Чимало науковців і тваринників пропагують три найважливіших чинники, що впливають на успіх у тваринництві, особливо у свинарстві, причому в такій послідовності. Перший — це годівля, що становить 60% успіху, другий — розведення (20%), на третьому місці — мікроклімат (20%).
З власного досвіду я б на першому місці розмістив мікроклімат — саме він є важливим аспектом умов утримання й економічного розвитку господарства. Нещодавно я вкотре переконався у цьому, коли наша компанія встановлювала обладнання на одній зі свиноферм.
Підприємство завезло висококласне поголів’я й облаштувало все відповідно до технології, але запліднюваність свиноматок знизилась удвічі, і господар не міг це пояснити. Для мене відповідь щодо причини була очевидною: на свинокомплексі не врахували такий чинник, як мікроклімат, унаслідок чого вологість у приміщенні підвищилася так, що стіни «заплакали». У таких умовах сподіватися на високу запліднюваність у тварин не доводиться. Зрозумівши помилку, господарство запланувало забезпечити оптимальний мікроклімат.
Стала температура
У цьому контексті варто згадати про терморегуляцію — здатність організму підтримувати температуру тіла в певних межах, пристосовуючись до змін температури навколишнього середовища. Температура повітря безпосередньо впливає на обмін речовин усіх живих істот. За її зниження частина енергії корму витрачається на підтримання температури тіла, що призводить до зниження продуктивності свиней, виникнення застудних захворювань. За підвищення температури повітря погіршуються поїдання й засвоєння корму, що теж негативно позначається на продуктивності, призводить до зниження відтворювальної функції кнурів і свиноматок. Загалом у сучасних свиней терморегуляція розвинена слабше, ніж у їх предків, що пов’язано з роботою генетиків над підвищенням плідності. Тому головне завдання для технологів — створення умов для виживання всіх новонароджених поросят.
Для кожного віку свиней існує певний діапазон температури (зона комфорту), перебуваючи у якому обмін речовин і теплоутворення проходять на мінімальному рівні. У приміщенні для свиноматок рекомендується підтримувати температуру навколишнього середовища +16…+20 °С, для кнурів і супоросних свиноматок +18 °С, для поросят у перший тиждень після народження +30…+28 °С з подальшим зниженням щотижня на 2 °С; у свинарниках-відгодівельниках +14…+20 °С. Зниження температури нижче від зазначених меж, особливо в холодні періоди року, може призвести до зниження імунітету тварин і викликати застудні захворювання. Порушення технології утримання свиноматок призводять до затримання розвитку ембріонів свиней, народження поросят із низькою живою масою, зниження збереженості, енергії росту відлучених поросят.
Незахищені малюки
Особливо чутливими до холоду є новонароджені поросята, яким у перші дні життя властиві різкі коливання температури тіла. Нездатність малят протистояти низьким температурам зумовлена відсутністю в них підшкірного шару жиру, рідким волосяним покривом, великою площею поверхні тіла на одиницю маси. Усе це призводить до різкого зниження температури тіла після народження (у перші 30 хв життя — на 1,5–3 °С).
Процес установлення терморегуляції в поросят поділяється на три етапи: на першому (до 7–8 днів життя) у поросят спостерігається недосконала терморегуляція; на другому (від 8 до 20 днів) відбувається поступове поліпшення терморегуляції; на третьому (20–22 день) встановлюється стабільна терморегуляція.
Як переохолодження, так і перегрів поросят сповільнюють середньодобові прирости поросят, призводять до погіршення їх здоров’я.
Складові комфорту
Створення комфортних умов є однією з важливих складових технології вирощування поросят. Адже чим більше енергії витрачатимуть тварини на подолання тих чи інших несприятливих чинників — холод, висока температура, відсутність вентиляції, захворювання — тим менше її буде витрачено на отримання приросту живої маси. А свинарство — це галузь, що базується на приростах живої маси.
