Головний критерій
У господарстві «АФ „Козацька”» віддають перевагу сортам пшениці з високими показниками якості зерна
Щороку в ТОВ «АФ „Козацька”» висівають до десятка сортів пшениці на демополігоні — найкращі наступного року додадуть у товарні посіви. Утім, обираючи лідера серед пшениць різної селекції, зважають не тільки на врожайність. Основний критерій відбору — якість зерна. Про результати цьогорічного тестування пшениці та про роботу господарства над якісним урожаєм розповів головний агроном агрофірми Михайло Ткаченко.
— Пане Михайле, як пройшли цьогорічні випробування пшениць у вашому господарстві? Яким був найкращий результат?
— Цього року ми висіяли одинадцять сортів пшениці. Але не на демоділянках, а на великих масивах — понад 10 га кожен. Випробовували сорти німецької та чеської селекції. Отримали чудові результати — врожайність не нижча за 9 т/га. Але, щоб потрапити в товарні посіви наступного року, високої врожайності мало: головне для нас — якість зерна: вміст білка, клейковини, число падіння зерна. Особливо цього дощовитого року, коли багато господарств у нашому Конотопському районі отримали фуражну пшеницю. Тому ми здали зерно на аналіз, щоб розуміти, який потенціал має кожен сорт. У нас принцип відбору такий: навіть якщо сорт показав урожайність 10 т/га, але показники якості зерна гірші за той, що вродив по 9 т/га, ми таку пшеницю не сіятимемо, бо її на елеваторі не візьмуть.
Щодо урожайності, то цьогорічним рекордсменом у господарстві виявився чеський сорт Богемія — 10,8 т/га. Це еліта, висіяна на насіннєвій ділянці площею 13 га. Звісно, для таких посівів зазвичай створюють підвищений агрофон живлення, зокрема, ми практикуємо внесення компостів, на які інтенсивні сорти пшениці дуже добре реагують. Але й перша репродукція Богемії, вирощена за нашою традиційною технологією на площі до 100 га, показала добрий результат — 9,2 т/га. Так що наступного року Богемію сіятимемо в товарних посівах.
Ми давно з року в рік вирощуємо сорти пшениці чеської селекції від компанії Selgen, яку в Україні представляє ПП НВФ «ТИРАС». Насіння завжди якісне, а це головний чинник, від якого в подальшому залежить розвиток культури. Інший чинник — живлення. Дуже важлива стабільність чеських сортів, їхня здатність розкрити свій потенціал навіть за не надто сприятливих умов. Ось тому ми й обираємо чеські сорти пшениці.
— Окрім потенціалу сорту й технології велике значення для отримання високого врожаю мають погодні умови. Яким був рік для пшениці у вашій зоні?
— Справді, від погоди залежить дуже багато. Цього року погодні умови були сприятливими для зернових. За сезон випало 400 мм дощів — це добрий показник для нас. Така кількість опадів останній раз була 2016 року. Весна була прохолодна, тож пшениця добре розкущилася, дощі випадали з травня аж до кінця вегетації. Головне — не було спеки у фазу наливання зерна. Бо коли в цей період температура сягає 32–33 градуси, про високу врожайність годі мріяти, віддачі від технології не отримаєш — не буде маси тисячі. Це стосується й інших культур — кукурудза скидає рядки качана, не наливається насіння соняшнику.
А цього року все склалося добре — сприятливі погодні умови впродовж вегетації й особливо на час достигання зерна, плюс наша технологія — і в результаті кожний сорт розкрив свій потенціал урожайності. Уся пшениця в товарних посівах уродила під 10 т/га, нижче за 8,5 т/га не було. Ми ніколи не отримували 10 т/га, бо погодні умови не давали можливості.
— Ви сказали, що останній раз мали достатньо опадів 2016 року. Наскільки важливим для вас є збереження вологи та що ви робите для цього?
