Ціна газу «вбиває» тепличний бізнес !
Вітчизняні тепличники через ціну на газ перебувають у дуже непростій ситуації — деякі напряму заявлять про те, що готові закривати бізнес, мовляв, перспектив у нього без дотацій від держави — жодних. І навіть найкращі українські тепличні комплекси, що збудовані за часів незалежності (зі справді дуже гідними показниками урожайності по країні та високими сучасними технологіями), активно шукають інвестицій, щоб перейти на альтернативне опалення. Про те, які теплиці слід будувати господарям, а також про рентабельність виробництва томатів й огірків за нинішніх реалій, наша розмова із заступником директора ТОВ «Агрофірма «Пролісок» Павлом Іщиком.
— Розкажіть про історію вашого підприємства.
— Це цікава й водночас давня історія. Наш тепличний комплекс був збудований ще за радянських часів, у 1984 році. Він входив до складу «Укргідроспецбуду». Згідно із рішенням тодішньої комуністичної партії, біля кожного великого підприємства мало розташовуватися господарство, яке забезпечувало б працівників сільськогосподарською продукцією. Так і виникли наші теплиці, а згодом, за часів незалежності, у 1995 році на території комплексу було засноване спільне україно-голландське підприємство — ТОВ «Агрофірма «Пролісок».
— Якою була допомога голландських інвесторів?
— Завдяки голландцям було проведено повноцінну модернізацію та завезене обладнання для комплексу. Майже всі теплиці старого типу переробили під голландські технології. Ми повністю відмовились від ґрунту й перейшли на вирощування овочів на інертних субстратах, зокрема на мінеральній ваті. Одразу після цього врожайність на підприємстві виросла утричі — із 12 кг/м² за старою традиційною технологією до 35–40 кг/м². Зрозуміло, що одночасно з ростом урожайності виросли й енерговитрати, а от потреба в персоналі та людській праці, навпаки, впала. Основна перевага голландської тепличної технології полягає в тому, що більшість процесів автоматизовані.
— Чому вирішили побудувати додатково нові теплиці?
— Ми вирощували огірки та помідори в теплицях за голландською технологією приблизно до 2007 року — удосконалювали та змінювали її. Саме у цей час за допомогою залучення кредитних коштів провели тотальну реконструкцію виробництва: на місці радянських теплиць розміром 1,9 га побудували нові, сучасні. У нас залишилося дві старі теплиці, але ми ними не користуємося, бо продукція, що в них вироблена, буде фактично золотою. Так, енерговитрати на виробництво збільшуються, але без модернізації підприємства вони були б більшими у 2–3 рази.
— Що нині відбувається на підприємстві? Скільки коштуватиме переведення тепличного виробництва з газового опалення на альтернативні варіанти обігріву?
— Оптимальною альтернативною є котли на біомасі. Проте тут є велика прив’язка до регіону та наявності сировини, адже транспортувати її бодай і на невеликі відстані — нереально.
Твердопаливні котли набагато дорожчі, ніж газові, і купуючи альтернативу, вже за рік можеш стикнутися з проблемою, що купуватимеш щепу по тій самій ціні, що й газ.
Технологій альтернативного опалення багато, але на сьогодні вони ще «сирі» — достатнього досвіду їх використання в Україні немає. Одна з найпопулярніших у нашій державі — опалення вугіллям. Однак шахти сьогодні не працюють… де брати сировину? Цікава тема — котли на біомасі, щепі, пелетах. Здавалося б варіантів різноманітної сировини багато, але якщо всі масово перейдуть на неї, що відбудеться? Правильно — ціна стрімко піде вгору. Тож, обираючи технології, слід розуміти, наскільки ти фінансово до цього готовий.
— Якою технологією можна замінити газову?
— Під час реконструкції ми використали одні з найкращих світових технологій: збудували суперсучасну теплицю із штучним освітленням, що дає змогу вирощувати продукцію цілий рік. Проте ставку було зроблено на опалення газом. І оцінюючи сьогодні, можу сказати, що відсутність альтернативних джерел опалення фактично робить наш бізнес не просто збитковим — нереальним.
