Агромаркет

Битва за врожай: віддай… моє

Джерело:
AgroTimes
Поділитись:

Господаря з досвідом переконують факти. А тому свою розповідь про сучасні цифрові рішення на елеваторі розпочну реальним прикладом з життя: прогноз врожаю  кукурудзи за Кропіо – 89,55 ц/га, а на зважування доїхало тільки 66,93 ц/га. Дивна річ, враховуючи, що у сусідів прогноз таки зійшовся із ваговими показниками…

Аналізуючи ситуацію, згадала давню китайську мудрість (про Мистецтво Війни):  «Якщо не знаєш ворога – перемогу не здобудеш».  А тому, крок за кроком розплутуючи цю вельми делікатну ситуацію, врешті таки з’ясувала, з чим (і з ким) доводиться воювати. У моєму аграрному архіві вже накопичилося чимало кейсів та барвистих «схем», застосовуваних злодіями під час «битви за врожай». Гадаю, коротенький опис кожної з них буде доречний кожному власнику, що має намір врятувати своє зерно.

Схема «Кенгуру»

Обсяг викраденого за цією схемою дорівнює масі некомерційного вантажу.

В автомобіль завантажено каміння, залізо та ін. Вага цього вантажу дорівнює масі тари причепа. У причепі – комерційний вантаж. На вагах визначають масу брутто – автомобіль і причеп стоять на платформі. Автомобіль і причеп спочатку зважують правильно. Далі зерно розвантажують з причепа, а некомерційний вантаж залишається в автомобілі. На другому зважуванні, під час визначення маси тари, автомобіль зупиняється на платформі з порушенням правил: причеп стоїть за межами вагової платформи. Тому фіксується вага тільки автомобіля з некомерційним вантажем. Його маса дорівнює паспортній тарі автомобіля і причепа. Вдруге на платформу заїжджає тільки автомобіль. Причеп не зважують.

Схема «Не там став»

Схему реалізують, неправильно розміщуючи транспорт на ваговій платформі.

Не актуально для неавтоматизованих вагових, де оператор реєструє значення в паперовому журналі або вносить дані в програму обліку самостійно. На таких підприємствах обсяги крадіжок визначаються совістю оператора. Щоправда, навіть там, де використовуються електронні ваги, і значення маси передаються в програму без можливості виправити, є досить високий ризик розкрадань.

Схема «Машина-привид»

У цієї схеми мінімальний рівень складності: шахраям достатньо домовитися з охороною і оператором на вузлі завантаження.

За такої домовленості, машина без реєстрації заїжджає на територію підприємства, завантажується комерційним вантажем і виїжджає без зважування. Це досить поширений метод крадіжок з низьким рівнем складності (за умови, що автомобіль може заїхати на виробничий периметр, минаючи вагову).

Схема «Матриця»

Транспортний засіб заїжджає на вагову для визначення маси брутто. Створюються дві товарні операції в програмі обліку: одна – фактична, інша – фіктивна. Вага одного і того самого транспорту застосовується до різних товарних операцій. Після вивантаження маса тари цієї машини також фіксується в двох товарних операціях. Таким чином, на одну фактичну товарну операцію формується додаткова нетоварна операція (безтоварна, фантомна).

Небагато компаній подбали про відеозйомку облікових товарних операцій. І тільки одиниці це доручили незалежним підрозділам. В основному цією роботою займаються всі ті ж охоронці підприємства, які можуть бути в змові.

Схема «Близнюки»

На підприємство заїжджають два однакових автомобілі: №1 з комерційним вантажем (процес прийому) і  № 2 – порожній (наприклад, для вивезення відходів). Кожне авто проходить перше зважування. Далі водії обмінюються номерними знаками або картками RFID (якщо мітка не наліплена на лобове скло, а є карткою). Це відбувається на території підприємства в сліпий для системи відеонагляду зоні.

Є й інші схеми. Наприклад, «пилосос», коли висмоктується зерно з кузова зерновоза на елеваторі, або модернізовані «близнюки», коли в кущах на маршруті чекає свого часу причеп із 3-тонним вантажем. Тим часом на маршруті їде інший, з вантажем 4,5 тонни. А державні номери в них однакові. Як ви здогадалися, їх просто міняють місцями на «терміновій» зупинці біля кущів.

