Головне:
Інтерв'ю

Сад у Кельменцях

Роман Кондрацький
власник ФГ «Кондрацький» та ФГ «Натарік»

 

Професійний сад Роман Кондрацький створив 2009 року. Цьому передували експериментальні насадження яблуні на 30 сотих власного обійстя — майбутній фермер не мав фахової освіти і таким способом упродовж кількох років вчився практичному садівництву. Нині в господарстві застосовують надсучасні для України технології вирощування та зберігання садовини. Про деякі з них фермер погодився розповісти читачам журналу Садівництво по-українськи.

 

 — Розкажіть, як прийшли у садівництво.

 

Мені 39 років, маю вищу освіту, за фахом — енергетик. Раніше працював у Чернівціобленерго. З маленькою зарплатнею, яку там платили, вижити було тяжко. Я заснував невеликий бізнес — монтував системи опалення для будинків у довколишніх селах. Коли будівельний бум закінчився, куди було йти? Ера купи-продай уже проходила. Потрібно було виробляти якусь продукцію. А що може сільська людина? Найкраще, що можна було зробити, — це повернутися до землі, яку ми мали, адже дід та баба залишили нам паї. Ми так і зробили та обрали садівництво.

Садівників у роду я не мав, спеціальної освіти — теж, тож мусив цю науку якось опановувати. 2006 року заклав біля хати 30 соток саду яблуні. Зробив це свідомо, щоб вчитися, бо садити відразу щось велике було страшно. Коли починав, то навіть не знав, що таке фунгіциди та інсектициди — для мене то була вища математика (сміється).

Одну половину саду заклав на підщепі М9 сортом Леді Крімсон, за схемою 3,5 × 1 м, другу — на підщепі ММ-106, сортами Чемпіон, Флоріна і Джонаголд, за схемою 3,5 × 2 м. Для яблунь на М9 облаштував шпалеру та крапельне зрошення. Дослідний сад проіснував три роки, увесь цей час я ходив на різні семінари, вчився та багато експериментував.

2008 року ми підготували ділянку, і 2009 року посадили перших 6 га саду яблуні. Експериментальний сад, оскільки він був у межах населеного пункту, і за ним не виходило належно доглядати, бо обприскування доводилося виконувати вручну, ми викорчували.

 

 — Коли починали, хто вас підтримував? Як до новачка ставилися досвідчені садівники? Як ви освоїли технологію?

Найперше — мене підтримала дружина. Вона вірила, що зможу освоїти цю справу.

Дуже багато підтримки я отримав від своїх майбутніх колег. Коли починав, то саджанці для експериментального саду купував у Михайла Бабія — садівника із сусідніх Ленківців. Він мені багато допоміг порадами, дякуючи йому я вступив до садівничої асоціації, яку очолює Анатолій Чорний. Перед закладанням фермерського саду я вже регулярно ходив на зібрання асоціації.

За те, щоб у садівництво прийшов хтось новий, садівники обома руками за, бо це важкий труд. Я колись теж думав, що сад — це тільки посадити дерева. А їх треба доглядати, як малу дитину. Щодня рано, на обід і ввечері ти мусиш бути в саду. Літом — то вночі саме кропити, бо вдень температури високі.

Щодо технології. В нас є своя асоціація, і ми у складчину наймаємо іноземних садівничих консультантів. Вони приїздять до нас, дивляться наші сади і кажуть, що нам іще треба виправити. Також часто спілкуємося між собою, разом їздимо за кордон — на виставки, відвідуємо тамтешні садівничі господарства. Ось пройде трохи часу після збирання і ми знову десь поїдемо. Влітку були в Голландії — дивилися, які там сади, спілкувалися із садівниками. Ми маємо власного перекладача, який добре знає садівничу технологію. Коли їдемо до Голландії  він нам допомагає, а з польськими садівниками розуміємося й самі.

У нас іде постійне спілкування з колегами, ми навіть збираємо семінар між садівниками своєї асоціації. Приходимо, дивимося, у кого які досягнення, розповідаємо, що і як для того робили. Якщо не будемо ділитися цією інформацією, то буде біда, кожний, хто буде сам по собі, захлинеться у своїм садку. Адже у світі постійно з’являється щось нове, і гуртом його легше освоїти.

 

 — Якої технології дотримуєтесь у господарстві? Як організовано роботи протягом року?