— Наскільки відомо, окрім овочів маєте досвід вирощування в теплицях квітів. Чи не так?
— Дійсно, ми 4 роки поспіль вирощували за голландською технологію на водній основі тюльпани. Однак сьогодні перспектив у цьому напрямі вже не бачимо: щоб виростити квіти до зими, чи під 8 березня, потрібно подбати про це ще в липні-серпні та замовити посадковий матеріал. Оскільки споживачі «увімкнули» режим тотальної економії, то квіти купують у рази менше, і витрачені на їх вирощування кошти можуть не повернутися.
— Що можете сказати про цей тепличний рік?
— Картина, м’яко кажучи, не радісна. І я кажу не лише про своє підприємство, а й про багато інших в Україні. Минулого року було важко, а от що сказати про цей — навіть епітетів не підберу: проблеми з газом фактично вбивають наш бізнес.
У «Проліску» довелося раніше закінчити сезон, ми не опалювали теплиці з кінця квітня по жовтень. І сьогодні роздумуємо — чи варто взагалі починати наступний сезон, чи все ж чекати до весни та з потеплінням працювати над майбутнім урожаєм.
Якщо за ціни газу 6700 грн/1000 м³ можна було вийти в глухий нуль, то нинішні 7700 грн/1000 м³ зводять бізнес нанівець. Тому доки пригріє сонечко, теплиці вимушено пустують. Більш сучасні тепличні комплекси дозволяють працювати з меншими енерговитратами — у них присутня система дворівневого й навіть бокового зашторювання й інші технологічні новинки. Проте повністю проблем це, звичайно, не розв’язує.
У нинішній тепличний сезон вступило лише декілька великих гравців тепличного ринку. Відтак, зовсім не здивуюсь, якщо ціна вітчизняного огірка для новорічного столу сягне 50 грн/кг. До того ж зважте, що імпортувати овочі закритого ґрунту також невигідно: продукція вже приходить несвіжа та не завжди доброї якості. Та й сам імпорт послаблює і без того скрутне становище вітчизняних тепличників.
— Чи доцільно в ситуації, що склалася, шукати альтернативу опалення теплиць?
— Це питання ми розглядали й раніше, але сьогодні вже нема куди відступати: ціна газу росте неупинно і на колишні позначки ніколи не повернеться. На місці ми отримуємо газ за ціною 475 дол./1000 м³, а в Нідерландах вона становить менше за 300 дол./1000 м³. І це не враховуючи європейських пільг на газ для виробників тепличної продукції! Власне, саме це дозволяє голландцям бути конкурентними на ринку та мати нормальну вартість продукції. У нас же торік ціна виробництва була дуже високою — підприємці, щоб хоч якось зекономити, вимушені були вимикати опалення та не підтримувати в теплицях нормальний мікроклімат. Як наслідок — якість продукції була дуже низькою, а частина врожаю й взагалі втраченою.
Ми активно шукаємо інвестора, щоб можна було модернізувати котельні. Там вистачає вільного місця, щоб поставити котел на біомасі, але все впирається в гроші. На жаль, своїх вільних обігових коштів не маємо. За моїми підрахунками, потрібен приблизно 1 млн євро. А окупність таких інвестицій — близько 2 років.
— У «Проліску» побудовано скляні теплиці, натомість більшість українських господарств обирають плівку. У чому переваги скла?
— По-перше, продукція в плівкових теплицях починає плодоносити з кінця квітня — середини травня. Тому треба визнати, в опалювальних плівкових теплицях нового покоління заввишки 5–6 метрів можна отримати якісну ранню продукцію.
Безумовно, скляний тепличний бізнес — це набагато більші капіталовкладення, але завдяки тому, що через скло в ранньовесняний період потрапляє більше світла, вкрай потрібного для розвитку рослин, ми отримуємо нормальну овочеву продукцію починаючи з 1 березня. Таким чином, ще до виходу на ринок основних гравців власники скляного виробництва починають швидко й нормально «відбивати» виробничі витрати.
