Головне:
Точка зору

Поточний сезон вкотре став для виробників курятини випробуванням на міцність

Аліна Жарко
експерт ринків тваринництва, УКАБ

Ринок ЄС для української курки, незважаючи на позитивні тенденції, все ще залишається для України бажаним та перспективним, але не здатним покрити всі можливі обсяги експорту. Торік експорт м’яса птиці до країн ЄС становив 19,9 тис. тонн, тоді як за перші місяці поточного року було експортовано 8,6 тис. тонн. За підсумками цього періоду Україна стала третім постачальником курятини в ЄС після Бразилії й Таїланду.

 

Як відомо, згідно з Угодою про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, а також Регламентом ЄС №1167/2014 від 31 жовтня 2014 р. про надання Україні автономних торгових преференцій в експортуванні м’яса птиці на період з 1 січня по 31 грудня 2015 року, передбачається виділення тарифної квоти на безмитне ввезення м’яса птиці. Йдеться про 16 тис. тонн асортименту м’яса птиці, зокрема курчат-бройлерів. Ще 20 тис. тонн — це заморожені тушки курчат-бройлерів. Оскільки сумарні обсяги імпорту цієї продукції в ЄС з третіх країн протягом 2014-го становили орієнтовно 10 тис. тонн, експортери фактично не мають змогу вибрати квоту у 20 тис. тонн.

 

За таких обставин збільшення загальної «курячої» квоти бодай до 100 тис. тонн на рік видається примарною перспективою, враховуючи збільшену зацікавленість у ринку ЄС з боку інших гравців. Натомість профільне міністерство вже рапортує про успіхи на євроринку: мовляв, експорт курятини до ЄС за поточний рік порівняно з минулим зріс у 3,1 раза, до 27,3 млн дол., а обсяги експорту яєчних продуктів оцінюють у 4,5 млн дол. Чи триватиме ця тенденція і чи справді нарощенню бути, покаже час. А поки що слід шукати нові ринки збуту, щоб в такий спосіб диверсифікувати ризики.

 

Загалом, експорт українського м’яса птиці є досить диверсифікованим. Так, у першому півріччі цього року Україна експортувала майже 76 тис. тонн м’яса птиці та її субпродуктів. Найбільші обсяги поставлялися в такі країни, як Ірак — 18,2 тис. тонн, Казахстан — 8 тис. тонн, Нідерланди — 6,2 тис. тонн, Узбекистан — 6 тис. тонн і Молдова — 4,3 тис. тонн.

 

Крім збереження позицій на завойованих ринках стратегічним кроком стане розширення географії в напрямку Саудівської Аравії й Ірану. Невеликі партії курячої продукції з України туди вже поставлялись, що, зрештою, може в перспективі полегшити доступ на ринок та сприяти поступовому нарощуванню поставок інших експортних позицій, приміром яєчного порошку. Фактором-плюс може стати для нашої курятини той факт, що переважна більшість українських підприємств пройшла сертифікацію Халяль, щоб мати дозвіл на продаж своєї продукції в мусульманських країнах.

 

Цікавою виглядає свіжа домовленість про поглиблення взаємовідносин з Ізраїлем. Нещодавно ізраїльські ветеринари дали дозвіл двом великим вітчизняним підприємствам на експорт в свою країну столових яєць. Отже, цей пункт можна зарахувати до перемог України в боротьбі за зростання збуту.

 

Також не можна викидати з наших стратегічних планів Китай і Японію, хоча поки що доступу до цих ринків у нашої країни немає через введення заборон, пов’язаних зі спалахами пташиного грипу у 2008 році. Досить перспективним для нашої країни є японський ринок продукції птахівництва. Японія імпортує близько 900 тис. тонн м’яса птиці, і цей показник з року в рік тільки зростає.

 

Однак треба розуміти, що зусиль самих тільки птахівників для просування свого товару в зазначені країни недостатньо. Активно має працювати держава й сприяти вирішенню цього питання на міжурядовому рівні.

 

На сьогодні у світі стрімко поширюється пташиний грип, випадки якого зафіксовані в Туреччині, США, Росії, Німеччині та Мексиці. Цей факт є додатковим шансом для українських експортерів м’яса птиці, оскільки багато держав обмежують поставки курятини з країн, що постраждали від пташиного грипу. 

 

Журнали