Свій перший великий сад яблуні я заклав за схемою 1,25  × 3,5 м. Той, який садив за ним, має ущільнену схему 0,6 × 3,5 м, там використано підщепу М9. У молодшому саду нашою метою було отримувати більший урожай на меншій площі. Щодо високої вартості таких насаджень: саджанці для цього саду ми робили самі. Найняли людей, які їх щеплювали, а потім посадили сад однорічками.

У шестирічному, тому, що вже увійшов у товарне плодоношення саду, ми третій рік застосовуємо механічне обрізування. Сильнорослим сортам, таким як Фуджі і Флоріна і частині Джонаголду, робимо його восени, сорти Голден і Еліза, та другу частину насаджень сорту Джонаголд обрізаємо навесні. Працюємо дисковими обрізувачами.

Чому на це пішли? Перше, бо механічне обрізування зменшує витрати праці. Хоча після нього й має обов’язково виконуватися ручна корекція, половину за вас усе одно робить машина. У корекційного обрізування дуже прості правила, й працівників легко його навчити. Також воно не трудомістке, адже після механічного обрізувача в саду не лишається зайвих грубих гілок.

Друге — механічне обрізування сприяє активному закладанню плодових бруньок.

Третє — після механічного обрізування дерево значно сповільнює ріст. У парі з механічним обрізуванням ми обов’язково застосовуємо регулятор росту. Підрізання коренів не робимо — рекомендують, ми пробували, але на наших ґрунтах воно не потрібне.

 
 

Також ми вже два роки виконуємо хімічне проріджування зав’язі. Цього року застосовували його не на повну силу, адже внаслідок жовтневих морозів 2014 року, які не дали дозріти брунькам, потенціал урожаю був меншим. Зазвичай же хімічно скидаємо 50% зав’язі. Щодо механічного обрізування і проріджування нас консультують польські та голландські фахівці — Адам Фура, Анджей Соска та Пітер Ван Аркель.

Перший хімічний обробіток в саду виконуємо рано навесні, відразу після морозів уносимо мідьвмісні фунгіциди, тоді ж виконуємо обробку проти кліщів олієвмісними препарати. Далі застосовуємо фунгіциди на основі ципродинілу та дитіанону, загалом за сезон виконуємо близько 17 хімічних обприскувань, завершуємо їх восени, після перших невеликих заморозків — обприскуємо яблуні карбамідом.

Коли саме обробляти сад від парші, нам вказує метеостанція. У нас є ціла сітка метеостанцій — вони встановлені в садах майже всіх членів асоціації. Метеостанція збирає дані, відправляє їх Інтернетом у Голландію, там сервер і спеціальна програма те обробляє і вертає нам уже з вказівками щодо піків заражень паршею. Цю інформацію я зазвичай переглядаю на своєму смартфоні.

 
 

Наявність у саду шкідників доводиться моніторити самостійно. Попелиці та кліщі добре помітні під час обходів саду. Діагностувати наявність в саду плодожерки за допомогою феромонних пасток нам не вдається — довкола багато старих садків, і літ метеликів триває безперервно. Дуже сподіваємося, що до сервісу інформування про загрозу парші в нас невдовзі долучиться подібна інформація про розвиток плодожерок.

Цього року ми мали проблеми із кров’яною попелицею. Зазвичай вона колонізує не всі сорти. У нас полюбила Джонаголд і Фуджі. Поряд був Голден, але вона його не їла. Протягом сезону ми застосовували інсектициди на основі тіаметоксаму та піримікарбу, а щоб не дати їй піти на зимівлю, восени, після збору врожаю, внесли фосфорорганічні препарати. Думаю, що кров’яну попелицю ми подолали.

 

 — Якою є роль сорту в садівництві? 

Садівничий бум у нас на Буковині почався років десять назад, тоді чимало садили також і за рахунок державної підтримки. Якщо наші сади порівняти із садами Молдови, закладеними значно раніше, то в нас є перевага — завдяки «пізньому» розквіту садівництва ми змогли застосувати нові та популярні, такі що мають у споживачів попит, сорти.

Роль сорту — формувати привабливу ціну. Якщо сорт сучасний — його врожай можна вигідно продати. Проте нові сорти вимагають зовсім іншого догляду, серед них є більш, а є менш уразливі до хвороб. Догляд за сортом треба вивчити. Є нові сорти, які мають свою систему зберігання — зовсім не таку, як те є зазвичай. Наприклад, сорт Хоней-Кріспі, яблука якого дуже тяжко зберігати, їх уражають хвороби, температурні режими, що потрібні сорту, мають свої особливості. Сорт надзвичайно смачний, але ми в Україні ще не вміємо його зберігати.