По-друге, урожайність у сучасних скляних теплицях з 1 м² майже на 30% більша, ніж у плівкових. По-третє, у «плівці» також спостерігається велике перенасичення овочів добривами та пестицидами, тому що на одному й тому самому місці фактично можна проводити традиційну ротацію лише двох культури — томати й огірки. Натомість у скляних теплицях у разі застосування ґрунтосуміші, мінеральної вати, кокосового субстрату тощо, наявності відповідних дозаторів із унесення добрив можна нормувати наявність пестицидів у рослинах. По-четверте, у скляних теплицях більше можливостей для чіткого контролю мікроклімату, про що не можуть мріяти власники плівкових теплиць. По-п’яте, у склі легше контролювати водний режим. Завдяки гідропоніці можна краще забезпечити надходження води до кожної рослини.
— У чому перевага плівкових теплиць?
— Хоча й не маю відповідного досвіду, проте, на мій погляд, що вони менш енерговитратні. Такі теплиці слід будувати в південних регіонах країни: Херсоні, Кам’янці-Дніпровській тощо. Це той регіон, де сума сонячних днів більша, а клімат тепліший. У нашій зоні, зокрема у Київський області, застосовувати плівку — недоцільно, бо постійне утворення конденсату робить вирощування рослин проблематичним, вони більше хворіють, а врожай достигає із запізненням.
— Чи є проблеми зі шкідниками за вирощування овочів у склі?
— Майже всі виробники в плівкових теплицях для боротьби зі шкідниками застосовують біометод. За весь період свого існування ми жодного разу не обробили овочі пестицидами й інсектицидами. Фунгіциди взагалі використовуємо дуже рідко — лише в нестабільні сезони, коли багато опадів або великі перепади температури.
— Тобто можете похвалитися екологічно чистим виробництвом?
— Так, у продукцію, яку вирощуєте в замкнутому приміщенні, не потрапляє бруд і сторонні домішки, вона не отримує атмосферних викидів, тож може бути цілком екологічно чистою. У теплицях не пригнічується ріст рослини, що дозволяє отримувати стабільно високі врожаї. У нас кожні 7 днів проводять незалежний аналіз на нітрати. Крім того, усі супермаркети обов’язково здійснюють перевірки за власними стандартами. Тому виробляти неякісну продукцію ми не можемо, бо не зможемо її продати.
— Як правильно обирати субстрати для теплиці. І який, на вашу думку, є найдоцільнішим?
— Субстрати, на яких у нашому комплексі раніше вирощували овочі, були стандартними — солома, щебінь. Так, вони дешеві у виготовленні, популярні у виробників, але незручні у використанні в промисловому виробництві. Їм на зміну прийшла мінеральна вата — мобільна, її можна легко замінити, цілком нейтральна і не має домішок. Це напрочуд зручно. Паралельно з мінеральною ватою деякі господарства, зокрема й ми, почали застосовувати кокосовий субстрат. На початку цей органічний продукт показував непогані результати, але з’ясувалося, що для огірка на штучному досвічуванні він не підходить: через конфлікт органічних/неорганічних елементів відбувається токсикація культури. Тому впроваджена технологія змусила нас знову повернутись до мінеральної вати. Крім того, зазначу, що цей субстрат після ретельного промивання можна використовувати декілька сезонів.
— Наскільки часто доводиться ремонтувати скляні теплиці?
— Зазвичай як теплицю збудовано, то без впливу факторів непереборної дії, наприклад буревіїв, смерчів, градів, вона не руйнується — може стояти 20 і навіть більше років! Натомість укриття плівкових теплиць потрібно змінювати кожні 5–7 років. Щодо ціни, то на сьогодні 1 м витрат на будівництво плівкової теплиці коштує майже так само, як і на 1 м скляної.
— Наскільки сьогодні зросла ціна будівництва скляних теплиць?
— Ціна дуже варіюється — залежно від площі, культури, періоду вирощування, технологічного оснащення, фірми-виробника тощо. На сьогодні, якщо брати теплицю із досвічуванням, то вона може коштувати 200–250 євро/м², якщо брати звичайну, але з більшою енергоефективністю, то маєте викласти не менше 150 євро/м². «Холодний будиночок», тобто лише тепличний скляний каркас без опалення та інших «вигод», коштуватиме 40 євро/м². Тобто теплиці це, як автомобіль: кожен їде, але ціна залежить від того, який рівень сервісу хочете отримати — як у «Жигулях», чи як у «Мерседесі».
