Уміння швидко випробовувати та впроваджувати дієві технології стає критично необхідним у часи радикального перегляду наявної у господарства структури собівартості агровиробництва. Про стратегію виживання з технологіями точного землеробства The Ukrainian Farmer розповів керівник відділу R&D ІМК Олексій Місюра.
Якщо інновація на поточному етапі впровадження не допомагає вижити, а тільки «тягне» додаткові ресурси, то, очевидно, варто відкласти її впровадження до кращих часів. Наприклад, за допомогою диференційованої технології ІМК «безболісно» для майбутнього економічного ефекту заощадила 250 т азотних добрив: їх використання зменшили в тих зонах поля, де ними все одно не змогли б максимально скористатися рослини. Та чи всі дорогі складові інноваційного поступу сьогодні рентабельні?
— Інноваційність потребує не таких захмарних витрат, як здається на перший погляд, — зауважує Олексій Місюра. — Якщо брати капітальні інвестиції, що дають змогу використовувати диференційовані технології, то переобладнання 24-рядної сівалки за системою Precision Planting коштувало до війни 140–150 тис. доларів, а купівля нової — близько 350 тис. Продуктивність однієї 24-рядної сівалки в сезон — до 4000 га.
Зазвичай сучасні агрокомпанії вже мають такого класу сівалки, адже високотехнологічне обладнання — це відчутна прибавка до врожайності (інша річ — не всі послуговуються на практиці диференційованим висівом). З мого кола спілкування таких серед українських аграріїв орієнтовно 70–80%. Для них упровадження технологій диференційованого висіву чи внесення добрив/ЗЗР не коштуватиме значних фінансових зусиль. Фактично це будуть витрати на оплату за час роботи працівників і розблокування моніторів. Це — не критичні інвестиції. Монітори John Deere, наприклад, взагалі не потребують розблокування. На монітори Тrimble одноразово доведеться витратити 600 дол. Тим же, хто застосовує механічні сівалки, для початку я б радив подумати над покращенням якості сівби. Втім, однозначно технологія дає ефективний фінансовий результат. У сезоні-2021 в середньому по всіх площах, де був застосований цей підхід, ми отримали 32 дол./га завдяки диференціюванню азотних добрив по зонах продуктивності на кукурудзі та 24 дол./га — перерозподіленню посівного матеріалу кукурудзи.
Hardware (обладнання або устаткування, — ред.) однозначно потребує польових випробувань. Утім, навряд чи хтось нині повезе умовний безпілотний трактор із Німеччини на тест-драйв у Чернігівську область. А доступність високотехнологічного обладнання, що наявне нині в Україні, залежить від політики компанії-постачальника. Хтось, приміром, ставить усі проєкти на паузу до закінчення бойових дій в Україні, тим часом інший готовий хоч зараз везти в поле свої дорогущі сенсори, датчики й агрегати.
Щодо БПЛА — хоча, за великим рахунком, вони вже не інновація (бо відносно давно й доволі широко застосовують для внесення ЗЗР) — основною перепоною для «відвойовування» ними своєї частки ринку послуг у літаків і гелікоптерів є дорожча розцінка за гектар та менший виробіток. Як пояснює Олексій Місюра, цьогоріч склалася унікальна ситуація, коли на звільнених від окупантів територіях не дозволено застосування авіації (найшвидше, так буде до закінчення бойових дій в Україні), втім, дозвіл на внесення ЗЗР дронами деякі компанії таки мають, тож пропонують відповідні послуги. Тож ця опція може лишитися єдиною дієвою у пізніх фазах росту культур, коли кліренсу самохідних обприскувачів вже не вистачає для виконання роботи без істотних пошкоджень посіву.
Із Software (сукупність програм системи оброблення інформації та програмних документів, що потрібні для експлуатації цих програм, — ред.) все набагато простіше: завантажуєш (оновлюєш прошивку), реєструєшся (оплачуєш підписку, якщо є така вимога) і працюєш. Щоправда, труднощі можуть виникнути саме на стику software та hardware. Приклад із практики цього року: технологія диференціювання норми внесення добрив, насіння та ЗЗР.
— Попри бойові дії, які прокотилися частиною земель ІМК, нам вдалося розширити використання цієї технології на площу 25 тис. гектарів (21% площ нашої компанії, і це на 40% більше, ніж торік), — пояснює Олексій Місюра. На його переконання, це допоможе зменшити або ж навіть повністю нівелювати втрати від вимушеного зниження норм унесення добрив на частині полів, а також максимізувати прибуток там, де норми добрив не знижувались.
Щоправда, в компанії ще задовго до війни були наявні сівалки, розкидачі й обприскувачі, обладнані для внесення продуктів диференційовано. Відтак лишалося тільки виділити зони поля, намалювати велику кількість карт завдань для операцій унесення (це нам допомогли зробити наші стратегічні партнери One Soil), віддалено завантажити карти на монітори техніки й проконтролювати їх увімкнення. Та якби компанія перебувала на початковому етапі впровадження систем точного землеробства й не мала б потрібної техніки, навряд чи вдалося б виконати цю технологію взагалі — з огляду на ускладнений імпорт і режим економії ресурсів.
Ресурс на виробничі процеси. Посівний матеріал компанія законтрактувала заздалегідь. Основний обсяг (насіння кукурудзи) завезли до війни, решту (насіння соняшнику) — вже під час війни. З добривами були проблеми та невизначеність: частина опинилася на тимчасово окупованій території в Чернігівській області; виникли проблеми з постачанням нових партій уже під час війни. З огляду на це нам довелося зменшувати середні норми внесення та застосовувати технологію диференціювання норми для розумної економії. Із законтрактованими препаратами ЗЗР теж були і є відчутні проблеми. З ними агрономічна служба компанії давала раду, шукаючи схожі продукти в конкурентів тих компаній, що не змогли виконати постачання.
Звісно, проблеми відчутні, і вони значні, але катастрофи немає! Наразі компанія достойно вижила в «першому раунді» й намагається рухатись уперед.
Потенційно 45% площ, які обробляють підприємства ІМК, придатні для застосування технологій точного землеробства, тож є над чим надалі працювати. Війна зробила ближчими перспективи ширшого застосування деяких технологій, про запровадження яких у компанії почали говорити ще кілька років тому. Зокрема, було заплановано провести ширше випробування технологій сканування листкової поверхні з одночасним унесенням добрив. Сьогодні наразі важко щось планувати на великий термін, але проведення цих випробувань — у переліку пріоритетних планів на перспективу. Окрім інновацій, компанія й надалі реалізовуватиме проєкти й у традиційних для сільського господарства напрямах. Наприклад, на поточний рік планували проведення меліорації кислих ґрунтів на полях Чернігівського кластера ІМК. Це важливо для відновлення та покращення їхньої продуктивності. Також провели аналіз ґрунту на восьми тисячах гектарів, створили карти-завдання, на частині площ внесли меліоранти. Проте вторгнення росії на територію України перетворило ці поля на арену бойових дій. Дякувати, їх успішно розмінували, щоправда, й досі просто серед поля можна побачити розбиту ворожу техніку. Відтак цей проєкт відкладено до кращих часів.
The Ukrainian Farmer
