П’ять компонентів успіху
Щорічно конференція «Ефективне управління агрокомпаніями» збирає світових експертів, визнаних економістів і надає платформу для дискусії між представниками світового агробізнесу. З роками ця дискусія звелася до обговорення п’яти основних чинників, що впливають на ефективність ведення агробізнесу: державна політика, фінанси, технології, менеджмент і суспільство. Чому вони всі такі важливі?
Першою й головною складовою ефективності аграрних підприємств є технології. Про важливість їх запровадження свідчить той факт, що українські аграрії використовують лише 50–60% потенціалу врожайності рослин, що напряму впливає на зниження собівартості виробництва й отримання прибутків для підприємства. І те, що ми отримуємо нижчу врожайність в рослинництві, свідчить про те, що запроваджуємо недостатньо новітніх технологій.
Другий чинник — менеджмент, керування. Для розвитку підприємства можуть бути надані всі умови — гроші, технології, підтримка держави, але цими ресурсами неможливо ефективно скористатися, якщо не буде людей, здатних керувати процесом. Тільки відповідний професійний менеджмент зможе поєднати всі складові й зробити керування бізнесом ефективним. В аграрній галузі майже 100% запоруки успіху — це людський чинник. Кінцевий фінансовий результат в бізнесі залежить від того, як топ-менеджмент уміє мотивувати своїх працівників і налаштувати на досягнення результату.
Третім компонентом успішного ведення аграрного бізнесу є фінансові ресурси. У будь-якому секторі справа не розвивається лише з власних коштів. Особливо це актуально для АПК, тому що присутня сезонність роботи й розірваність процесу. Тому можливість залучення додаткових коштів тут є критично важливим. Є класичне ринкове правило розподілу фінансування в бізнесі: 30% — власні ресурси, 30% — кредити, 30% — кошти, запозичені з інших джерел (наприклад, товарні кредити, інвестиції). Аби ця схема працювала, має бути вибудуваний трикутник довіри: НБУ, фінансові установи й агровиробники. В силах Національного банку створити умови, за яких банкіри будуть зацікавлені фінансувати аграрний сектор. Завдання аграріїв полягає в тому, щоб вибудувати позитивну репутацію для інвесторів. Фінансисти ж зі свого боку мають розбиратися у специфіці аграрного бізнесу й розуміти процеси виробництва, щоб пропонувати максимально вигідні та потрібні продукти. Якщо цей трикутник буде вибудуваний, то однозначно потенціал аграрної галузі України можна буде реалізувати навіть протягом 5–7 років.
Четвертий чинник, що впливає на ефективність, — державна політика. В Аргентині, Бразилії, Україні, де аграрний сектор надзвичайно важливий для економіки країни, й формує більшу частку ВВП, держава автоматично виявляє до нього інтерес і намагається суттєво впливати на правила гри на ринку. У нашій країні держава підтримувала аграрний сектор в середині 2000-х років, і тому сьогодні зрозумілі її очікування на повернення дивідендів від агросектора. Проте має бути постійний діалог між державою і сектором, де аграрна галузь може підтримати державу й економіку так, щоб вистачало ресурсів для власного розвитку.
П’ятою складовою розвитку агросектора є суспільство — те оточення, у якому існує й розвивається бізнес. Зокрема, тут варто згадати й про громадські організації, аграрні асоціації, які виступають посередниками між державою й приватним бізнесом. Аграрний сектор в Україні прямо чи опосередковано стосується інтересів понад 50% населення, а через продукти харчування можна сказати, що навіть 100%. Тому суспільство має брати активну участь у формуванні чітких очікувань від аграрного сектора.
Можливі різні варіанти його розвитку. Це може бути максимально прибутковий сектор, який фінансує економіку країни, або екологічне місце та гарні ландшафти, органічне виробництво. Це може бути поєднання цих моделей, але однозначно суспільство має висловлювати своє бачення й розуміти наслідки цього вибору. Поки що цей діалог лише налаштовується. У побудові стратегії розвитку сектора активним медіатором може стати Міністерство аграрної політики, але обов’язково інтегруючи суспільству розвиток аграрного сектора та зважати на його запи ти й очікування.
Питання пошуку шляхів ефективного керування великими аграрними компаніями, напрямків їх подальшого розвитку стануть темами для обговорення конференції LargeFarmManagement, яка відбудеться 22 вересня в Києві.