Точка зору

Оцифрувати вологість. Системно…

Ірина Кравець
керуючий партнер компанії CleverAgri
Поділитись:

Чи зможемо ми в Україні повсюдно запровадити нові технологічні рішення й створити екосистему, яка стане двигуном прискореного економічного зростання агросектора? У сільському господарстві, що має репутацію глибоко вкорінених практик, потрібен нестандартний підхід. Він має бути зосереджений на довгостроковій трансформації в «цифру» – замість короткочасних і ситуативних інновацій, здебільшого не пов’язаних між собою. Лише системність дозволить оцифрувати весь агропроцес від передпосівної підготовки до реалізації урожаю в точці найвищої ціни. До слова, в системі має значення кожен нюанс (і часом саме він може виявитися «слабкою» чи «сильною» ланкою економічного ефекту)

Яскравий приклад – вологомір IoT-платформи. Він  передає в автоматичному режимі (без участі людини, тобто, без приписок та іншої «творчості») дані про вологість кукурудзи з конкретного зерновоза всередині одного спільного пулу даних стосовно зібраного врожаю. За умови системної цифровізації, вологоміри установлюють на елеваторі господарства й підключають до програмного забезпечення. Щоправда, «цифрові песимісти» з елеватора й господарства доклали неабияких зусиль, аби уникнути змін. Утім, як стало зрозуміло трохи пізніше, ігнорування технологічної новації мало глибокий економічний підтекст.

Оптимальна норма вологості зерна кукурудзи, як відомо, становить 14%. У бізнес-план було закладено 25% вологості зібраного врожаю. Це, відповідно, 1) витрати на сушіння (до 14%), з урахуванням вартості енергоносіїв та зарплати працівників; 2) махінації з вагою кукурудзи, оскільки фактична середня вологість по конкретному підприємству, що має власний елеватор, виявилася на рівні 18, 4%.

Я розрахувала економічний ефект, отриманий підприємством унаслідок застосування вологоміра, вартістю 500 доларів.

Вага з поля за сезон, у кг% вологості з полявтрати ваги під час сушіння до 14%, у кгвага після сушіння за норми вологості 14%, у кг
67 965 90718.4% (факт)3 477 32564 488 581
67 965 90725% за бізнес-планом8 693 31359 272 593  
РІЗНИЦЯ*6,6%5 215 9885 215 988
  • Під РІЗНИЦЕЮ маю на увазі втрати власника бізнесу, а також заробітки групи осіб на елеваторі. Відповідно, це майже 5 216 тонн кукурудзи, помножені на закупівельну ціну.

Після тривалих баталій з керівниками служб безпеки на арендних елеваторах, послугами яких користуються агропідприємства, вдалося встановити тільки контроллери ваги – мовляв, «а вологість зерна буде та, яку ми вам напишемо»…

Як на мене, єдиний рецепт за такого демаршу – звести до нуля будь-який «творчий підхід» до списання ТМЦ та обліку врожаю. Всі функції мають бути автоматизовані, чи то пак, «у цифрі». Бо ж хто з власників (фермерів, банків, власників агрохолдингів) здатний на око проконтролювати реалії діяльності свого елеватора: що показали ваги й вологомір, які дані щодо засміченості зерна, а наймані керівники зберігальних потужностей та господарств аж ніяк не зацікавлені в оцифруванні. За офіційними даними, збанкрутілих агропідприємств навіть у суперурожайний 2018-й побільшало в чотири рази. Що вже й казати про форсмажорний 2020-й…

Як мовиться, в кожної проблеми є свої винуватці. Та й діджитал-сьогодення України ще далеке від ідеалу, оскільки доводиться долати величезний спротив з боку «цифрових песимістів». Інше питання – як скористаємося можливостями. Перефразовуючи класика, неможливо увійти в одну епоху двічі…

Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями