ТОВ «Агропродсервіс Вест»
Напрям птахівництва для корпорації «Агропродсервіс» був новим і невідомим, але швидко перейшов у розряд стратегічних. Із метою реалізації птахівничого проекту було створено ТОВ «Агропродсервіс Вест» і придбано комплекс у Тернопільській області, де після реконструкції можна утримувати 220 тис. голів бройлерів одночасної посадки. Цієї весни ТОВ «Агропродсервіс-Вест» виповнився один рік від дня заснування, але навіть попри такий молодий вік підприємство вже має достатній досвід виживання в умовах українського ринку, яким і поділився директор господарства, Зіновій Богданович Дольний.
– Зіновію Богдановичу, перший рік роботи ТОВ «Агропродсервіс Вест» (корпорація «Агропродсервіс») припав на досить важкий період країни — період Майдану, дефіциту грошей, девальвації гривні…
– Так, нам було надзвичайно важко, ситуація була непростою та не додавала оптимізму. Закупівельні ціни на птицю обвалилися настільки сильно, що перший рік своєї роботи ми закінчили зі збитками. Тому десь у лютому 2014 року ми ухвалили рішення не садити птицю взагалі. Адже продавати її за оптовою ціною близько 10,8 грн за 1 кг живої ваги — працювати собі в збиток. Кому це цікаво? Крім того, паралельно з падінням ціни на курятину, різко піднялася ціна євро та долара, гривня катастрофічно знецінилася. Унаслідок стрімкої девальвації суттєво зросли ціни на ветеринарні препарати, імпортні складові комбікормів для птиці, а також зернову групу кормів і шроти. Тому ми майже протягом чотирьох місяців фактично не працювали — тримали десь близько 30 тис. бройлері тільки для того, аби просто не забути, задля чого ми тут взагалі є.
На сьогодні ситуація дещо стабілізувалася. Спостерігаються досить позитивні зрушення, зокрема ціна на птицю зростає, тому ми сподіваємося, що будемо в плюсі. Сьогодні ціна на неї вже близько 15,2 грн за кілограм (червень — Авт.). У принципі, кожного тижня ціна збільшується десь на 10–20 копійок. А це вже вселяє надію.
– У цей непростий період підприємство мало кредитні зобов’язання?
– Так. Наше підприємство для запуску птахівничого бізнесу взяло кредит у банку. Його сума близько 10 млн гривень під 20% річних.
– На що було витрачено ці кошти?
– У кінці 2012 року придбали приміщення птахокомплексу в селі Гарбузів Зборівського району Тернопільської області. А від 1 квітня 2013 року з’явилося ТОВ «Агропродсервіс Вест», основною діяльністю якого стало вирощування товарного бройлера. На той час приміщення були не реконструйовані. Тому ми зробили реконструкцію, вмонтували необхідне обладнання виробництва компанії «Біг Дачмен», завезли та посадили першу партію птиці.
Крім того, із метою мінімізації стресу в птиці та постійного контролю за нею, ми встановили сучасну систему відеоспостереження, щоб, не заходячи у приміщення, наші спеціалісти могли спостерігати за птицею, її станом, рівнем споживання кормів тощо. От, наприклад, на початку запуску комплексу було не зовсім правильно відрегульовано систему мікроклімату приміщень, внаслідок чого вона згруповувалася та збивалася в кутках. За допомогою системи спостереження ми це виявили та вдалися до належних заходів щодо уникнення такого на майбутнє.
Сьогодні наш комплекс складається з тьох приміщень загальною площею близько 12 тис. квадратних метрів. У першому приміщенні на 4,8 тис. квадратних метрах сидить 90 тис. птиці, у другий пташнику, що понад 5 тис. квадратних метрів, вирощуємо 100 тис. голів птиці, і третє приміщення площею 1,6 тис. квадратних метрів розраховане на 30 тис. голів птиці одночасного утримання.
– Звідки завозили птицю для комплектації пташників?
– Із самого початку співпрацюємо з ТОВ «Агідель», у них купуємо добове курча. На сьогодні завезли курча польського виробника — фірми «Штудер». Тож на початку 2014 року заключили з ними договір, згідно з яким ціна на імпортований молодняк становить 34 євроценти за голову, на сьогодні це близько 7 гривень з ПДВ.
– За який період вирощуєте бройлеру до досягнення ним товарних кондицій?
– Садимо добових курчат вагою близько 38–42 г і за 42 дні маємо результат — близько 2,4–2,5 кілограми.
