Головне:
Точка зору

Старих звичок позбуватися непросто

Тоні Віл
керівник Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні»

 

Що відбулося за останні 12 років після ухвалення першого в Україні закону про безпечність і якість харчових продуктів? Чи стала Україна ближчою до Європейського Союзу? Чи можна сьогодні вважати Україну справді європейською державою, коли йдеться про безпечність харчових продуктів і захист споживачів?

 

У деяких аспектах Україна значно наблизилася до ЄС, але водночас вона далека від нього, як ніколи. Адже старих звичок позбуватися непросто. Достатньо важливим етапом стало ухвалення Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» у 2005 році, який упровадив деякі ключові принципи законодавства ЄС. Проте, за великим рахунком, цей закон припадав пилюкою на полиці — все через відсутність ефективного способу забезпечення виконання нових обов’язків, які закон покладав на операторів ринку. Власне, нічого особливого не змінилося.

 

Це не означає, що всі оператори не хотіли впроваджувати сучасні системи керування безпечністю харчових продуктів. Деякі з них пішли назустріч змінам, оскільки пишалися власною справою та дбали про свою репутацію, деякі — керувалися комерційними міркуваннями: вимога клієнтів або бажання експортувати.

 

Тепер перенесімося на 10 років уперед, до середини 2014-го: у Верховній Раді реєструють проект нового харчового закону. Нарешті в ньому прописано механізми виконання — те, що ігнорувалося протягом практично десятиріччя!

 

З моменту свого запровадження законодавство ЄС у сфері безпечності харчових продуктів змінювалося багато разів, у зв’язку з низкою резонансних подій, що відбувалися у 80-х і 90-х роках ХХ століття: сальмонела у яйцях, діоксини в кормах, коров’ячий сказ — лише деякі з прикладів.

 

Раніше в багатьох країнах ЄС закони щодо безпечності харчових продуктів і державний контроль дуже нагадували українські. Це була система, коли за безпечність харчових продуктів відповідав інспектор, а не оператор, котрий фактично виробив і продав продукт. Проте, гучні скандали, які потрапили на перші шпальти мас-медіа, продемонстрували неефективність такої системи. Стала очевидною необхідність у новому підході, такому підході, який би законодавчо закріпив саме за операторами ринку відповідальність за безпечність харчових продуктів, які вони виробляють і продають. Відповідь знайшли на основі системи HACCP, яку винайшли у Сполучених Штатах, дбаючи про безпеку космонавтів.

 

Змінилася також і роль державних службовців. Із простих перевіряльників кінцевого продукту вони трансформувалися у професійних аудиторів й інспекторів із високим рівнем підготовки. Професіонали, які можуть бути «на рівних» із професіоналами харчового бізнесу. І саме це нині потрібно Україні. Власне, ми б уже все це мали, якби законопроект про державний контроль №0906 не застряг у нормотворчому процесі тривалістю майже в 3 роки.

 

Новий закон чітко базується на законодавстві ЄС і сприяє захисту споживачів від небезпечних харчових продуктів. Він також сприяє створенню належного майданчика для міжнародної торгівлі, обсяги якої Україна прагне збільшити, не лише з ЄС, а й з багатьма іншими країнами світу.

 

Наразі Україна вже користується перевагами Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Українські компанії вже експортують широкий спектр харчових і сільськогосподарських продуктів у ЄС. Інші сектори, такі як виробники яловичини та свинини, також прагнуть отримати простіший доступ до ринку ЄС для своєї продукції.

 

У цьому, власне, і полягає проблема, адже малоймовірно, що ЄС відкриє свій ринок для інших українських продуктів, якщо Україна не зможе продемонструвати наявність сучасної системи контролю безпечності харчових продуктів, яка була б еквівалентною до системи ЄС.

 

Європейська Комісія інвестувала значні ресурси, намагаючись допомогти Україні розробити нове законодавство, яке б запровадило таку модернізовану систему контролю.

 

Для того, щоб закон відповідав поставленій меті, над удосконаленням законопроекту №0906 працювали і українські, і європейські експерти. Цей закон має вітатися як бізнесом, так і споживачем. Споживач буде більш захищеним, а більшість операторів ринку будуть не так часто бачити державних інспекторів на своїх потужностях. Закон допомагатиме також і експортерам. А турбуватися щодо законодавчих новацій мають лише ті власники бізнесу, які порушують цей закон.

Журнали