10 : 1 на користь покривних
Завдяки введенню в сівозміну покривних культур у ТОВ «Харківське насіння» суттєво економлять на міндобривах.
Фермер із Харківської області Віктор Філатов 10 років використовує в сівозміні покривні культури, які дають йому змогу в умовах нестійкого зволоження значно заощадити на міндобривах і ґрунтообробітку, поліпшити механічний та хімічний склад ґрунту й підвищити рентабельність виробництва.
Заснувавши компанію FD seeds, нині пан Віктор радо ділиться з колегами-фермерами не лише своїм досвідом, а й насінням покривних культур, яке вирощує в господарстві. Як правильно працювати із сидеральними культурами, щоб отримати максимальну віддачу від їх застосування, — у пропоновану інтерв’ю.
— Пане Вікторе, Схід України за своїми кліматичними умовами не надто сприятливий для покривних культур. Як вам удається їх вирощувати й насамперед отримати сходи?
— Справді, результативність від вирощування покривних культур залежить насамперед від кількості вологи в ґрунті. Тому найкращі результати отримують у північній, центральній і західній Україні. Там, у зонах з достатнім волого забезпеченням, фермери за період із середини липня по вересень можуть отримати зелену масу покривних культур заввишки 1–1,5 м. Відповідно й коренева система такої рослини дуже розвинена, завдяки чому рослина краще виконує свою роботу: переводить недоступні хімічні елементи в ґрунті в доступну для неї форму або, якщо це бобова культура, фіксує азот. Окрім того, завдяки такій роботі збільшується вміст органічної речовини в ґрунті й біологічна активність мікроорганізмів. Тобто сидеральні культури працюють як органічне добриво. Відповідно це позитивно впливає на розвиток кореневої системи комерційної культури й на водоутримувальні властивості ґрунту.
У нашому господарстві, яке розташоване в центрі Харківської області, я можу отримати добрий ефект від вирощування покривних культур протягом трьох років із п’яти. Ще один рік маю посередній результат, наприклад, коли сходи з’являються лише в жовтні й для вегетації рослині лишається всього два тижні. Відповідно більше як 5 см вони не виростають. Буває, сходи не з’являються взагалі.
Отримати сходи покривних культур у нашій зоні можна тільки після збирання ранніх культур — озимої пшениці, озимого та ярого ячменю, ріпаку. Причому сіяти треба відразу після збирання врожаю. У нас за комбайном іде або сівалка прямого висіву, або (коли маса стерні дуже велика) дискова борона з аплікатором, який перед дисками розкидає насіння. Далі — чекаємо дощу.
— Як далі працюєте з покривними культурами? Загортаєте в ґрунт чи лишаєте на поверхні?
— Ураховуючи нинішню вартість міндобрив і те, що ми працюємо на невирівняному рельєфі, мені більше подобається осіннє загортання покривних культур у ґрунт на невелику глибину. Таким чином ми створюємо умови для мінералізації органічної речовини й добрий фон для наступної в сівозміні культури.
Глибина загортання залежить від мети проведення цієї технологічної операції. Якщо в ґрунті є ущільнення і, відповідно, коренева система наступної культури розвиватиметься погано, тоді проводимо глибоке розпушування. Якщо ґрунт м’який, досить поверхневого загортання дисковою бороною чи стерньовим культиватором або вертикального обробітку. Наприклад, торік під покривними культурами в мене було 950 га. На краях полів, де були ознаки ущільнення, провели глибоке розпушування, на решті площ — неглибоке дискування на 5–6 см. Одне поле, яке було дуже щільним за своєю структурою, глибоко розпушували.
Утім, часто завдяки покривним культурам, які мають стрижневу кореневу систему, наприклад, редька олійна, гірчиця, ущільнення ґрунту зникають. Тож таким чином ми економимо на обробітку. Загалом наші суміші покривних культур складаються з 4–7 культур, з яких кілька мають стрижневу кореневу систему.
— За роки вашої роботи з покривними культурами як змінився механічний і хімічний склад ґрунту?
— Загалом я спостерігаю, що, висіваючи покривні культури, за рік можна підняти рівень фосфору в ґрунті на 20–40 кг, калію — на 30–50 кг. Так, на одному полі середній уміст рухомого фосфору раніше становив 25–30 мг/кг ґрунту. Після мінералізації органічних речовин, що містяться в рештках покривних культур, цей показник можна підвищити на 10–20%. У перерахунку на кількість міндобрив це дорівнює 30–40 кг фосфору в д. р. Щось рослина вивільнила своїми кореневими виділеннями, але в основному ці хімічні елементи в складі рослин, які ще не мінералізувалися.
