Питання ведення рентабельного агробізнесу за сучасних умов війни, дефіциту кадрів, порушення логістичних ланцюгів, впливу несприятливих погодно-кліматичних чинників є складною й відповідальною справою. Усього за кілька років у ТОВ «Агросервіс груп», що на півдні Хмельниччини, без значних капіталовкладень стабілізували врожайність усіх культур, зупинили ґрунтову ерозію й поліпшили вологозабезпечення ґрунту. У своїй роботі новий керівник господарства Павло Паламарчук керується принципами відновлювального землеробства, активно біологізує процеси виробництва. Результати мають стабільно-позитивну динаміку: за два роки завдяки сучасним технологіям урожайність пшениці збільшилась з 4,7 до 5,73 т/га, озимого ріпаку — з 1,8 до 2,7 т/га, кукурудзи — з 5,2 до 7,1 т/га, соняшнику — з 1,8–2 до 2,8 т/га, сої — з 1,8–2 до 2,4 т/га.
Додати вологи
Обійнявши посаду директора, Павло Паламарчук найперше зробив аналіз агрометеорологічних умов, у яких доводилося працювати останніми роками господарству. З’ясувалося, що в середньому за вегетаційний період (150 днів з квітня по серпень) випадало 235 мм опадів, улітку протягом 18 днів відносна вологість повітря становила менше за 30%, майже 40 днів трималася критична температура повітря понад 30 градусів. Таким чином, навіть якщо випадали дощі 8–12 мм, волога швидко випаровувалася з розігрітого сухого ґрунту.
— З огляду на брак вологи постало питання про зміну підходів до вирощування культур, обробітку ґрунту. Від оранки вирішили відмовитися на користь ресурсоощадного вологоощадного обробітку, який давав би змогу накопичувати вологу хоча б у метровому шарі ґрунту. Це можливо, коли обробляти тільки поверхню ґрунту не глибше за 5 см, не зачіпаючи природну капілярну сітку, якою циркулює волога та повітря, таким чином створюючи сприятливі умови для розвитку кореневої системи рослини, — роз’яснює Павло Паламарчук. — Окрім того, така технологія дає змогу не лише припинити випаровування ґрунтової вологи з нижніх шарів ґрунту, а й сформувати тверде посівне ложе, що є запорукою отримання дружних сходів.
Щоб забезпечити такий ґрунтообробіток, у господарстві придбали дисковий культиватор Salford із вертикальними індивідуально встановленими робочими органами, які не зсувають ґрунт по горизонталі, проводять основний обробіток на глибину 3–5 см, створюють вертикальні щілини й одночасно змішують післяжнивні рештки, наявність яких є обов’язковим елементом вологоощадної технології.
У сівозміні ТОВ «Агросервіс груп» передбачено польові культури з різною кореневою системою: стрижневою й мичкуватою. Проте за умов вертикального обробітку ґрунту, не лише соняшник здатен діставати вологу з нижніх шарів ґрунту, а й злакові, коренева система яких на третій рік сягає 55–60 см.
— Подивімося на цей процес із боку фізіології рослин: насінину поклали на глибину 3–4 см, утворилася первинна коренева система, адже ґрунт неущільнений, як відбувається після оранки чи дискування. З появою третього листочка починається утворення вторинної кореневої системи. Ґрунт постійно вологий, а коренева система росте в бік залягання вологи й поживних речовин. Крім вологи в ґрунті з незруйнованими капілярами є повітря, що потрібно для розвитку корисної аеробної мікробіоти й для росту кореневої системи, — роз’яснює науковий консультант господарства, доктор біологічних наук Іван Кривенко.
Важливою перевагою поверхневого обробітку ґрунту є створення умов для розвитку точки роси в горизонті 0–3 см за високої температури повітря. Цей робочий горизонт ґрунту конденсує вологу, яка може опускатися у вигляді повітряних парів на глибину до 15–20 см, що стимулює розвиток ризосферного мікробіому. Оскільки рослина через кореневу систему виділяє в зовнішнє середовище ґрунту первинні асимілянти фотосинтезу — вуглеводи, амінокислоти, вітаміни, що є харчуванням для корисних грибів і бактерій, то навколо кореневих волосків утворюється ризосферна біота. Своєю чергою, вона постачає рослині вологу й поживні речовини, переводячи їх із важкодоступної в доступну для рослини форму. Тож такий симбіоз кореневої системи й ризосферної біоти забезпечує рослині реалізацію потенціалу врожайності навіть за критичних погодних умов. За два роки в господарстві повністю освоїли технологію використання переваги сухого зволоження за допомогою ефекту «точки роси» за відсутності опадів.
Додати здоров’я
Одним з елементів регенеративного землеробства є застосування покривних культур. Цього року в господарстві засіяли п’ятьма культурами всі поля, вільні від пшениці та ріпаку. Навесні Salford загорне їх у ґрунт. Переваги зеленого добрива не лише в додатковому живленні для культур, а й у загальному оздоровленні ґрунту, через наявність у ньому великої кількості живого коріння — це створить додатковий захист культурної рослини від ґрунтових шкідників і хвороб.
Окрім того, після збирання ріпаку цього року посіяли ультраранні сорти сої та гречку. Вони як проміжні культури, зважаючи на незначну затратну частину, себе повністю виправдали: на початку жовтня було зібрано 1,2 т/га сої та 0,9 т/га гречки. Вигода не тільки у врожаї — це й післяжнивні рештки, живе коріння в ґрунті, кореневі виділення, збільшення корисної ґрунтової біоти.