Кожна з цих схем має свої умови для здійснення, за яких у шахраїв підвищуються шанси реалізувати задумане.

Втім, крадіжкам можна запобігти, – запровадивши технологію Інтернету речей (датчики та контролери, що передають дані в програмне забезпечення абсолютно без втручання людини).

Після всіх катаклізмів, що спіткали цьогоріч багатостраждальний урожай, на фінішній прямій додаєть ще й пресловутий «людський чинник». І мова не про рейдерські наїзди, а про щорічні «фокуси» з маніпуляціями на зважуванні, про розвантаження збіжжя «наліво», про наповнення чужих зерновозів з власного бункеру комбайну- варіантів багато.

Важливо, щоб мережа Iнтернету речей охопила не тільки елеватори, а й усі решту ланок ланцюжка, починаючи  від збирання на полі, контрольованого транспортування та зважування на елеваторі, а саме встановлювати IoT-платформу треба і на зернозбиральній техніці – комбайнах, перевантажувачах та зерновозах, як панацея від розкрадання та приписок в бухгалтерії

 Особливо  контроль  за збором врожаю важливий, якщо аграрій користується послугами найманих комбайнів, зерновозів та послугами сторонніх елеваторів.

Як це працює? Он-лайн відстежуються: поле, найменування культури, дата, час, зібрані гектари, який комбайном, обсяг вивантаженого збіжжя із бункеру комбайна в конкретний зерновоз, маршрут зерновоза до вагової, процедура зважування та відбору проби на вологість с передаванням пулу даних в програмне забезпечення. Незалежні контролери встановлюються як на власних елеваторах та вагових, так і на сторонніх, послугами якого користується Ваше агропідприємство.

Дані інтегруються з системами бізнес-аналітики та обліку.

По-перше, на кожен бункер комбайну треба встановити порогові датчики наповнення бункеру комбайну, зазвичай їх кількість становить від 4 до 10 одиниць. Обов’язково треба ставити «нульовий» датчик на підлогу, щоб контролювати можливі висипи збіжжя знизу.

По-друге, треба чітко розуміти, що зі «свого» комбайну збіжжя не буде відвантажено в «чужий» зерновоз. Тому треба встановлювати систему «свій-чужий» у вигляді електронних міток на комбайни+зерновози.

Коли програмне забезпечення побачить «свого», то тільки тоді почнеться відвантаження з комбайна в «свій» зерновоз.

Також програмне забезпечення відстежує, щоб збіглися gps-координати комбайна+ зерновоза. Це треба для того, щоб «своя» електронна мітка не спрацювала, якщо хтось привезе із собою цю мітку в кишені та захоче відкрити нею «чужий» зерновоз.

По-трете, аграрію треба контролювати маршрут зерновоза від поля до вагової або елеватора. Це робить програмне забезпечення і в разі порушень автоматично інформує власника врожаю про негаразди, а саме відхилення від маршруту, підозрілі зупинки тощо.

По-четверте, зважування врожаю та контроль за вологістю (наприклад,  для кукурудзи). Це вирішується шляхом встановлення на елеваторах та вагових,  послугами якого користується агропідприємство, незалежного вагового контролера на комп’ютер ваговика, а також встановлення  власного вологоміру, що приєднаний до програмного забезпечення.

По-п’яте, інтернет речей на елеваторі ( різноматні датчики та контролери), доповнений алгоритмами штучного інтелекту – це запорука гарного фінансового результату наприкінці року саме для власника, а не для паразитів, що нищать врожай за допомогою приписок в документації та розкрадання.

І найголовніше: не довіряти моніторинг підлеглим того самого сумнівного топ-менеджера, що мутить схеми на полі на та елеваторі, а звертатися до професіоналів, що незацікавлені в розкраданні врожаю.

Тотального вам контролю та гарного врожаю!

Ірина КРАВЕЦЬ, керуючий партнер компанії CleverAgri, експерт з інновацій

Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями