Щоб забезпечити якісне зберігання яблук, слід зважати на строки збирання плодів і дотримуватися агротехнічних заходів під час вегетації.
Споживчі якості плодів яблуні є похідною їхнього біохімічного складу, який визначається генотипом сорту, агротехнікою, погодно-кліматичними умовами регіону та року вирощування. Надалі якість вчасно зібраних яблук у відповідній стадії стиглості визначає технологія їхнього зберігання.
КОЛИ НАСТАЄ ЗНІМАЛЬНА СТИГЛІСТЬ
На урожайність та якість яблук великий вплив має клімат регіону вирощування. Мінливість погодних чинників у певних погодно-кліматичних умовах визначає річну якість та лежкість плодів. Так, наш аналіз змін клімату на території Київщини показав, що сума активних температур +10 °С та вище за період від початку вегетації до кінця вересня у 1980-ті роки становила 2150−2600 °С, а за останні 5 років підвищилася до 2970−3400 °С, що більше на 800−820 °С. Аналіз цього періоду виявив зменшення кількості опадів із квітня по вересень, тобто за шість місяців у 2015−2020 рр., як порівняти з 1980-ми роками, на 160 мм.
Оскільки на процеси росту, формування та достигання плодів окрім керованих чинників впливають зовнішні, зокрема погодні, то виникає запитання: коли настає знімальна стиглість яблук в умовах значного потепління. Донині відомий та науково доведений факт, що для достигання плодів яблуні зимових сортів необхідно, щоб сума активних температур +10 °С та вище була на рівні 2400−2600 °С, що і припадало на кінець вересня. Нині ж така сума температур накопичується вже у серпні. Якщо відсутність опадів можна поповнити поливами, то з температурними показниками маємо те що маємо. Тому, зважаючи на реалії сьогодення, садівникам необхідно чітко орієнтуватися в показниках настання знімальної стиглості яблук.
Стиглість плодів визначається фізіологічними та структурними змінами. Це синтез етилену та ароматичних летких сполук, клімактеричний підйом дихання, деградація хлорофілу, мембранні зміни та ін. Правильно встановлена оптимальна стиглість яблук під час збирання урожаю є найважливішим чинником, що впливає на їхні смакові якості, розвиток фізіологічних розладів і подальше дозрівання вже в плодосховищі, а також залишковий ефект зберігання. Збирання врожаю занадто рано може призвести до відсутності виражених смакових якостей, тоді як у плодах пізнього врожаю процеси метаболізму проходять швидшими темпами, що призводить до втрати щільності м’якушу та зменшення опірності до ураження хворобами. Хоча задля забезпечення вимог споживачів деякі сорти все ж таки варто збирати трохи раніше, до настання знімальної стиглості — це дасть змогу зберегти зелене забарвлення шкірочки, щільність м’якушу та вміст органічних кислот.
Зважаючи на істотне потепління та ринкові вимоги до якості плодів яблуні пізніх строків достигання, зміни їхнього фізіологічного стану потрібно починати контролювати наприкінці серпня. Варто нагадати, що високі температури повітря в період настання в плодів знімальної стиглості скорочують так зване «вікно збирання» у деяких сортів до тижня. Тому слід чітко визначати черговість збирання яблук, з огляду на генетично закріплені показники знімальної стиглості для кожного з вирощуваних сортів. Адже затримання зі збиранням яблук негативно впливатиме на їх лежкість і стане причиною розвитку низки фізіологічних розладів, зокрема спухання, гіркої ямчастості, а надалі глеоспоріозної гнилі й інших мікробіологічних хвороб.
ЯК ЗАПОБІГТИ ФІЗІОЛОГІЧНИМ РОЗЛАДАМ
Що відбувається з яблуком, коли закладати його на зберігання в період або після клімактеричного підйому? По-перше, підвищується інтенсивність виділення етилену, що сприятиме пришвидшенню всіх метаболічних процесів, що відбуваються у плодах. По-друге, нерозчинна частка пектинів переходить у розчинну, розм’якшуються стінки клітини — знижується щільність м’якушу. Плоди з діаметром 75 мм і більше у такому разі мають усі шанси уражатися спуханням і гіркою ямчастістю. Швидкий гідроліз органічних кислот сприятиме зменшенню їхнього вмісту та підвищенню рН соку плодів, що зробить плодовий м’якуш добрим субстратом для грибів. Варто зауважити, що навіть передзберігальне оброблення плодів 1-метилциклопропеном не стримуватиме розвиток спухання та гіркої ямчастості.
Щоб унеможливити розвиток цих та інших фізіологічних розладів, слід не лише зважати на строки збирання плодів, а й чітко дотримуватися агротехнічних заходів у період їх росту, розвитку та формування. У жодному разі не ігнорувати позакореневі оброблення насаджень кальцієвмісними препаратами, останні потрібно робити за тиждень до збирання врожаю. До того ж обов’язково зважаємо на водний баланс, зокрема рівень зволоження ґрунту, адже брак вологи стримуватиме доступ кальцію до плодів. Спекотний і посушливий передзберігальний період також може спровокувати ураження плодів підшкірковими плямистостями під час їх зберігання. Інтенсивності розвитку цього розладу додасть незбалансованість мінерального живлення, зокрема велику ймовірність ураження гіркою ямчастістю матимуть плоди зі співвідношенням К : Са вищим за 5,8.
Посушливі та понад норму теплі вегетаційні періоди останніх років потребують частих поливів насаджень, що, своєю чергою, сприяє інтенсивності росту не лише генеративних утворень, а й вегетативних пагонів. За таких умов відбувається відтік кальцію з плодів до вегетативних утворень, що знижує опірність перших до ураження гіркою плямистістю.
Зважаючи на глобальні зміни клімату, перед виробниками плодів яблуні стоїть завдання чіткої координації агротехнічних заходів, зокрема дотримання збалансованості мінерального живлення, нормування поливів, проведення літнього обрізування чи застосування біоактивних речовин для уповільнення росту вегетативних органів. Окрім перелічених заходів є ще багато інших чинників, котрі мають свій вплив на формування якості плодів та їх лежкості. Один із них — строк збирання, який має бути оптимальним для кожного помологічного сорту. Основними показниками настання знімальної стиглості є вміст сухих розчинних речовин, щільність м’якушу плоду та рівень деградації крохмалю. Ці показники складаються у формулу, за допомогою якої обчислюють індекс стиглості. Чим він нижчий, тим краще для лежкості плодів.
Лише чітке дотримання технологічних процесів вирощування плодів яблуні й узгодження їхнього проведення з погодно-кліматичними умовами регіону дасть змогу отримати врожай із пролонгованим строком збереження показників товарної та споживчої якості, а також належним залишковим ефектом зберігання.
Людмила Шевчук, д-р с.-г. наук,
Інститут садівництва НААН
журнал “Садівництво по-українськи”, грудень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
