Тваринництво

Вакцинація проти гемофільозу

Вакцинація проти гемофільозу

Наявність якомога більшої кількості штамів у вакцині посилює імунну відповідь на всі серотипи збудника гемофільозу.

 

За успішного проведення вакцинації проти гемофільозу теоретично 100% птиці має отримати повну дозу вакцини, але на практиці цей показник не перевищує 94–98%. За промислового виробництва захист здоров’я всього стада залежить не лише від якості вакцинації, а й від цілого комплексу чинників, що можуть негативно впливати на ефективність її проведення. Для профілактики інфекційного риніту птиці (ІРП, гемофільоз) у сучасному птахівництві застосовують інактивовані вакцини, які вводять одно- або дворазово підшкірно та/або внутрішньом’язово в різні періоди життя птиці залежно від епізоотичної ситуації.

 

Підготовка до вакцинації

 

Ефективній вакцинації передує якісно проведена комплексна підготовка, що складається з низки необхідних заходів. Дуже важливо провести комплексну підготовку, яка включає такі заходи: перевірка обладнання для вакцинації — ін’єкторів та голок, тари для зберігання вакцини під час самої вакцинації, перевірка дозування, наявність запасних деталей тощо ; підготовка інактивованої бактеріальної вакцини — особливу увагу треба звертати на температуру препарату — поступове попереднє нагрівання перед днем вакцинації та контроль цьго показника «на кінці голки» під час введення ( для різних вакцин це 25–32 °С); правильний вибір місця для ін’єкції попередить гіперемічні місцеві реакції, набряки, стресс; стерильність, гострота, вчасна заміна голок — це важлива умова профілактики інфікування у місці введення; проведення інструктажу персаналу до та під час вакцинації по техніці безпеки при роботі з птицею, ін’єкторами тощо; попереднє (за 2–3 тижні) обстеження хворої та слабкої птиці на наявність або носійство збудника ІРП (дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції); застосування для усього клінічно здорового поголів’я комплексних протистресових препаратів перед та після процедури вакцинації

 

Збудник гемофільозу

 

Avibacterium paragallinarum — кокоподібна, поліморфна, нерухома, грамнегативна бактерія. На сьогодні виявлено три серотипічних групи (серотипи) збудника — А, В і С. Перехресну серологічну спорідненість між ними не виявлено. На цій властивості базувалося створення інноваційної лінійки комбінованих вакцин, які містять одночасно складний бактеріальний компонент ІРП з найширшим набором серотипів і вірусні компоненти. Такий препарат дозволяє одночасно санувати поголів’я без необґрунтованого системного застосування протимікробних препаратів, запобігати розповсюдженню та носійству інфекції. Інфекція розповсюджується різними шляхами — аерогенним, аліментарним, контактним. Інкубаційний період триває від 2 до 12 діб залежно від патогенності штаму, віку птиці, дії несприятливих чинників (стрес, порушення режиму мікроклімату, шкідливі гази, мікотоксини, аліментарні дефіцити, наявність інших збудників тощо). Захворювання часто починається з нечіткої клінічної картини — пригнічення, сонливість, зниження продуктивності, затримка розвитку. Далі спостерігають набрякання інфраорбітальних синусів, серозний або гнійно-фібринозний риніт із виділенням ексудату, кон’юнктивіт.

 

Паразитична особливість гемофільної бактерії сприяє її виживанню у складі коінфекцій і дає їй можливість швидко виробляти резистентність до протимікробних препаратів, маскуючись під інші інфекції. Патологоанатомічні зміни здебільшого обмежуються головою й верхніми дихальними шляхами (фібрин у підщелепному просторі, під трахеєю, в носових ходах й інфраорбітальних синусах).

 

Позитивний клінічний досвід застосування вакцин — специфічних препаратів для профілактики — доведено, але слід відповідально підходити до складу (кількості або широкого спектра штамів серотипів А, В і С), методики введення, критеріїв оцінювання імунітету.

 

Наявність якомога більшої кількості штамів у вакцині не лише посилює імунну відповідь на всі серотипи, а й жодним чином не заважає формуванню якісної противірусної відповіді на введені одночасно в складі інактивованої вакцини антигенів ХН, ІБК, СЗН.

 

 

Матеріал надано компанією «Берінгер Інгельхайм РЦВ ГмбХенд К° КГ»

журнал “Наше Птахівництво”, травень 2017 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