Джерело кальцію, розмір його часточок і співвідношення з фосфором відіграють важливу роль у формуванні повноцінної шкаралупи яйця.
Протягом останніх 50–60 років комерційна несучка перетворилася на високопродуктивний сучасний гібрид, який ми маємо сьогодні. Так, відбулася заміна птиці, що робить дві або три кладки нa рік, на несучок, здатних виробляти 500 яєць за 2-річний життєвий цикл.
За цей час також відбулося значне скорочення загального часу, що витрачається на формування яйця в основному через скорочення періоду, потрібного для формування яєчної шкаралупи. Це означає, що сучасна птиця потребує ретельнішого підходу в забезпеченні її потреби для нормального виробництва яєчної шкаралупи, інакше проблеми з її якістю можуть призвести до економічних втрат через збільшення кількості тонкостінних і тріснутих яєць. У цій статті не будуть обговорюватися причини зниження якості яєчної шкаралупи, пов’язані з хворобами, бо вони мають бути розв’язані за допомогою ефективної цільової програми вакцинації в період вирощування. Замість цього зосередимося на аспектах годівлі й менеджменту.
Цикл виробництва яйця
Розуміння процесу формування яйця допомагає зрозуміти, яким чином найоптимальніше можна забезпечити кальцієм курку-несучку. Її потреба в кальції залежить від часу доби та пори, коли відбувається знесення яєць. Багато коричневих кросів несуться рано вранці, й наступний жовток овулює протягом 10 хв після знесення яйця.
Далі відбувається секреція білка навколо жовтка в білковій частині яйцепроводу, а після цього — утворення підшкаралупної оболонки яєць у перешийку. Це все відбувається за 5–6 год, потім яйце потрапляє в матку, де білок гідратується протягом наступних 4–5 год. У наступні 12 год шляхом осадження рівного шару карбонату кальцію утворюється шкаралупа. Пігментація й утворення кутикули відбувається на останніх стадіях у матці, безпосередньо перед знесенням яйця, і цикл починається знову.
У таблиці наведено етапи формування яйця протягом 24-годинного періоду й можлива світлова програма для птиці. Тут показано, як відбувається утворення яєчної шкаралупи в темний час доби, в той період, коли птиця немає доступу до корму.
Яєчна шкаралупа утворюється з карбонату кальцію (CaCO₃), і несучка буде метаболізувати й змінювати кілька разів загальну вагу її кістяка для виробництва яєчної шкаралупи під час циклу яйцекладки. Курка має обмежену можливість для зберігання кальцію (головним чином у мозкових кістках і в шлунку у вигляді частинок), коли надходить в організм кальцій виходить із зоба. Це означає, що джерело, якість і розмір часток кальцію в раціоні відіграють важливу роль у його доступності поряд зі співвідношенням кальцію та фосфору й впливом деяких мікотоксинів на метаболізм вітаміну D, як ключового елемента у виробництві кальцій-зв’язувальних білків у крові.
Джерела кальцію
Основним джерелом кальцію для курей є вапняк, осадова порода, утворена з кальциту, й арагоніт від морських істот, які жили багато мільйонів років тому.
Вапняк — це переважно карбонат кальцію. Проте не всі вапняки однакові — їх якість і чистота можуть значно відрізнятися: вони можуть бути забруднені солями магнію, кремнезему, глини й важких металів. Доломітовий вапняк є дешевим джерелом кальцію, але не варто його використовувати, бо він містить високий рівень магнію, який може зв’язувати кальцій у кишківнику, роблячи його недоступним для птиці. В деяких географічних регіонах, де є родовища мармуру, відходи від мармурової промисловості також можуть використовуватись як джерело кальцію. Мармур — це метаморфічна порода, тому він піддавався впливу температури й тиску, що призвело до формування твердішої, кристалічної структури. Мармур може утворюватися з кальциту або доломітового вапняку й часто містить карбонату кальцію магнію (CaMg (CO₃), більше, ніж карбонат кальцію. Високі рівні магнію поряд із підвищеною твердістю роблять мармур менш придатним джерелом кальцію для продукування яєчної шкаралупи.
Іноді також як джерело кальцію використовуються скам’янілі раковини устриць, але в основному їх застосовують як добавки, а не як основне джерело кальцію через високу вартість. Проте за якістю цей матеріал може бути хорошим і доступним джерелом кальцію для птиці.