— Це найголовніше завдання. Останніми роками надзвичайно гостро стояла проблема плужної підошви. Як відомо, вона утворюється через тиск робочих органів техніки на ґрунт. Інша причина — брак ґрунтової вологи. Раніше ми щороку підривали плужну підошву після збирання ранніх зернових — на тих площах, де не сіяли озимину. Розпушували на 40 см. Але цього року підошва зникла — пікнометр легко входить у ґрунт до самого держака. А все через достатню кількість вологи: коли ґрунтові та поверхневі води змикаються, то жодної плужної підошви не буде. Тому цього року розпушувати не будемо.
— Один із чинників, що впливають на врожайність культур, — правильна сівозміна. Чи вдається вам її дотримуватися?
— Справді, сівозміна має значні переваги для забезпечення рослин елементами живлення та покращення фітосанітарного стану. От нині господарства збільшили площі під соняшником — змушені виживати, як можуть, сіють те, що продається. Але ми сівозміни дотримуємося. До 1 тис. га засіваємо однорічними травами для потреб тваринництва (маємо 1 тис. голів дійного стада), сіємо 300–400 га гречки, понад 500 га гороху — це добрий попередник під ріпак. Також сіємо кукурудзу на зерно та силос. А от площі під соняшником зменшуємо — з 2 тис. до 1600 га наступного року.
Під пшеницею в нас до 20% площ — це 2 тис. гектарів. Пшеницю сіємо після кукурудзи на силос і після соняшнику.
Бувають роки, коли сіємо рижій, льон, гірчицю, сафлор, редьку олійну. Наприклад, редьку олійну вирощуємо як сидерат, гірчицю — на продаж або також як сидерат. Льон, рижій, а точніше олію з цих культур, віддавали за паї. Але в результаті така широка сівозміна працює на якість ґрунту, на врожай.
— Удобрення культур — одна з головних умов отримання врожаю. Яку систему живлення застосовуєте на пшениці?
— Пшеницю дуже добре заряджаємо. Разом із сівбою вносимо калій хлористий, а також азотно-фосфорне добриво та сірчане. Навесні — селітру й КАС, який самі готуємо. Додаємо ще сульфат магнію та сульфат амонію.
Велике значення для врожайності мають органічні добрива. Як я вже казав, маємо поголів’я ВРХ, тож виготовляємо компост за допомогою аератора. Вносимо щороку на площу до 3 тис. гектарів на поля в радіусі 15 км від ферми. От і цього року на насіннєві ділянки пшениці внесли по 20 т/га компосту, хоч зазвичай уносимо по 12–14 т/га. На більш віддалених полях більше покладаємося на сівозміну.
— Ви сказали, що дуже важливе значення для вас є якість зерна пшениці. Як її покращуєте?
— Під час кожного підживлення по листку вносимо сульфат магнію у нормі 3 кг/га. Під час відновлення вегетації вносимо гідроксид міді (фунгіцид Косайд), під час кожної обробки фунгіцидом (а їх усього три) по листку додаємо карбамід: у нормі 20 кг, 10 і 8 кг. Останній раз вносимо карбамід по колосу в нормі 8 кг/га, або 2,4 кг/га д. р. азоту, щоб підвищити класність зерна — у результаті гарантовано отримуємо пшеницю другого та третього класу.
— Проблем із виляганням пшениці не маєте?
— Для цього двічі проводимо обробку регуляторами росту. Тоді рослини всі як під лінієчку стоять, колос наповнений, тобто на солому препарати не працюють, а працюють на наливання зерна. Цього року, незважаючи на достатню кількість опадів, пшениця не полягла.
— За яким принципом будуєте систему захисту пшениці?
— Захист у нас також потужний. Застосовуємо тільки оригінальні препарати, діємо превентивно, бо краще проблемі запобігти, ніж потім із нею боротися. Працюємо згідно з регламентом, обробок не пропускаємо.