 

 — Скільки садівникові треба часу, щоб навчитися обслуговувати якийсь сорт?

Важко сказати. Можна все життя вчитися. От недавно до нас приїздив професор Олександр Мельник з Уманського університету садівництва. Приїздив разом із колегами, щоб подивитися, як себе веде сорт Флоріна після механічного обрізування. Бо це сорт сильнорослий, а нам завдяки механічному обрізуванню та регуляторам росту вдалося вгамувати його ріст так, щоб річні прирости не перевищували 20–30 см. Зазвичай же Флоріна виганяє пагони завдовжки 2 м.

 

 — Які маєте плани? Які оновлення запланували в господарстві? 

Замовили будівництво сучасного сховища із динамічною регульованою атмосферою. Там уже працюють дві камери, система охолодження — із вторинним холодоносієм на основі гліколю. Атмосферу в камерах поки що не регулюємо — запустимо цю опцію, коли сховище буде більш готове. Обладнання, яке нагнітатиме холод, енергоощадне. Взимку, коли морози будуть нижчими за –5 °C, замість витрачати електроенергію на охолодження первинного теплоносія-фреону, ми відбиратимемо «мороз» знадвору. У одній будівлі з холодильником буде сортувально-пакувальний цех — з часом плануємо придбати відповідне обладнання.

Маємо трирічний сад сливи, закладений за схемою 2,4 × 3,5 м. Ці насадження ми готуємо під механічне обрізування — у нашій асоціації вже є успішний досвід такого вирощування. На пробу посадили 100 черешневих дерев на антипці. Якщо вони себе добре покажуть, закладемо невелику ділянку черешневого саду, у якому також застосуємо механічне обрізування. Сад сливи та черешні плануємо обладнати крапельним зрошенням.

 

 — Що садівникові потрібно від держави?

Якісь умови для нормального кредитування. Сьогодні побудувати сховище коштує божевільних грошей. Далі, коли побудував сховище, потрібна сортувальна лінія, яка теж коштує немало. А як у таких умовах може простий фермер виживати — не зрозуміло. Тут ледве зводиш кінці з кінцями, і тому в кредит не залізеш, бо страшно.

У Польщі є групи виробників садовини, і ЄС виділяє їм кошти на будівництво холодильників — одному фермеру там грошей не дадуть. Таким асоціаціям, як наша, там виділяються кошти, на них будується холодильник та сортувальна лінія. І далі 70% урожаю члени групи мають завезти в той холодильник, щоб далі організовано продати. А в нас нема ні дотацій, ні можливостей узяти кредит.

 

 — Про що ви мрієте? 

Хочеться стабільності в державі. Дійти хоча б до такого рівня, що й у Європі — нормальне ставлення чиновників до людей, нормальні дороги, нормальні умови життя. Їздиш нашими дорогами — нерви не витримують. А перетнув кордон, то на дороги любо подивиться. Але там не тільки це. У нас в будь-яку державну структуру за якимось папірцем ви самі знаєте, скільки треба вибігати. А у Європі все якось простіше зроблено.

 
 

 

Про господарство

Родина Кондрацьких має два фермерських господарства — «Кондрацький» та «Натарік», й доглядає 14 га саду, розташованого в околицях смт Кельменці, райцентру в Чернівецькій області. Мають 11 га яблуні, 2 га груші та 0,5 га сливи. Сад яблуні та груші обладнано шпалерою та крапельним зрошенням, у шестирічному саду яблуні (створений 2009 р.) схема розташування дерев — 1–1,25 × 3,5 м, трирічні насадження яблуні (створені 2012 р.) — загущені і закладені за схемою 0,6 × 3,5 м. У саду яблуні, що увійшов в товарне плодоношення, вже три роки поспіль застосовують механічне обрізування.

Майже всі роботи з догляду за садом Роман виконує сам. У сезон вегетації, щоб оперативно захищати насадження, наймають тракториста для роботи іще одним обприскувачем, наприкінці зими, коли йде масове обрізування дерев, — кількох робітників-обрізувачів. Під час збирання врожаю залучають невелику бригаду збирачів. Дружина Ірина веде бухгалтерію, допомагає із продажами та нарівні з чоловіком працює під час збирання.

Вирощують чимало сортів яблуні, їх підібрано так, що період збирання врожаю є тривалим: наприкінці серпня починають з сорту Гала, у кінці жовтня закінчують сортом Фуджі.

Розмову вела Леся Каделя

Інтерв’ю було надруковано у журналі “Садівництво по-українськи”. Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Журнали