. Натомість ми пересвідчилися, зокрема, й дослідним шляхом, що більше вологи утримує ґрунт, оброблений вертикально. Тож verti-till у поєднанні з п’ятипільною сівозміною – ось наш шлях до високих урожаїв.