Захист починається з протруювання насіння. Обробляємо найкращим протруйником. Маємо власну очисну машину — очищуємо зерно, протруюємо його і пакуємо в біг-беги. Нічого до протруйника не додаємо — ні мікроелементів, ні стимуляторів. І ніхто нас не переконав, що вони покращать розвиток культури. Бо з досвіду знаємо: все залежить від якості відкаліброваного насіння й системи живлення.
Якісне протруювання насіння — це надійний захист сходів аж до весни, восени більше жодних обробок ми не проводимо. Навесні з відновленням вегетації у фазу «середина кущення» посіви обробляємо баковою сумішшю фунгіцидів, гербіциду, інсектициду плюс карбамід і сульфат магнію.
Друга обробка ЗЗР — у фазу «початок виходу в трубку» фунгіцидом, інсектицидом, до яких додаємо карбамід та сульфат магнію. Третя обробка — у фазу «початок виходу прапорцевого листка» фунгіцидом для боротьби з хворобами листя й колоса зернових культур та інсектицидом плюс карбамід і сульфат магнію. Таким чином, завдяки пролонгованій дії усіх фунгіцидів до 40 днів отримуємо надійний захист пшениці.
— Технологія недешева. Рентабельна?
— Рентабельна. А цього року взагалі отримали віддачу на 100%.
— Незабаром осіння посівна. Як готуєтеся?
— Зазвичай плануємо посівну пшениці на 3–5 вересня, але цього року, мабуть, сіятимемо з 15 вересня, бо ще кукурудзу на силос не можемо зібрати — вона не готова. А це попередник під пшеницю.
Раніше сіяли нормою до 6 млн насінин/га, тепер зменшили до 4,5 млн насінин/га. Бо всі пшениці інтенсивні — їм достатньо набрати сили, щоб розкрити потенціал. Більше з тим: торік ми сіяли нормою 186–250 кг/га, щоб інтенсивним сортам було достатньо живлення. Тож тенденція — до зменшення.
Сорти для товарних посівів за результатами аналізу вже обрали: Богемія, Етана, Еміл, Ронін і Піруета. Добрива закуплено, техніка готова. Тож тільки сподіваємося на добру погоду.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Віктор Гала, директор «АФ „Козацька”»
— З компанією «Тирас» ми співпрацюємо вже понад десяток років. Можна сказати, що нас з паном Володимиром Тишковським об’єднує багаторічна міцна дружба.
Наше господарство впроваджує у виробництво тільки найкращі сорти та гібриди, це стосується усіх культур. Спершу випробовуємо їх на демоділянках, а потім найкращі висіваємо в товарні посіви. Тому завжди цікавимося новинками на ринку, прислухаємося до порад пана Володимира. І хочу наголосити: його поради завжди були професійними, а компанія «Тирас» нас ніколи не підводила. Впродовж нашої співпраці ми з року в рік вирощували пшениці чеської селекції, а також ячмінь, горох — і отримували найкращі результати. Задоволені і врожайністю, і якістю зерна, і якістю посівного матеріалу. Бо урожай починається з якісного насіння, а якісне насіння забезпечує компанія «Тирас».
Володимир Тишковський, директор ПП НВФ «ТИРАС»
— Сорт пшениці Богемія не є новим на ринку, але він присутній в портфелі нашої компанії, оскільки затребуваний серед аграріїв. Нині сорти пшениці Богемія, Юлія, Батерфляй чеської селекції Селген, які компанія «Тирас» представляє в Україні, є лідерами урожайності. У АФ „Козацька” сорт Богемія навіть встановив рекорд і щодо врожайності, і щодо якості зерна.
Прикметно, що такі показники чеські сорти утримують навіть за несприятливих погодних умов. Так, коли цього року на Західній Україні під час збору врожаю протягом двох тижнів безперервно йшли дощі, що погіршило якість зерна пшениці і навіть спричинило його проростання, на пшеницях чеської селекції такого не було! Господарства отримали зерно тільки другого — третього класу! І це головна характеристика сортів пшениці чеської селекції: якість, продуктивність та стабільність.