Точка зору

Селекційна робота: цінні кнурі для кращих свиноматок

Надія Кузьміна
завідувачка племінного заводу ТОВ «Агропрайм Холдинг»

Племінне свинарство – важлива сфера нашої діяльності. Чистопорідні свинки й кнурці, вирощені на племзаводі, стали ядром високопродуктивного стада десятків племінних і відгодівельних господарств України.

Досліди підтвердили, що поголів’я, отримане від генетичного ядра на племзаводі «Агропрайм Холдинг», відтворює показники продуктивності батьківських тварин щонайменше у трьох поколінь.

Племзавод розводить чисті породи свиней французької селекції велика біла й ландрас, які реалізує племінним господарствам. Також отримуємо помісі ремонтних свинок F1, які продаємо товарним господарствам. Схрещування тварин дає можливість отримати значну прибавку в продуктивності свиней.

У свинок порід велика біла й ландрас – відмінні генетичні якості: вони добре приходять в охоту, багатоплідні, мають високу молочність і велику кількість відлучених поросят. А кнурці цих порід ціняться за високі репродуктивні якості. Всі тварини мають антистресовий ген, спокійно сприймають переїзди та зміну умов утримання, швидко набирають товарну вагу.

Тварини комплектуємо за рахунок періодичного завозу кнурців і свинок від батьків перевірених за якістю нащадків. Пару підбираємо, коли готуємо до запліднення свиноматку. Контролюємо, щоб у її гніздах не було слабких поросят, а кількість кнурців була не більшою, ніж свинок, бо там переважає батьківська спадковість.

Крім того, ми постійно працюємо над покращенням генетичних показників тварин. Кнурів повністю замінюємо що два роки, 10-15% свинок – щороку.

Оновлення племінного поголів’я дає можливість отримувати кращі результати на товарному виробництві і, відповідно, підвищувати прибутковість свинарства.

На нашому племзаводі запроваджено систему оцінювання BLUP – один із найдосконаліших методів генетичного поліпшення, що базується на прогнозуванні племінної цінності свиней. Він дає змогу виявити вплив кожної ознаки на загальне оцінювання генетичного потенціалу тварин. Отже, порівнюючи тварин, їх можна відсортувати відповідно до генетичних якостей і формувати генетично цінне племінне стадо.

Після оцінювання тварин розподіляємо на 3 групи за продуктивністю. До першої потрапляють свині з високими відтворювальними якостями, до другої – з відгодівельними, до третьої – з м’ясними. Крім того, враховуємо якісні показники: площу м’язового вічка, вміст м’яса, жиру, кісток у туші, хімічний склад м’яса й сала. Важливі фізико-хімічні властивості – колір м’яса, утримання ним вологи, кількість і якість сала (температура плавлення, йодне число).

Показники вимірюються кількісно. До речі, ці ознаки залежать від багатьох генів, які мають різні комбінації й рекомендації в процесі розмноження тварин.

Саме тому, щоб розуміти, що тварини мають високу племінну цінність, необхідно їх оцінювати і спрямовувати селекцію на розвиток і закріплення бажаних показників.

Із 6 тис. голів поголів’я на заводі вихід племінної продукції становить близько 2 тис. голів. Під час вирощування племінного поголів’я постійно триває племінне вибракування. Наприклад, у сімействі – 10 свиноматок, 3 із яких кращі. Ми підбираємо їм цінних кнурів: не одного на всіх, а кожній окремо. Тоді дивимося, від якого союзу отримаємо найкраще поголів’я. Надалі реалізуємо його покупцям або залишаємо в себе. Відбракованих тварин передаємо на відгодівельну ферму, яка їх згодом продає як товарних свинок господарствам.

Загалом тварини іноземної селекції, байдуже якої – данської, німецької, французької чи нідерландської – доволі вибагливі до умов утримання й годівлі, потребують додаткових витрат.

Проте вважаю, що на майбутнє доцільно використовувати імпортну генетику для вдосконалення наших вітчизняних порід, особливо для задоволення потреб господарств населення, де умови утримання й годівлі свиней бажають бути кращими. Тільки за дотримання належних умов годівлі, утримання, обліку свиней вітчизняні племінні господарства зможуть забезпечити промислове свинарство потрібною генетикою.