– Зіновію Богдановичу, а у яких регіонах України продаєте вирощену птицю?
– Це переважно західні регіони України: Тернопільська, Хмельницька та Львівська області. Як правило, закупниками нашої курятини є забійні цехи. Сьогодні телефонували з Волинської області власники одного потужного забійного цеху — вони готові забирати в нас практично всю вирощену птицю, а це 220 тис. голів буквально в один період, за 4–5 днів. Тож проблем із реалізацією живої птиці взагалі немає. Проблема тільки в ціні.
– А чи не збираєтеся збудувати власний забійний цех, який дозволить працювати напряму з мережами магазинів, а відтак мати вищу ціну на виході за вирощеного бройлера?
– Бажання, звичайно, таке є, і потреба у цьому також є, але ми перш за все хочемо побачити зароблені гроші. Поки що багато праці й коштів вкладено на першому етапі, є і кредитні зобов’язання, тому поки що питання забійного цеху ми дещо відклали на майбутнє. Тому на сьогодні ми продаємо виключно живу птицю. Є досить багато пропозицій, є бажання в людей брати нашу продукцію, є багато дзвінків, люди хочуть брати забиту птицю, м’ясо курки охолоджене, але поки що в нас немає такої змоги.
– Які плани у ТОВ «Агропродсервіс-Вест» на майбутнє?
– У планах маємо намір запустити ще однин виробничий майданчик із бройлерами. Тому придбали занедбаний комплекс у Львівській області, який плануємо запустити й вирощувати там десь до 100 тис голів птиці. Проте це плани, спочатку треба дочекатися стабілізації на ринку. Можливо, коли зросте загальна кількість поголів’я, актуальним виявиться будівництво чи придбання інкубатора, але це далека перспектива. Час покаже.
Також уже з осені плануємо придбати котел для опалювання виробничих приміщень із птицею за допомогою соломи, що значно дешевше, ніж газове опалення. До речі, солома буде власна, бо ми на орендованих землях вирощуємо пшеницю, тож проблем із цим не буде.
Розуміти й бачити, що весь світ нормально працює, а ми, українці, ні — це не правильно. Тому, сподіваюся, що всі жертви, які нам довелося заплатити, будуть немарними.
– Чого не вистачає для розвитку птахівничого бізнесу: доступного фінансування, зрозумілих правил гри, ринку землі?
– Багато чого можна робити, якби були створені умови для нормальної роботи. На жаль, часто доводиться опікуватися питаннями, що мало пов’язані з агробізнесом. Самі бачите: ситуація в країні через корупцію та масове беззаконня не найкраща. А що стосується відкритого ринку землі, то тут важливо, щоб він працював цивілізовано й прозоро. Щоб через рік після початку продажу землі люди не позбулися того єдиного, що в них збереглося після масової приватизації й знову не залишилися жебраками. Поки Україна до цього абсолютно не готова.
Розкажу вам приклад, як кажуть, із життя. Я сам агроном за фахом, і мені було дуже важко бачити, як занедбували землю. Це паї людей, які віддали землю великим підприємствам, вони платили людям за оренду, але земля не оброблялася. Наприклад, по нашій сільраді 350 гектарів землі 16 років не обробляли. Вони заросли чагарниками, бур’янами, навіть деревами. Довелося робити збори, треба було людей умовляти, доводити, що ця земля повинна оброблятися, переукладали договори оренди. Я не знаю, яка вигода була тим, що не обробляли землю, але якась була.
Ми підняли ставку по оренді, спочатку мало хто пішов на це, але потім, коли побачили, що земля обробляється, що ми робимо на цій землі, людей, які прагнули віддати нам в оренду свої пайові землі, побільшало. Ми окультурили близько 120 гектарів землі — корчували дерева, чагарники, до осені ще близько 90 гектарів плануємо окультурити та засіяти, і тоді вже залишиться десь 150 гектарів. Ще в нас є земля, де ми посіяли соняшник. Усього буде десь 500 гектарів під власні потреби.
Люди самі вирізали ці чагарники, практично все вручну, де більші пеньки доводилось корчувати технікою, а так — здебільше вручну. Це надзвичайно великі затрати для товариства.
Проте сьогодні, коли виїжджаєш у поле і бачиш, що там, де були чагарники, колоситься пшениця — знаєте, серце радується. І люди, на мою думку, це відчувають.
Довідку про корпорацію «Агропродсервіс» можна прочитати ТУТ
Інтерв’ю було надруковано у журналі Наше Птахівництво. Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Наше Птахівництво та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».