Оптимальне середовище для утримання свиней — це те, у якому тварина не витрачає багато енергії для підтримання внутрішньої температури тіла. Важливо підтримувати не лише потрібну температуру, а й рівень вологості повітря — він не має перевищувати 65–75% (вологе повітря забирає значно більше тепла з тіла тварини, ніж сухе). Слід приділити особливу увагу циркуляції повітря в приміщенні. Правильна циркуляція повітря дозволяє охолоджувати або зігрівати приміщення, сприяє очищенню повітря в приміщенні від шкідливих домішок (наприклад, аміаку). Для створення оптимального мікроклімату свинарники обладнують сучасними вентиляційними системами, системами обігріву й опалення. Це дозволить підняти як якісні, так і кількісні показники стада.
Варіанти обігріву
Локальний мікроклімат можна розділити на три різновиди: верхній, нижній і комбінований. Це важливо враховувати у виборі системи опалення свиноферми, як й інші чинники: умови регіону, у якому розташована ферма, покриття підлоги, розташування приміщень. Будь-яка система опалення має бути синхронізована із системою вентиляції, щоб забезпечити максимально ефективний мікроклімат без додаткових витрат.
У сучасних господарствах свинарники часто обігрівають газом або рідким пальним. Таке обладнання не рекомендується встановлювати в приміщенні, адже під час згоряння газу спалюється велика кількість кисню та виділяються різноманітні отруйні речовини; це економічно недоцільно й неефективно. Такий різновид верхнього локального обігріву можна використовувати тільки в екстремальних умовах.
Уваги заслуговує інший тип верхнього локального обігріву — за допомогою інфрачервоних випромінювачів. Їх часто використовують для обігріву в секціях опоросу й дорощування, що пояснюється помірною ціною, легкістю установки та переустановки, відсутністю протягів. Вони добре справляються з обігрівом зони відпочинку — цьому сприяє цілеспрямована подача тепла у вигляді інфрачервоних хвиль, які, потрапляючи на поверхню шкіри, перетворюються на тепло. Тепле повітря на 95% зосереджується на тілі поросят (на відміну від традиційного опалення, за якого велика частина тепла витрачається на обігрів простору).
За такого типу обігріву над місцем скупчення поросят розміщують будиночок. Це дозволяє максимально концентрувати тепло з мінімальними втратами теплової енергії, створити комфортні умови. Під будиночком я рекомендую стелити спеціальний килимок, який акумулює тепло від інфрачервоної лампи й віддає його поросятам.
Чимало технологів рекомендують разом з інфрачервоною лампою використовувати килимок із підігрівом. Я не бачу в цьому доцільності, а тільки додаткові витрати електроенергії. Терморегуляційний килимок варто використовувати за відсутності інфрачервоної лампи зверху.
Нижній різновид локального обігріву є найбільш економною системою й бездоганним варіантом для створення комфорту у приміщеннях, де утримують поросят-сисунів і на дорощуванні. Крім того, застосування цієї системи сприяє збереженню тепла в нижніх шарах повітря з мінімальними витратами енергії.
За нижнього різновиду обігріву зазвичай носієм тепла використовують воду. Перевагою цього типу обігріву може бути відсутність виділення шкідливих газів і складних пристроїв для регулювання мікроклімату. Серед недоліків — втрати тепла за його транспортування системою водяних труб, необхідність виділити місце під обладнанням, залучити фахівців, вкласти кошти в обладнання.
Чимало господарств не можуть дозволити це собі через збільшення собівартості свинини на тлі зниження ціни її продажу. Але одним із чинників зменшення маржі є саме зростання собівартості продукції через намагання свиноферм заощадити на системах мікроклімату. Виходить замкнене коло. Чи варто нагадувати, що свинарство — це циклічна форма ведення бізнесу, де після кількамісячного зростання й отримання надприбутків можна очікувати обвалення ринку? І тільки ті, хто на початковому етапі розуміють його суть, вкладають кошти у створення мікроклімату, отримають стабільні прибутки.
Олександр Батюк, директор компанії «Євро Деталь»
журнал The Ukrainian Farmer, січень 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