Розмір часточок
Значна частина часу формування яєчної шкаралупи відбувається вночі, а птиця має обмежені можливості зберігання кальцію. На початку дня несучка споживає близько 30% свого добового раціону й близько 60% протягом останніх 3 год світлового дня. Споживання корму збільшується в кінці дня, це забезпечує достатній рівень енергії для птиці, щоб підтримувати її всю ніч. За визначенням, птиця споживатиме більше енергії і в другій половині дня, а також відбиратиме частки кальцію в цей час для задоволення своїх основних потреб у ньому на період формування яєчної шкаралупи.
За обмеженої можливості зберігання кальцію організмом птиці розмір часток джерела кальцію має першорядне значення, оскільки частинки розміром менше як 1 мм у діаметрі можуть виходити зі шлунка у дванадцятипалу кишку з хімусом, який насичений жовчними солями, що підвищують рН. Як тільки це відбудеться, кальцій більше не буде доступний із таких частинок. Ось чому більшість селекційних компаній рекомендують таку суміш розмірів частинок, 1/3 — у вигляді порошку для поповнення кальцію в мозкових кістках вранці й 2/3 — частинки діаметром 2–4 мм для знаходження в шлунку, подрібнення корму й використання для формування яєчної шкаралупи.
Кальцій знаходиться в кістках у формі фосфату кальцію. Тому, якщо птиці дають тільки порошкоподібний вапняк, то рівень фосфору в раціоні має бути збільшено, щоб компенсувати втрату фосфору в результаті його виведення, коли кальцій транспортується з мозкових кісток.
Співвідношення кальцію та фосфору
Коли молодка починає нестися, у віці приблизно 18 тижнів, вона важить не менше як 2/3 маси тіла дорослої птиці (на початку періоду яйцекладки вона все ще росте). Відомо, що надлишок фосфору в раціоні несучок негативно впливає на якість яєчної шкаралупи, він пов’язує кальцій у кишківнику, роблячи його недоступним. Ось чому співвідношення кальцію і фосфору в раціоні має регулюватися протягом періоду яйцекладки, починаючи зі співвідношення приблизно 7:1, доки птиця зростає, і зменшуючись до 10:1 як тільки буде досягнута кінцева вага тіла. Це досягається частково зниженням рівня фосфору в раціоні, а також шляхом збільшення рівня кальцію з 3,7 до 4,2% залежно від розміру яйця та збільшення маси тіла.
Мікотоксини та якість яєчної шкаралупи
Важливість вітаміну D для якості яєчної шкаралупи досить добре відома, проте менш зрозумілий спосіб, яким мікотоксини можуть впливати на вітамін D. Вітамін D, або холекальциферол, перетворюється на 25-гідроксихолекальциферол у мікросомах печінки, перш ніж бути перетвореним в 1,25-дігідроксіхолекальціферол у мітохондріях нирок. Це з’єднання циркулює в кишківнику й кістках і є важливим у транспортуванні кальцію з кишківника в кістки та шкаралуп’яну залози. 25-гідроксихолекальциферол вибірково біологічно активний і сприяє засвоєнню іонів кальцію в тонкому кишківнику.
Афлатоксин й охратоксин А впливають відповідно на печінку та нирки, знижуючи метаболізм вітаміну D. Це знижує здатність птиці поглинати кальцій із раціону й транспортувати його в шкаралуп’яну залозу та мозкові кістки. Зеараленон також бере участь у зниженні якості яєчної шкаралупи, пов’язуючи кальцій у кишківнику, зменшуючи його доступність.
Інші чинники
Експериментальна робота, проведена на бройлерах Вільним університетом Берліна, продемонструвала, що засвоєння кальцію, фосфору та інших поживних речовин збільшується з додаванням фітогенних добавок у корм. Причини не повністю зрозумілі, але це може бути тому, що структура кишківника і його функції краще підтримуються, збільшується співвідношення ворсинок до крипти, що покращує всмоктування.
Польові випробування також показали, що якість яєчної шкаралупи може підтримуватися або поліпшуватися за додавання біогенних продуктів компанії BIOMIN, знижуючи відсоток нетоварних яєць, як у племінних, так і в товарних стадах.
Збільшення продуктивності як промислових, так і племінних несучок посилює тиск на можливість метаболізувати й мобілізувати все більше кальцію з кишківника в кістки й матку для формування яєчної шкаралупи.
Тому птахівники повинні приділяти більше уваги можливостям найбільшого засвоєння кальцію з корму, щоб максимально використовувати генетичний потенціал птиці.
Андрій Сергєєв, технічний спеціаліст ТОВ «БІОМІН Україна»
журнал «Наше Птахівництво», вересень 2019 року
Усі авторські права на інформацію, розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/, належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій згідно із Законом України «Про авторське право та суміжні права».
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