Щодо фіксації азоту бобовими культурами, то якщо вдалося виростити зелений килим заввишки 1,5 м, у якому масова частка бобових рослин становить 30–40%, то можна говорити про 50–70 кг азоту в д. р. Одного разу я порівнював результати вирощування соняшнику після пшениці з покривними культурами, без них та зі стандартним удобренням міндобривами в нормі 200 кг/га. У результаті соняшник по покривних культурах уродив по 34 ц/га, по міндобривах — 30 ц/га, без добрив і покривних культур — 28 ц/га. Але це на полях, де покривні культури висівали 3–4 рази за 10 років.
У своєму господарстві ми повністю відмовилися від фосфорних і калійних добрив. Вносимо тільки азотні й сірчані й лише на культурах, які сіємо і збираємо в пізні строки, коли не зможемо посіяти після них покривні культури. Тобто на другий рік після вирощування попередника з покривними культурами ми міндобрив не вносимо, але на третій рік даємо невелику кількість. Наприклад, цього року під соняшник даємо 70 кг/га селітри.
— У яких випадках покривні культури не допоможуть?
— Коли вміст певного елемента в ґрунті такий низький, що навіть підвищення його вмісту на 10–20% на рік суттєво не збільшить урожайність. Якщо в ґрунті всього 5 ppm фосфору, то його може забракнути навіть на зростання самої покривної культури. Щоб підвищити його рівень покривними культурами, знадобиться 10–15 років. Тому треба спершу підвищити рівень фосфору внесенням фосфорних міндобрив у нормі від 80 кг/га до необхідних для подальшої роботи показників і далі утримувати цей рівень за допомогою покривних культур.
— Як уведення в сівозміну покривних культур впливає на собівартість виробництва зерна у вашому господарстві?
— За десять років ми змогли підвищити вміст гумусу на 0,3–0,9 %, що збільшило загальну родючість ґрунту. Ситуаційно на комплексних міндобривах економимо 3–6 тис. грн/га, додатково на азотних добривах — ще 3–4 тис. грн/га. Для порівняння: вартість 200 кг діамофосу або 100 кг амофосу становить 5–6 тис. грн/га, а насіння покривних культур — 1200–1400 грн/га. Тож, якщо отримали сходи й нормальну вегетативну масу, сумарно економимо до 10 тис. грн/га на удобренні.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Володимир Підвальний, директор ТОВ «СМАРТ КРОПС»
— Сидерація є одним зі способів підвищити родючість ґрунту, запобігти водній і вітровій ерозії, зберегти ґрунтову вологу, зменшити забур’яненість поля, а також заощадити кошти на міндобривах, ціна на які останніми роками суттєво зросла. Мені дуже імпонує європейська практика, де фермери після збирання врожаю зобов’язані висівати покривні культури, а держава компенсує їм затрати. Оскільки ми на шляху до Євросоюзу, нашим фермерам також слід готуватися до такого порядку.
Покривні культури можна використовувати за будь-якої технології, адже їх можна приорювати або лишати на поверхні, таким чином зменшуючи витрати на пальне та реалізуючи програму декарбонізації сільського господарства. До речі, ті сільгоспвиробники, які вирощують рослинну продукцію завдяки природній родючості ґрунту, тим самим знижуючи вуглецевий слід, мають змогу реалізувати її за вищими цінами.
З кожним роком зацікавленість фермерів у введенні в сівозміну покривних культур зростає. Третій рік наша компанія популяризує цю технологію. Ми пропонуємо сільгоспвиробникам суміші з дрібнонасінних культур — суданська трава, фацелія, конюшина олександрійська, льон, вика яра, гірчиця, редька олійна. Перевагою дрібнонасінних культур є потреба в малій кількості вологи для проростання, що особливо важливо в умовах України, де все більше території потерпає від браку вологи, особливо в літній і ранньоосінній період.
Для отримання дружних сходів покривних культур радимо висівати їх одразу після збирання врожаю, використовуючи наявну техніку — сівалки чи дискові лущильники або борони, тобто застосовуючи адаптивну технологію. Суміші повинні складатися мінімум із трьох культур із різною кореневою системою. Окрім того, за несприятливих погодних умов, наприклад, посухи, культури підстраховують одна одну — принаймні одна-дві зможе наростити більшу вегетативну масу.
Для створення сумішей покривних культур наша компанія використовує насіння, вирощене в насіннєвому господарстві FD seeds Віктора Філатова. Як показує практика, сидерати дають змогу отримувати більше безпечної для здоров’я продукції за менших витрат, підвищують родючість ґрунту й поліпшують загальний стан екосистеми.