— Давайте поговоримо більше про збут тепличної продукції. Я так розумію, ви робили ставку на внутрішній ринок?
— Так, ми орієнтувалися на торгові мережі, а також продавали свою продукцію на гуртових ринках Києва. Крім того, активно відправляли продукцію на експорт, зокрема в Білорусію та Росію. На жаль, у 2014 році обсяги експорту були невеликими — це пов’язано насамперед із тим, що через брак виробничих площ ми не можемо сформувати великих партій на продаж. Щоб виконати експортне замовлення, нам довелося би відмовити своїм українським споживачам. Тому поки що ми зосереджуємося на роботі з внутрішнім ринком. Хоча вийти навіть на європейські ринки для нас не проблема — маємо всі потрібні для цього документи й сертифікати.
— Ваше господарство — одне з перших отримало сертифікат GlobalGAP. Що змінилось у господарстві? Чи допомагає цей документ бути більш конкурентним на ринку?
— Дійсно, ми хотіли свою продукцію, вирощену з досвічуванням, реалізовувати у Європі — це стало стимулом проведення сертифікації. Однак із часом зрозуміли, що внутрішній попит на тепличні овочі шалений на стільки, що не встигали завозити продукцію на склад — її відразу забирали в магазини. Обсяг продукції, який виробляють вітчизняні тепличники й імпортований з інших країн, на 100% не задовольняє попит споживачів. Продукція, що вироблена за стандартами GlobalGAP, — конкурентна перевага над іншими тепличними комплексами. Нашій продукції більше довіряють, крім того, це дозволяє отримати кращу ціну на неї — це додатковий бонус за якість.
— Багато тепличників сьогодні переорієнтовуються з овочевих культур на виробництво зелені. Чи думали ви над таким бізнесом?
— Це дуже цікава й прибуткова сфера. Проте, із другого боку, все обмежується попитом. Ви не можете замінити звичний раціон споживанням однієї лише зелені — потрібні овочі, м’ясо, яйця тощо. Якщо виробники масово переорієнтуються на зелень, що робитиме споживач, де братиме продукти? Через конкуренцію виробників ціни обваляться, і бізнес не буде настільки рентабельним.
Помідор й огірок — традиційні культури, їх споживають у великих обсягах, а зелень поки що не настільки популярна. Крім того, урахуйте, що зробити теплицю під зелень технологічно та фінансово набагато важче: 24-годинне освітлення, насіння, спеціальні салатні столи — усе це потребує неабияких капіталовкладень. Тож ви крім прибутку повинні будете урахувати ще й ці витрати.
— Якщо не враховувати ціну на газ, які тепличні культури назвали б найрентабельнішими?
— Майже 100% рентабельність має зелень, а про її мінуси я вже казав. Якщо будуть адекватними ціни на газ, то не менш прибутковими є томати й огірки. Також я б назвав фінансово досить привабливим є вирощування перцю.
— Якими будуть поради вашим колегам-тепличникам?
— Колегам радити нічого не буду — вони добре знають усю картину й без мене. Хотілося б, щоб держава нарешті почула нас і була зацікавлена зберегти тепличну галузь. Уряд має зрозуміти, що бізнес не може працювати там, де для цього не створено жодних умов. Обсяг газу, який витрачають за сезон усі тепличники разом узяті, дорівнює тому самому обсягу, який витрачає один хімічний завод за місяць. І до того ж він має преференції в ціні та дотації, а ми — ні. У собівартості тепличного томату майже 75% — це ціна газу. Ідеться не про предмети розкоші, а про вітаміни та продукти харчування для людей. Якщо їх не вироблятимуть вітчизняні підприємства, то на полицях супермаркетів їх замінить імпортна продукція. Однак і відрахувань в український бюджет так само, як і робочих місць, уже не буде.
Інтерв’ю було надруковано у журналі “Плантатор”. Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».