Поетапна біологізація
Одну з головних ролей у запровадженні відновлювального землеробства в господарстві відіграють сучасні елементи біотехнологій. Біологізацію виробництва почали з відновлення й нормалізації ґрунтових процесів, точніше роботи з пожнивними рештками. Для їх мінералізації відразу після збирання врожаю вносили органо-мінеральний комплекс у складі концентрату мікробних культур БіоСтимІкс-Нива + Активатор у нормі 2 л/га на 300 л води. Далі Salford змішував пожнивні рештки з ґрунтом. Таким чином мікробіота разом з органічним комплексом біологічно активних речовин, що міститься в поліпшувачі й ґрунті, потрапляла в сприятливі аеробні умови, активно переробляючи пожнивні рештки, забезпечувала переведення недоступних речовин у доступну для рослин форму.
Другий етап біологізації — обробка насіння біокомплексом БіоСтимІкс Насіння за кілька днів до сівби. Про дієвість цього методу розповідає Іван Кривенко.
— Ми провели дослідження: частину насіння обробили хімічним протруйником, частину — біопрепаратом, решту лишили необробленим. У результаті оброблене біокомплексом БіоСтимІкс Насіння на три дні зійшло швидше, ніж необроблене, оброблене хімічним протруйником зійшло на сьомий день. Це доводить, що фізіологічно активні хімічні сполуки негативно впливають на біологічні процеси проростання зародка, стримують його розвиток. Надалі найкраще розвивалися сходи обробленого біопрепаратом насіння, найгірше — хімічним протруйником. Це можна пояснити так: протруйник добре захищає насінину і сходи від фітопатогенів ґрунту перші 10–12 днів, але водночас діє як інгібітор на ділення клітин, на перебіг фізіологічних і біологічних реакцій. Якщо ми поєднуємо хімічний і біологічний захисти, завдяки фізіологічній активності біоти можна знижувати фітотоксичність захисно-стимулювального комплексу та на 20–30% зменшувати норми хімічних ЗЗР.
На озимині з появою двох-трьох листків стає зрозумілим, у якому стані перебуває рослина, чого їй бракує. Так, в осінній період, коли меншає світловий день, знижується температура, зменшується й накопичення поживних речовин, особливо, коли через запізнення із сівбою скорочується вегетаційний період. Відтак ослаблену рослину треба підтримати амінокислотами, вітамінами тощо. Для цього в господарстві застосовують біостимулятор рослин Регоплант на основі продуктів життєдіяльності грибів-мікроміцетів і біогенних мікроелементів.
— Усі процеси в рослині відбуваються за допомогою синтезу фітогормонів — ауксинів, цитокінінів, гіберелінів тощо, але не завжди в рослини є можливість своєчасно синтезувати необхідні гормони. Застосування біостимуляторів Регоплант, Стимпо протягом вегетації сприяє нормальному перебігу всіх фізіологічних фаз, у 1,5–2 рази підвищує обмін речовин. За цей період фіксується більше сонячної енергії, вуглецю, засвоєння поживних речовин, рослина нормально росте й розвивається, — пояснює Іван Кривенко. — Нерідко аграрії скаржаться на неефективність біопрепаратів. Проте здебільшого причиною цього є не якість препарату, а недосвідченість агронома. Так, дуже важливо дотримуватися у внесенні критичних фаз розвитку рослин, який може тривати від 3 до 8 днів. Препарат слід вносити до початку настання фази, щоб його речовини влилися в обмін речовин, акумулювалися й запустили механізм перебігу цієї фази. Якщо препарат нанести, коли фаза вже наступила, його ефективність справді буде невеликою.
Окрім того, проблеми виникають через нерозуміння механізму дії різних біопрепаратів. Тож слід розрізняти продукти на основі живих мікроорганізмів і їхніх метаболітів. Ефективність біопрепаратів на основі живих клітин справді залежить від погодних умов. Натомість метаболіти, тобто продукти життєдіяльності мікроорганізмів, працюють за сонячного світла й навіть за високих температур. Чим несприятливіший фітосанітарний стан поля, більший інфекційний тиск на культурну рослину — тим більше збільшується популяція мікроорганізмів-антагоністів збудників хвороб, які ними живляться, тим активніше вони починають знищувати шкідливі для рослини мікроорганізми.
Обробка біопрепаратами посівів за високих температур — необхідність. Річ у тім, що за таких умов в атмосферному повітрі зменшується вміст вуглецю, а коефіцієнт продуктивності фотосинтезу залежить від того, скільки рослина зможе засвоїти сонячної енергії та перетворити її на органічні сполуки. Натомість біопрепарати, якими обробили рослину перед настанням високих температур, додатково збагачують її вуглецем. Тож у господарстві уважно стежать за прогнозом погоди, і якщо через кілька діб очікується підвищення чи зниження температур до критичних, у нічний час обробляють Регоплантом посіви, зменшуючи вплив стресового чинника та збільшуючи кількість засвоєння вуглецю на одиницю листкової поверхні.
Таким чином, дотримання науково обґрунтованої сівозміни, вологоощадного обробітку ґрунту, загальної стратегії біологізації технологічних процесів, практики вирощування проміжних і покривних культур дало змогу значно підвищити ефективність агровиробництва та зменшити хімічне навантаження на ґрунт. І навіть заробити на цьому завдяки участі в програмі вуглецевих сертифікатів. Проте, як наголошує директор, головне — здоров’я ґрунту й рослини.
The Ukrainian Farmer
