Агромаркет

Що чекає Україну та її сільське господарство в контексті нової кліматичної політики

Зеленим курсом

Зеленим курсом

Що чекає Україну та її сільське господарство в контексті нової кліматичної політики 

Листопад 2021 року увійде в історію як чергова точка відліку в боротьбі з глобальним потеплінням. На Конференції у Глазго сторони Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (СОР26) заявили про намір за десятиліття скоротити на третину викиди метану і надалі дотримуватися стратегічних цілей щодо зменшення вуглецевого сліду (декарбонізації). Має таку амбіцію й наша держава, і про це добре відомо світовій спільноті. 

Кліматична криза виникла в рамках створення нової світової економіки, а отже, для її подолання необхідно трансформувати глобальну кліматичну політику. Свої наміри рятувати планету світові лідери задекларували за столом перемовин у Берліні ще понад чверть століття тому. Відтоді виросло нове покоління, однак радикально змінити ситуацію так і не вдалося. Все наразі дуже непросто, бо країни врешті мають визначитися з пріоритетами, поставити глобальне над національним і витратити на практичну реалізацію шалену купу грошей. Відповідних дій планета очікує і від бізнесів. Проте діловий світ традиційно зорієнтований винятково на отримання прибутків і накопичення капіталу. Будь-які кроки, спрямовані на протилежне, вважаються неприродними й нелогічними. Як, власне, й перспектива відмовитися від моделі споживання — у більшості тих, хто сьогодні почувається в зоні комфорту, такий виклик не отримує відгуку і схвалення. 

Щоправда, основні споживчі тренди дедалі більше формують вже навіть не міленіали, а представники покоління Z. Тож від їхніх уподобань залежатиме, який бізнес надалі процвітатиме, а про який залишаться лише згадки в історичних хроніках. Так само молодь стає рушійною силою глобальних кліматичних змін. 

У дні проведення Конференції ООН Десятки тисяч молодих людей влаштували ходу вулицями Глазго, закликаючи світових лідерів посилити заходи із захисту довкілля. Демонстранти несли плакати із закликами зменшити руйнівний вплив на природу й намагалися привернути увагу до проблем фермерів. І, схоже, у світу нарешті побільшало підстав сподіватися на реальне втілення меморандумів та декларацій. Підписані у Глазго «Метановий пакт» (Global Methane Pledge) та договір щодо припинення вирубування лісів до 2030 року, що мають безпосередній стосунок до сільського господарства й землекористування, підтримало понад 100 країн. Ще б пак! Саме на землекористування, агровиробництво та лісове господарства сумарно припадає до чверті всіх викидів парникових газів у світі. Україна теж оприлюднила свій Національний план дій на десятиліття. На часі його реалізація. 

Метан, вуглець і агро

За даними американської енергетичної агенції (EPA), 10% викидів парникових газів спричинило агровиробництво, і понад чверть із цього обсягу — це метан (CH4), продукт нормального травного процесу домашньої худоби, а ще 12% — результат поводження з гноєм. Залежно від способу його використання, обробки та зберігання різниться й обсяг утворення CH4 та N2O та їх викидів під час цього процесу. Понад половина всіх парникових викидів сільського господарства припадає на так званий менеджмент ґрунтів, а точніше, на агротехнологічні процеси. Різні типи ґрунтообробітку, надмірне внесення синтетичних та органічних добрив, вирощування азотфіксуючих культур, осушення органічних ґрунтів та зрошення призводять до збільшення викидів оксиду азоту (N2O). 

Негативно впливають на довкілля і шкідливі викиди внаслідок вапнування, внесення сечовини, вирощування рису та спалювання рослинних решток. За оцінками американських аналітиків, за період із 1990-го по 2019 рік викиди парникових газів від сільськогосподарської діяльності в США зросли на 12%. Це стало наслідком збільшення (на 9%) викидів N2O через поводження ґрунтами, а також сукупних викидів CH4 і N2O (на 60%) через використання гною. 

Драйвери та ресурси 

Оскільки викиди метану було визнано другою після вуглецю найважливішою причиною зміни клімату, то ухвалене в Глазго рішення до 2030 року скоротити викиди на 30% (як порівняти з показником десятилітньої давності) є дуже важливим та амбітним. У контексті зменшення викидів метану на одиницю тваринного продукту перед фермерами постає виклик щодо коригування раціонів і методів годівлі ВРХ, поліпшення якості пасовищ, підвищення продуктивності тварин. Що ж до викидів, спричинених розкладанням гною, то впоратися з ними здатні технології для виробництва відновлюваної енергії. Щоправда, зміни, скеровані на збереження довкілля, запроваджуються в сільському господарстві вкрай повільно та потребують додаткових фінансових інвестицій. Тож, імовірно, анонсована на саміті в Глазго президентом Байденом програма AIM for Climate, очолювана ОАЕ та США, яку вже підтримало понад 30 країн та більше ніж 40 неурядових організацій, стане для світового агросектору тим драйвером та фінансовою подушкою, якої він так потребує сьогодні. Наразі AIM for Climate вже заявила про акумулювання 4 млрд доларів, які буде інвестовано в прискорення інновацій для розвитку кліматично розумного сільського господарства та продовольчого сектору протягом наступних п’яти років. 

Оптимальні рішення 

Щоб досягти мети, закріпленої угодою Паризького кліматичного саміту, і бодай сповільнити всі ці температурні зміни на планеті, сьогодні вже недостатньо просто скорочувати викиди та стати «вуглецево нейтральними». Людство мусить поглинути вже наявні викиди та стимулювати «вуглецево від’ємне» суспільство. Природні рішення проблеми базуються на підвищенні здатності самої природи поглинати та накопичувати вуглець — і це прийнятний шлях для сільського господарства, то промисловість має сприяти переробці й очищенню повітря — а це здебільшого керовані людиною хімічні процеси. Натомість варіант, відомий як біоенергетика (з уловлюванням і зберіганням вуглецю) поєднує елементи цих обох підходів і результатом саме цієї технології буде «вуглецева від’ємність». 

Якщо п’ятнадцять років тому ідея висмоктувати вуглекислий газ з повітря та зберігати його під землею або ж утримувати у вигляді твердих речовин здавалася утопічною, то сьогодні це вже реалії. Наразі корпоративний попит на проєкти з видалення вуглецю в США та Європі не тільки постійно зростає, а й випереджає пропозицію, що робить його жорстким ринком продавця. Попри те, що цей ринок лише набирає обертів, він усе ще перебуває на початковій стадії та в своїй більшості є добровільним. Йому ще бракує прозорості та інвестицій як фінансових, так і людських, а ще у світі відсутні стандарти та правила, за якими розвиватиметься цей новий напрям поглинання вуглецю. Щоб досягти необхідної людству річної потужності в кілька гігатонн, потрібен час, якого, на жаль, немає. Як зазначив американський президент, виступаючи у Глазго, «зміна клімату вже спустошує світ», тому діяти потрібно вже сьогодні, а не лише сподіватись на чудові проєкти майбутнього… 

Інші статті в цьому журналі
AgroTimes
AgroTimes
AgroTimes
11
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